для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
24.04.08
Україна, Автокефальна Православна Церква, Пасха, ЗверненняВеликоднє Послання Предстоятеля УАПЦ
Блаженнійшого Мефодія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви священству, чернецтву і всім вірним Української Автокефальної Православної Церкви.


Христос Воскрес! – Воістину Воскрес! Ці слова, що лунають у світі вже понад дві тисячі років, стисла висловлюють cуть нашої віри. Християнське Передання свідчить про Бога, любов Якого до людини мас абсолютно унікальний характер. Виявленням цієї абсолютної любові є Хресна смерть, якої зазнав Бог аби спасти людину від гріха. Славою та звершенням цієї любові є Христове Воскресіння, яке звільняє людство від влади смерті.

Увесь час своєї земної історії людство боролося супроти свого затятого ворога - смерті. Це була справжня війна. Війна молитви та праведності проти страждання та смерті. Війна милосердя та людської солідарності проти жаху та самоти, що породжується смертю. Лунали молитви, здійснювалися подвиги праведності, але подолати свого найбільшого ворога, тобто смерть, людина не могла. Смерть збирала свою данину з людського роду, і забирала до свого царства усіх: чоловіків та жінок, сивих старців та немовлят, праведників та грішників. Перемогу здобув лише Христос.
Читати далі...
Закладки: 
для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
24.04.08
Стаття, Роздуми, Комунізм, Нацизм, Ален Безансон, жертви Комунізму Чому в масовій свідомості світової демократичної спільноти існує кричуща нерівноправність у пам’яті про жертви комунізму та нацизму? Жертв першого дедалі більше забувають, а жертв другого й далі скрупульозно документують, згадуючи їх при кожній нагоді. Попри те, що кількість жертв комуністів є набагато більшою. Незважаючи на те, що нацистський режим згинув далекого вже 1945 року, а народи колишнього Радянського Союзу та Східної Європи звільнилися від комуністичного панування менше двох десятиріч тому. А в деяких країнах світу, як от, наприклад, у Північній Кореї, злочини комуністичної влади тривають і зараз.
Ці питання поставив собі видатний сучасний французький історик, політолог та філософ академік Французької академії наук (Інституту Франції) Ален Безансон. Відповіддю є його книга «Лихо століття», з якою нині, завдяки самовідданій праці перекладача та упорядника видання Тараса Марусика, отримав змогу ознайомитися і наш читач.
Ця порівняно невелика за обсягом книга переповнена глибокими думками та узагальненнями. І відтак є необхідним читанням для кожного українця, який бажає глибше зрозуміти світ і країну, в якій живе.
Читати далі...
Закладки: 
для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
19.04.08
Пасха – це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і для мертвих. Бо коли Христос воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола, і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння воскреснуть. Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення.

Вербна неділя і Великий тиждень
Неділю перед Великоднем звемо Вербною. У цей день жінки нарізали вербових патичків, несли їх до церкви, щоб святити. Галузки ці тримали як „помічні од недуг і грому”, ними можна було „Викликати у посуху дощ”. Для цієї мети брали лише червону вербу – шановане в Україні дерево, оскільки воно найпершим розпукується і, отже, оповіщає про весну. Є звичай „бити” кожного стрічного свяченою в церкві лозою. Є приказка: „Верба б'є, не я б'ю, віднині за тиждень Великдень”. Свячену лозу шанують, закладають у хаті за святі образи.
Тиждень до Великодня звуть Великим, або Страстним, бо в ньому відбувалися страсті Христові. Цього тижня віруючі дотримуються посту так само суворо, як і першого тижня Великого посту.
Найважливішим днем тиждня є четвер, який називається Чистим. Рано-вранці віруючі прибирають у хатах, на подвір’ї, у стайнях – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. У цей день стригуть дітей, щоб волосся не лізло та голова не боліла. Господині готують смачну їжу, печуть паски. Увечері в церкві відправляють Страсті. Віруючи тримають у руках свічки, повертаючись з церкви, намагаються донести додому запалену свічку, щоб вона не погасла. Полум’ям страстної свічки випалювали хрест у хаті на сволоці – щоб лиха нечисть хату обминала. Віруючи вірять, що страстна свічка має велику силу.
Читати далі...
Закладки: 
для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
19.04.08
Десь у другій половині минулого століття під час суспільної ейфорії та пишномовних дифірамбів щодо безмежних можливостей науково-технічної революції в поєднанні з перевагами розвинутого соціалізму, ЗМІ раптом зарясніли обіцянками про те, що наступне століття стане епохою небаченого вторгнення психології, парапсихології та футурології в громадське життя.

Здається, ніхто з формальних чи неформальних провідників нації не звернув особливої уваги на таку обставину. Тоді ж почалася активна піар-кампанія про конвергенцію капіталізму в соціалізм. Згодом прискорення, перебудова... Генсек Горбачов вкупі з такими псевдопсихологами, як Алан Чумак, Кашперовський та іже з ними справді стали емблемами нової епохи, епохи так званої ліберальної демократії, в процесі становлення якої психотехнічні засоби, розроблені ідеологами, конструкторами та виконавцями сценарію обдирання народу, досягли воістину небаченої досконалості. Віковічні сподівання нації на торжество справедливості потонули в словесних потоках психо-піар-технологій, брехні та дезінформації. Нічого не змінилось на краще. Навпаки, ще з більшою лавиноподібною швидкістю та ґрунтовністю під показушні прокльони на адресу комуністів в Україні стали виконуватись марксистсько-ленінські засадничі принципи про ліквідацію сім’ї, титульної нації, приватної власності її членів тощо. І весь цей деструктив супроводжєтьсяся, як і при совдепії, шаленою тріскотнею про об’єктивну ходу історії та фаталістичну відсутність альтернативи антинародним реформам. Щоправда, без колишньої пустопорожньої балаканини про діалектику ролей особи та народу у тій об’єктивній ході. Отже, як це не дивно, в добу незалежності, навіть за умови повного скасування диктатури пролетаріату, можемо стверджувати, що справа Маркса-Леніна в царині винищення українців живе і перемагає.
Читати далі...
Закладки: 
Коментарі:  1
для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
17.04.08
Давно помічено, що коли комусь бракує справжньої духовности й благодаті через численні гріхи, а він чи вона конче потребують хоча б видимости цієї духовности й благодаті, тоді вдаються до вигадування дива: дивіться, мовляв, сталося диво; значить, у нас є духовність і благодать!

Ось приклад. Громадськість Києва і всієї України обурена рейдерською атакою бойовиків «у цивільному» на заповідну територію фундаментів старовинної Десятинної церкви в Києві (споруджена була за князювання Володимира Великого в 989 – 996 роках) перед головним фасадом Національного музею історії України і миттєвим встановленням там каплички у вигляді похідного намету, що нагадує давнє золотоординське житло доби Чингісхана й хана Батия. Державна й міська влада мляво «запротестувала» проти цієї далеко не першої рейдерської атаки (англійське raid — раптове проникнення ворога углиб чужої території) «благодатних і канонічних» з Московського патріархату, щось промимривши на зразок того, що це незаконно, — і все! А керівництво Національного музею історії України, перед вікнами якого сталася ця агресія, так само як Інститут археології НАН України, що провадить безкінечні й безрезультатні «розкопки» давно розкопаних фундаментів Десятинної церкви, взагалі промовчали з приводу цієї брутальности, що дає підстави підозрювати відповідальних осіб цих поважних установ у потуранні рейдерській агресії.
Читати далі...
Закладки: 
для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
14.04.08
Колі'ївщина — велике національно-визвольне повстання проти польського гніту в Правобережній Україні 1768 року. Очолив це повстання виходець із запорозської бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.

Назва Коліївщини походить, скоріш за все, від слів „кіл” (був зброєю частини повстанців) або „колоти”, „колій”.

В лютому 1768 року під тиском російського уряду польський король Станіслав Понятовський підписав трактат про формальне зрівняння у правах з католиками віруючих православної і протестантської церков. Значна частина польської шляхти була не задоволена цим трактатом. Під гаслом захисту католицизму, шляхетських прав і звільнення Польщі з-під впливу Російської імперії у місті Барі на Поділлі вона створила Барську конфедерацію 1768. Конфедерати стали катувати і грабувати українське населення, руйнувати православні церкви і монастирі на Київщині, Поділлі і Волині. Для боротьби з конфедератами російський уряд послав на православну Україну військо. Серед українського населення поширилася чутка, що нібито цариця Катерина ІІ видала „Золоту грамоту” з закликом знищувати польську шляхту. Все це стало безпосереднім приводом до розгортання гайдамацького повстання на Правобережжі.
Читати далі...
Закладки: 
No connect
Портал Українців Одещини
Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове.
Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.