От прийшов мені на імеіл лист такий (рпавда російською, я його трохи переклав) з темою "Господа ЖУРНАЛИСТЫ !!!" Почитав і подумав може когось зацікавить:
З 22 лютого по 07 березня Галерея Тетяни Ладиженськой (м. Одеса, Польський спуск, 15 приміщення боулінгу 7 зірок) представляє Арт-проект "Спектакль однієї картини".
Додаткова інформація на сайті галереї www.tlgallery.com.ua і по тіл.(8048)787-30-99, (8048) 714-48-02(офіс).
З якнайкращими побажаннями, Юрій Романов, директор Галереї Тетяни Ладиженськой. www.TLGallery.com.ua тел/факс - 8048-714-48-02 моб. моб. 8095-68-37-919
і от такий додаток:
Якби до назви можна було додати продовження, воно б звучало так: «Історія однієї картини» або «Секрет однієї картини». А все чому? Коли трапляється щаслива мить і картина переходить від одного господаря до іншого – про це, найчастіше, не говорять. Що відчуває колишній власник, що відчуває нинішній, і як галерея танцює свій танець посередника? Не підходить слово, так? Краще за друга і учасника.
- Картина йде, говорите? Не торгувався? А хто він? Вона? Де живе? А вже є місце, де картина висітиме? Адже якщо денне світло падає справа – тоді створюється враження, що віяло колишеться. (Це було вже зовсім несподівано, навіть при моєму захопленні творчістю Кікнавелідзе – я цього не відмітила). Мені залишилося тільки розвести руками і сказати:
- Я вас познайомлю, ось і розпитаєте про все і покажете, що там колишеться.
Тут і виникла думка про цю виставку. Іскристе шампанське, танець балерини спеціально створений для цього вечора, музика, навіяна думками про таємні поцілунки, конкурс есе від колишніх наречених, які мріяли про іншого чоловіка на своєму ж весіллі. Так, так. Ось вам і спектакль для однієї картини, чим не «Маскарад»? «Виставка однієї картини» є уявленням, що театралізується, яке повністю відповідає назві картини: «Прихований поцілунок». Балетний номер, музичне оформлення вечора і можливість розмістити свої есе в спеціальній теці, із змістом якої можуть ознайомитися всі любителі секретів. Таким чином, спектакль включає дві лінії розвитку уявлення. Це своєрідна передача картини від одного господаря до іншого – як годиться на «сонячному півдні»: з колимом, з кунаками, з тостами. Гості з обох боків знайомляться один з одним і обіцяють ходити в гості. А друга лінія присвячена тільки сюжету картини. Ні про художника, ні про власників мова вже не йде.Тільки наречена, її відчуття, її поцілунок. Багато різних версій, багато таємничих історій виникає при думці про той, хто ж ВІН? І взагалі, де жених? Або, можливо, це весілля теж інсценоване? Подивимося, що скажуть гості галереї.
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.