На початку ХХ століття, поширився так званий екуменічний рух (з грец. ecumena – “Всесвіт”). Нині цей рух здійснюється головним чином у рамках Всесвітньої ради церков (ВРЦ). З 2007 року у Києві проходять традиційні січневі молитовні марафони за єдність християн, у яких беруть участь представники РКЦ, УГКЦ, УПЦ (МП), УПЦ (КП) та церкви християн віри євангельської. Православна церква є членом Всесвітньої ради церков, але широкий загал віруючих обережно ставиться до екуменічного руху. Що ж насправді являє собою екуменічний рух? Чому серед протестантів лише п’ятидесятники входять до нього? І що саме в екумені насторожує православних вірян? Святе Письмо свідчить про існування Бога Отця, Сина і Святого Духа. Незважаючи на те, що й донині в нашому суспільстві існують представники арійської єресі, які відкидають Божество Ісуса Христа і не визнають особистості Святого Духа, на підставі Святого Письма досить легко спростувати хибність їхніх тверджень. Сам Ісус говорив про Себе, як про вічносущого Бога (Ів. 8:58), а в Дії 13:2 промовляє до віруючих в Антіохії не Бог Отець, а Бог Святий Дух, що є незаперечною ознакою Його особистості. Але чи відомо вам, що в світі існує імітація на Бога Отця, Сина і Святого Духа? Для підтвердження цієї тези пропоную звернутись до книги Одкровення і простежити виконання її пророцтв в історії. В видінні Іван Богослов стояв на березі моря і бачив, що з води, яка в пророцтвах є символом заселеної території (Одкр. 17:5), виходить якийсь морський звір з сімома головами і десятьма рогами. Червоний змій також представлений в Одкр. 12:3 з сімома головами і десятьма рогами. Звір і змій мають однакову зовнішність – в обох є сім голів і десять рогів. Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9). Тому є підстави вважати, що змій імітує Бога Отця, а морський звір є підробкою Христа. Якщо з змієм відразу зрозуміло, що це є сатана, в честолюбні безумні плани якого давно вже входило зайняти місце Бога Отця (Ісаї 14:12-14), то хто ж тоді цей морський звір? В Одкр. 13:18 написано: “Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість”. Підробка, як правило, майже не відрізняється від оригіналу, тому й шукати звіра слід серед християнських спільнот. Загальновідомо, що на тіарі папи римського написано “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”. Латинські букви заміняємо римськими цифрами, рахуємо, і в результаті отримуємо число звіра (5+1+100+0+0+1+5+0+0+1+50+1+1+500+0+1). Але це лише одна з біблійних ознак звірини. Читаємо далі в Одкр. 13:2, що “змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику”. Ісус сказав “Дана Мені всяка влада на небі й на землі” (Матв. 28:18). Також Він сказав, що отримав цю владу від Отця (Ів. 10:18). Тому як Отець дає владу Христу, так і сатана наділив владою папство. Про діяльність папства переконливо свідчить сама назва цього періоду історії – темні віки Середньовіччя. Як було зазначено раніше, Ісус Христос сказав: “Хто бачив Мене, бачив і Отця” (Ів. 14:9), тому і всі ті, хто був свідком страхітливої епохи папської інквізиції, бачили дію сатани. Папство звершувало своє служіння на протязі 42 пророчих місяців (Одкр. 13:6), або ж буквальних 1260 років (один пророчий день дорівнює одному буквальному року). Історично підтверджено, що в 538 році після 30-літньої війни, під час якої були повністю знищені три арійські народи – вандали, герули, остготи, почалося папське правління, і тривало воно до 1798 року, коли за наказом Наполеона генерал Бертьє взяв римського понтифіка у полон. Примітно, що Христос звершував Своє служіння на протязі 42 буквальних місяців. І як Христос був помер і воскрес, так і папство було смертельно поранено і опісля зцілилось (Одкр. 13:3). Рана, завдана папству в 1798 році, зцілилась в 1929 році підписанням Латеранського договору, згідно якого повністю відновлено Ватикан. Христос дотримувався Закону Божого, наголошуючи на його незмінності (Матв. 5:17,18), і папство також заставляє своїх вірян дотримуватися заповідей, тільки вже відредагованих у їхній редакції. А як ще можна назвати зміни, зроблені папською системою в Декалозі (Дан. 7:25), як не повстанням на Бога – Законодавця? Потім Іван побачив “другого звіра, який виходив з землі” (Одкр. 13:11). Якщо в біблійних пророцтвах води символізують густонаселену територію, то земля представляє порівняно малозаселену територію. Лише одна держава, населення якої з моменту висадки пілігримів було зовсім незначним, відповідає цьому опису. Це Сполучені Штати Америки. До цих берегів пілігрими приплили, рятуючись від переслідувань з боку католицької церкви (Одкр. 12:16). Тут принцип розділення Церкви від держави став закріплений в Конституції. Як бачимо, на початку свого становлення США справді були схожі на агнця, але згідно біблійного пророцтва в кінці заговорять, як дракон (Одкр. 13:11). Вже в наш час ми спостерігаємо, що США – єдина в світі наддержава, яка накладає економічні ембарго на інші країни і самостійно веде війни, незважаючи на відсутність згоди з боку ООН та членів Ради Безпеки. Як папство в Середні віки сформувало союз церкви і держави, так і при об’єднанні церкви і держави в Америці буде сформований образ звіра. Як Святий Дух має подобу Христа, так і Америка проявить характерні риси папства. Ось що ми дізнаємося про США з Одкр. 13:12: “І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна”. В даний час тільки створюються передумови для виконання цього пророцтва. Ісус сказав, що Святий Дух прославить Його (Ів. 16:14). Так і США в майбутньому будуть сприяти прославленню папства. Америка, виконуючи роль мнимого Святого Духа, буде примушувати весь світ поклонитися папству. Ісус Христос молився про єдність віруючих. Що ж слугуватиме єднанню навколо мнимого Христа – католицизму? Як Святий Дух у виді вогняних язиків зійшов у день П’ятидесятниці (Дії 2:3), так і харизматичний рух, який виник у США, і ознакою якого є імітація біблійного дару мов – беззмістовне бурмотіння, сприяє єднанню християнських спільнот в екумені. Ось і відповідь, чому п’ятидесятники – єдині з українських протестантів, які вступили в екумену. Якщо об’єктивно проаналізувати, то екуменічна молитва з ними по суті нічим не відрізняється від спільної молитви з якутським чаклуном чи шаманом вуду, бо доведено, що бурмочуть вони ідентично. Варто зазначити, що практика екуменічних спільних молитов не є тільки християнською. З 1986 року існує екуменічний рух, створений з ініціативи папи римського. Учасниками цього руху в італійському місті Ассізі був проведений всесвітній день молитви за мир. На зустріч були запрошені представники всіх найбільших сучасних релігій світу (брали участь представники вищого духівництва 12 релігій), у тому числі християни різних конфесій, індуїсти, сікхи, зороастристи, іудеї, мусульмани, африканські анімісти. Коментарі зайві. Це те ж саме, щоб в часи пророка Іллі Божий священик організував екуменічну зустріч з священиками Ваала і Астарти для проведення спільної молитви. Як би Бог відреагував на це? Толерантне ставлення до гріха, а не його осудження – ось що саме насторожує православних вірян в екумені! Христос сказав, що “ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись” (Ів. 4:24). У Бога правда одна, а в екумені у кожного своя правда. Беручи до уваги все вищесказане, можна сміливо охарактеризувати екумену, як ще одну людську спробу збудувати вавилонську вежу, тільки тепер вже духовну. Після прочитаного виникає логічне запитання – знаючи про природу екуменічного руху, чи варто свідомим християнам бути його учасниками?
Останні події свідчать, що харизмати справді стають об’єднавчою ланкою в екуменічному русі http://news.invictory.org/issue23790.html Присутність баптистів просто дивує! Взагалі-то, це є рішення баптистів всієї України єднатися з деструктивними сектами, чи приватна позиція Коменданта?
Справді на тіарі папи римського декілька віків підряд включно до початку XVII сторіччя був напис “Vicarius Filii Dei”, що в перекладі з латинської означає “Намісник Сина Божого”. Першим виявив цей титул на папській тіарі берлінський священик Андреас Хелвіг (1572-1643) в своїй праці “Antichristus Romanus, in proprio suo nomine, numerum illum Apocalypticum (DCLXVI) continente proditus”, яка була опублікована в 1612 році у Віттенберзі. Отже, латинські букви заміняємо римськими цифрами, рахуємо, і в результаті отримуємо число звіра (5+1+100+0+0+1+5+0+0+1+50+1+1+500+0+1). Але це лише одна з біблійних ознак звірини.
Чому це лише одна з ознак цієї релігійно-політичної системи? Бо в Святому Письмі є ряд ознак, які пропоную розглянути:
1. Ця влада виникне у результаті падіння царства четвертого звіра (Дан. 7:7). 2. Три царства “з коренем” будуть вирвані перед нею (Дан. 7:8,24). 3. Ця влада принципово відрізнятиметься від всіх, які будь-коли існували (Дан. 7:24; Об’явл. 14:8; 17:2-5,18). 4. Ця влада буде вести себе богохульно, підносячи себе до Бога (Дан. 7:8, 25; 8:25; 11:36; 2 Сол. 2:4; Об’явл. 13:5,6). 5. Вона перебуватиме в християнському храмі-церкві (2 Сол. 2:4). 6. Буде немилосердно пригнічувати та вбивати святих (віруючих) (Дан. 7:25; 8:24,25; Об’явл.13:7; 17:6). 7. Задумає відмінити святкові часи (суботу) (Дан. 7:25). 8. Задумає внести зміни в Законі Божому (Дан. 7:25; 8:12). 9. Відбере у Бога щоденну жертву (Дан. 8:11; 12:11). 10. Від припинення щоденної жертви до смертельної рани пройде 1290 пророчих днів чи 1290 років (Дан. 12:11). 11. Вона володітиме світовою могутністю (Об’явл.13:7,8). 12. Вона матиме владу 42 пророчих місяці, чи 1260 років (Дан. 7:25; Об’явл. 11:2,3; 13:5). 13. Центром цієї влади буде місто, що стоїть на семи горах (Об’явл. 17:3, 9,18). 14. Ця влада виникне і пануватиме в густо населених країнах (Об’явл. 13:1; 17:1,15). 15. Вона є духовної блудницею (лжецерквою) (Об’явл. 17 розділ). 16. Своїм вином (вченням) вона напоїть всі народи (Об’явл. 14:8; 17:2,4). 17. На певному етапі вона буде смертельно поранена, але зцілиться (Об’явл. 13:3). 18. Відновить колишню могутність останнім часом (Дан. 8:23; Об’явл. 17:12, 18). 19. Ця влада буде знищена не людської рукою (Дан. 8:25). 20. І нарешті - Її число 666 (Об’явл. 13:18).
Можна проаналізувати ще деякі пункти католицизму на відповідність з Святим Письмом, і ось що виходить:
Індульгенція (від лат. - "indulgentia" - милість) - папська грамота, яка свідчила про відпущення здійснених та це ж здійснення гріхів.
А Святе Письмо навчає, що прощення гріхів Бог дарує по благодаті.
Для католицизму притаманне надзвичайне панування Богородиці - Діви Марії, яке набувало рис екзальтації. Її шанують як “заступницю” перед Богом. Католицизм утворив цілий напрям теології - маріологію.
А Святе Письмо навчає, що є тільки один Заступник - Ісус Христос.
В 1870 р. І Ватіканський собор проголосив догмат про непогрішимість папи у справах віри.
А Іоанн Павло II публічно вибачався за помилки минулого. Інквізиція по-сьогодні лякає своєю жорстокістю. Вже не кажемо про Варфоломіївську ніч...
В 1439р. на Флорентійському соборі було внесено догмат про чистилище.
Немає такого вчення в Святому Письмі. Це людська видумка без біблійного підгрунтя.
Целібат, обов`язковий для всього духовенства, нерозривність церковного шлюбу (від лат. "caelebs" - нежонатий) - введено Григорієм VII (1073-1085).
ПЕЧАТКА АНТИХРИСТА СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ... ПАЇСІЙ СВЯТОГОРЕЦЬ Можливо, вам доведеться пережити багато чого з того, про що говориться в Апокаліпсисі. Потихеньку багато чого вилазить назовні. Положення жахливо. Божевілля перейшло всі межі.
Мир перетвориться в божевільний будинок. Буде панувати розбрід, серед якого кожна держава почне творити те, що йому надумається. Будемо бачити, як відбуваються самі неймовірні, самі божевільні події. Добре лише, що ці події будуть йти один за одним дуже швидко.
Екуменізм, загальний ринок, загальносвітова держава, одна релігія. Наступають лихоліття, нас чекають більші випробування. Християни перенесуть велике гоніння. Тим часом очевидно, що люди навіть не розуміють того, що ми вже на порозі останніх часів, що печатка антихриста стає реальністю. Немов нічого не відбувається. Тому Священне Писання говорить, що спокусяться й вибрані...
Печатка буде накресленням, що спершу поставлять на всі товари, а потім примусять людей до того, щоб неї ставили їм на чоло або на руку. Помаленьку, після введення карток і посвідчень особи із трьома шістками, після складання персональних досьє, вони лукавим образом приступляться до нанесення печатки. Паїсій Святогорець
Святий Католик Йосафат Кунцевич. Уже з першого років діяльності його зненавиділи й православні, і католики, охрестивши його „душехватом".
Йосафата зведений у сан полоцкого архієпископа, північно-східної частини Білорусі з Полоцьком, Вітебськом, Оршей, Могильовом. Кунцевич із небувалою жорстокістю накинувся на живучим на цих землях православних: улаштовував погроми, опечатував церкви й силою заганяв православних в уніатство. У відповідь жителі Могильова узялися до зброї, так само надійшли жителі Орши. У свою чергу Кунцевич засипав короля доносами, поки зрештою не домігся прибуття _ війська для втихомирення непокірливих. Переслідування православних підсилилося. Подібні дії викликали у всій країні невдоволення Иосафатом.
В 1620р. волинський посол Лаврентій Древинский на варшавському сеймі проголосив у присутності короля: „Уже в більших містах церкви запечатані, маєтки церковні розкрадені, у монастирях немає ченців - там худобу замикають, діти без хрещення вмирають, тіла померлих без церковного обряду з міст, як стерву, вивозять, чоловіки із дружинами живуть без шлюбного благословення, народ умирає без сповіді, без причастя. У Львові: хто не уніат, той у місті жити, торгувати і в ремісничі цехи прийнятий бути не може; до хворого з Таємницями Христовими відкрито йти не можна. У Вілъні, коли хочуть поховати тіло православного, то повинні вивозити його в ті ворота, у які одну нечистоту міську вивозять. Ченців православних ловлять на вільній дорозі, б'ють і у в'язниці кидають. У чини цивільних людей гідних і вчених не роблять тільки тому, що вони не уніати". Король вислухав все це з кам'яним спокоєм і не прийняв рішення, що могло б утихомирити бешкетування уніатів.
Ні король Сигізмунд III Ваза, ні його чиновники не реагували на скарги білоруського й українського дворянства, у яких детально описувалися лиходійства Кунцевича:, Полоцький єпископ цього року навмисне наказав жителям міста для більшого знущання витягати з могил небіжчиків (православних), недавно похованих на цвинтар, і кидати їх на поживу псам". Що ж, Кунцевич прекрасно знав, що в нього є високопоставлені захисники в особі короля й митрополита й затворів усе, що йому заманеться. Він навіть став цинічно домагатися від канцлера Великого Князівства Литовського Лева Сапеги допомоги у винищуванні православ'я. Але Сапега, незважаючи на те, що був новоспеченим католиком і запеклим прихильником унії, дуже різко засудив полоцького архієпископа, його жорстокість і перевищення повноважень: „Ваша святість, як ти її розумієш, дозволяє вам грабувати схизматів і відрубувати їм голови. Євангеліє ж учить зовсім іншим речам. Ця унія викликала величезні нещастя.... Унія не принесла радості, а тільки незгода, сварки, безладдя. Було б набагато краще, щоб вона ніколи не мала місця серед нас.... Ми побоюємося, як би ця унія не стала причиною твоєї й нашої погибелі...".
Таке послання направив канцлер, що сам стояв у джерел унії, завзятому уніатському неофітові. Кунцевич дуже різко відреагував на зауваження Сапеги. Розлютившись, він схопився за перо й написав на Сапегу доноси королеві й Папі римському. А через кілька днів відправився у Вітебськ і там разом з воїнами особистої охорони почав громити православні церкви й каплиці, бити православних священиків, знущатися із православних городян. Православні після цього побудували тимчасові каплиці на лугах над Двіною. Але й там до них добралися слуги Кунцевича. Жителі Вітебська, доведені до крайності, узялися за камені, коли, і 12 листопада 1623р. розігнали охоронців єпископа, увірвалися в його палац, знайшли його в укритті, убили, а труп кинули у Двіну.
Король учинив криваву розправу з вітебчанами. Він позбавив місто магдебурзького права, велів зрівняти із землею православну церкву в Центрі міста й на її місці за рахунок городян побудувати уніатську; близько 100 городян були присуджені до смерті через відсікання голови, але 80-ти вчасно вдалося бігти. Пізніше останки Йосафата з великою повагою були привезені в Рим. У цей час вони перебувають у васильку св. Петра біля реліквій отців Церкви. Він канонізований і попитається у католицькій церкві як святий.
Також з української історії насильно заставляли приймати католицьку віру. Наведу тільки декілька фактів із історії України. 2 травня 1634 року католики в Луцьку провели хресний хід зі святими дарами і близько 100 чоловік, озброєних шаблями,кортиками і рушницями, увірвалися в православний Хрестовоздвиженський монастир під приводом того, що монастир не здійснив сподіваного дзвону. Ввірвалися до церкви, били, рубали і кололи як учнів, так й іноків, стариків і бабусь. Ігумену Ісакію нанесли побої камінням і цеглинами, вчителю Босинському відрубали палець на руці, багатьом розбили голови, вибили очі й зуби.
З судових скарг. В 1732 році розглядалася справа з приводу скарг, принесених мешканцями містечка Копиля та його округи на католицького ксендза Івана Пенського, який побоями примушував прийняти унію. На тих, хто не підкорявся йому, він натравлював собак, наказував відпускати по 150 ударів палицями. Він примушував батьків носити для хрещення дітей в костели,забороняв православним священикам ховати померлих. Коли православні священики хотіли похоронити селянина померлого від побоїв цього ксендза, то ксендз приказав наносити на гору колоди,під якою тяглася єдина вулиця, і пригрозив всіх роздавити колодами, біля яких він і знаходився сам в рясі з гвинтівкою. Щоб уникнути такої небезпеки, покійника змушені були нести через трясовину, проходячи по пояс в болоті.
Закон про целібат вводить католицьких ксендзів в гріх.
Целібат для священників, який приводить до гріха.
В 1501 році в палаці Папи Олександра VI на святі було присутнє п'ятдесят повій.. Нагородою тому, хто робив найбільше число актів з куртизанками, служили дорогоцінні прикраси.
Період з 1950 по 2002 рік ,4.392 американським католицьким священикам (із загального числа більше 109.000) було пред'явлене обвинувачення в сексуальних зв'язках з неповнолітніми. З них ледве більше ста був винесений обвинувальний вирок цивільного суду.
46 ірландських священиків обвинувачуються в педофілії. http://www.newizv.ru/lenta/118048/ ***
Папа Пій XII, почитав Гітлера і поздоровляв з днем народження і.т.д. Що привело і греко-католицьку церкву до співпраці з фашистами. http://ru.wikipedia.org/wiki/Шептицкий,_Андрей
Степан Бандера попереджав що не можна цього робити, а греко-католицька церква, ввела в обману наших громадян і наслідок. Перехід наших УПА на службу Фашистам. Ми отримали заплямовану репутацію яка вплинула на вибори. Та шкода, висновків ми не зробили знову наступаємо на ці ж граблі.
«Як затверджує історик Джон Корнвел, автор нової біографії Папи Пія XII, книги: "Папа Гітлера: Секретна історія Пія XII", Папа був переконаним антисемітом, що й стало причиною його відмови відкрито засудити Голокост. Історик ґрунтується на секретних документах Ватикану і особистих записів Папи.». «Папський нунцій передав фюреру особисте поздоровлення від Папи Пія XII. Євангелічна церква також провела вдячне богослужіння. У її заяві говорилося: «Разом з усім німецьким народом Німецька євангелічна церква дякує всемогутнього Господа за його милостиве рятування Гітлера від злочинного замаху в Мюнхені».(1939 рік)» Непогрішимість Папи. Папа проголошений «намісником Христа й видимим главою всієї Церкви», всіх християн, що має всю повноту влади. Главою Церкви є тільки Сам Господь Ісус Христос, як про це вчить апостол Павло, говорячи, що Бог «усе скорив під ноги Його, і поставив Його над усе, главою Церкви, що є Тіло Його, повнота Наповнюючи все у всім» (Еф. 1, 22-23), «Він є голова і тіло Церкви» (Кіл. 1, 18). Тому ніякої другої «видимої глави всієї Церкви», що є тілом Христовим, і «намісника Христа на землі» не існує. А Ви справді думаєте, що хто сидить на могилі Апостола Петра, той Є Головою церкви Христа? Це теж саме, що говорять мусульмани, що Аллах в ночі не бачить. Господь говорив про духовний світ. Його слова: « що Я за три дні збудую Храм», теж стосується не фізичного а духовного Храму. Інколи дивуєшся, дорослі люди а думати не хочуть. Паїсій Святогорець говорив: «розумна риба не попадається на гачок, а не розумна хватає все що бажає з’їсти, так і попадається. Господь дав нам розум щоб ми думали, порівнювали і вибирали найкращий вибір а не ковтали наживку бісів, їм добре коли людина вірить нісенітниці.
Лорд який став православним.
В 1931 році лорд, що робив швидку кар'єру, Давид Бальфур, католицький ієромонах, з доручення Папа Римського прибув на Афона, щоб готовити кадри для боротьби із Православ'ям і відшукати тут історичні документи, звинувачуючи православних. Пошуки привели його в Пантелеймонів монастир, де він наткнувся на преподобного. Силуана Афонского. Після двох бесід з ним той, на кого Папа Римський покладав особливі надії, запитав: «Що ж мені робити? Я почуваю, що вже не можу залишатися католиком!» Через якийсь час лорд Бальфур був пострижений у чернецтво з нареченням імені Димитрія, борця за Православ'я (4, 33-34).
26 преподобних мучеників зографских, спалених католиками. Фреска при вході в монастир Зограф. Католики неодноразово нападали на Афон убиваючи монахів і грабуючи монастирі під указами папи римських. В 1276 році ченці Афона Ксиропотамського монастиря, убоявшись смерті, з'єдналися з єретиками, але під час молитви при вигуку «Про архієпископа нашому, іже в Римі, і про благочестивого царя» трапився землетрус саме в тім місці, де стояли нечестиві, і монастирські стіни звалилися як ієрихонські стіни при Ісусі Навині. Жертвами цього раптового струсу землі стали багато хто з латинян. Хто залишився в живих, деякі втекли, інші покаялися, залишилися в горах і зробилися добрими ченцями (4, т. 2, 244).
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.