Місцезнаходження:: Одеса - Бугів (окупаційна назва Ільічьовск) Повідомлень: 194
Друже! Ні в якому разі я не вів мову про політичні, ідеологічні компроміси. Навпаки!!! Я завжди кажу, що радикальна безкомпромісність у справі Української Ідеї, українства - це надважливо! "На стику ідеологій компромісів не буває" колись сказав великий ідеолог - Ярослав Стецько.
Я казав (писав) лишень про "компроміс зі звичкою". Чом би й ні? Але необхідно на офіційному рівні проголосити те, що назва міста "Іллічівськ" походить від того покровителя моряцтва - Св. Іллі, бо наше місто морським портовим торговим містом. До того ж я, як християнин, вважаю, що з ім'ям Святого Іллі, Іллічіськ буде моральнішим, духовнішим та побожнішим, чим за нинішнього посткомунарського й до мозку кісток атеїстичного міського буття... Навіть московський храм у нас регулярно відвідують люди лише немічні та бідні, і то одиниці. Решта ж лише за звичкою на свята.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Пане Олексію, ніяк не можна реалізувати ваш "компроміс зі звичкою" без відповідних політичних рішень - зміни назви міста (чи хоча б однієї літери у назві): рішення міськради (чи міського референдуму, на який взагалі не варто розраховувати зважаючи на масову "звичку" людей) та Постанови Верховної Ради. Вашу пропозицію, що "необхідно на офіційному рівні проголосити те, що назва міста "Іллічівськ" походить від того покровителя моряцтва - Св. Іллі", неможливо здійснити у правовій площині. Проаналізуємо ситуацію. Маємо на увазі, що історія міста, яка надається на сайті провайдера GCN (Глобал Сіті Нет), має провали у десятки років і її не треба сприймати серйозно.
В 1927 році сільрада робітничих, селянських і солдатських депутатів (далі Сільрада) ухвалила рішення про перейменування села Бугові Хутори на селище Іллічівський, обґрунтувала це рішення 10-річницею Жовтневого перевороту в Росії та увічненням пам’яті В.Леніна, а також звернулася до відповідної Ради губернії. Відбулося перейменування. В 1953 році селище Іллічівський було перейменовано в селище міського типу Іллічівський, а в 1973 році - в місто Іллічівськ. Чи можливо з юридичної точки зору казати, що обґрунтування новій назві Сільради можна відкинути та замінити своїм трактуванням, наприклад, святого Іллі? Мовляв, ухвалили одне, а думали про інше? Рішення 1953 року змінило лише статус, а не назву населеного пункту, а рішення 1973 року змінило статус і назву (не за змістом, а лише за формою).
Походження назв "Іллічівський" та "Іллічівськ" не можна трактувати інакше, як воно є в історичних (архівних) документах. Не можна трактувати назву міста за рішенням будь-якого державного органу. Таких прецедентів ще зустрічати не доводилося. Краще міняти "звички" у свідомості людей. Це звичайна робота місцевої еліти, депутатів міськради аж до примусу з боку вищих державних органів, якщо місцеві князьки тримаються за символіку тоталітарного режиму. Чим тільки не "обґрунтовують" місцеві князьки своє намагання зберегти комуністичну символіку: і звичкою населення, і "колосальними" витратами у випадку зміни назв, і "не комуністичним" трактуванням назв, і посиланням - порівнянням з існуючими європейськими пам’ятниками королям - тиранам тощо. Чи будемо на стороні таких князьків у питанні заміни комуністичної символіки?
Крім цього, на теренах колишнього СРСР існує три міста Іллічівська. Не випадково, що два інших - в Азербайджані та в Узбекистані. Якщо ми вважатимемо свою державу "Україностаном", то цю назву треба зберігати надалі. На мою думку, йти до Європейського союзу з такою назвою є ганьбою.
Зміна назви є обов’язковою юридичною умовою, але в твоєму випадку треба сформулювати назву міста, частиною якої є слова "Ілля" чи "Святий Ілля", а також обґрунтувати цю назву. Взагалі треба, напевно, ініціювати створення нового Оргкомітету національно-демократичних сил міста з питань зміни символіки.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Україну не беруть в Євросоюз із-за радянських пам'ятників
Однієї з причин, по якій Україну не беруть в Європейський Союз, є пам'ятники радянським лідерам, що дотепер стоять на вулицях міст і сіл країни. Про це заявив заступник мера Києва Сергій Рудик, представник партії «Пора».
За його даними, сьогодні на Україні налічується близько 20 тисяч пам'ятників радянським вождям, з них 2108 монументів Леніну, а ще 4277 вулиць і площ названі його ім'ям. «Є навіть сім пам'ятників Сталіну - одному з найкривавіших диктаторів в історії людства», - обурюється Рудик.
«Поляки з прибалтами давно прибрали з вулиць пам'ятники радянським лідерам, а самі вулиці перейменували і нормально живуть в об'єднаній Європі. До речі, може, тому і не пускають нас до Європи, що Україна не подорослішала, не переросла радянське поклоніння ідолам ?» - відзначає чиновник.
«Є Указ Президента, і його треба виконувати, а тих, хто не хоче - притягати до відповідальності», - Рудик закликає активізувати роботу по демонтажу символів «тоталітарного режиму».
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Власті Харкова ухвалили знести пам'ятний знак УПА
Депутати міської ради відмінили рішення виконавського комітету від 1992 року, яким міські власті давали згоду на установку пам'ятного знаку на честь 50-річчя Української повстанської армії. Голосування було поіменним. Рішення підтримали 80 депутатів - фракції Партії регіонів , КПУ, Слобожанській вибір. Проти були троє - Оксана Капуста (фракція Наша Україна), Віктор Ларченко (фракція БЮТ) і Любомир Грігорец (фракція БЮТ). Не голосували - нашоукраїнці Андрій Руденко і Ігор Вировец.
Пам'ятний знак УПА в Молодіжному парку встановлений незаконно, оповістив думку міських властей директор юридичного департаменту Володимир Коваленко. Земля під пам'ятником не відведена, повідомив він, а сам пам'ятник встановлений незаконно. Відміна цього рішення викликала бурхливі суперечки. Представники фракції Наша Україна категорично проти цього рішення. Лідер фракції Андрій Руденко заявив, що він категорично проти зносу будь-яких пам'ятників в Харкові. Після суперечок депутати все-таки ухвалили рішення і відмінили дозвіл виконкому на установку пам'ятного каменя УПА.
Михайло Добкин одночасно запропонував встановити в Харкові пам'ятник на честь тих, кого "УПА замучило на Західній Україні, виконуючи свою криваву місію". Мер сказав, що дасть протокольне доручення підготувати установку пам'ятника жертвам УПА в Харкові.
Як повідомлялося, 20 грудня 2006 року невідомі демонтували пам'ятний знак Української повстанської армії, розташований в Молодіжному парку Харкова.
24 січня 2007 в Молодіжному парку Харкова невідомі вандали залили фарбою написи на двох пам’ятниках.
10 жовтня 2007 в Харкові невідомі демонтували пам'ятний знак Героям Крут, який був встановлений в центрі міста в сквері Перемоги взимку 2006 активістами партії Пора.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
У Львівській області мають намір поставити пам'ятник дивізії СС Галичина
Бродівська районна рада звернулася до місцевих органів влади, підприємств, організацій, громадян України з ініціативою відновити пам'ятний знак полеглим в 1944 році українцям, які воювали у складі дивізії СС Галичина. У 1991 році під Бродами на горі Жбір в селі Ясенев вже був встановлений пам'ятний знак, але його майже відразу знесли за наказом радянських властей.
Приводимо текст звернення депутатів Бродівської райради:
"Українці! У 1991 році з ініціативи Студентського Братерства у пам’ять про полеглих у 1944 році українців під Бродами на горі Жбір у селі Ясенів Бродовського району було споруджено пам’ятній знак. Однак, через кілька тижнів він був по-варварськи знищеній згідно наказу найвищого військового командування Радянського Союзу. Пізніше затяжна економічна кризу не дозволила відновити монумент - на його місці було насипано лише символічну могилу і встановлено хрест. Сьогодні, вважаємо, наставши година відновити монумент. Мі, депутаті Бродівської районної ради, закликаємо усіх, кому є небайдужою пам’ять про тисячі полеглих патріотів України, долучитися до цієї ініціативи. Переконані, що за нашими спільних зусиль пам’ятній знак невдовзі знову гордо височітиме над міжнародною автотрасою Київ-Чоп як символ героїчного пориву Нескореної Нації.
За дорученням депутатів, голова Бродівської районної ради Ігор Клим".
На цьому тижні в Бродах створили ініціативну групу по відновленню пам'ятника на горі Жбір, головою якої вибраний голова райради Ігор Клім. У бюджеті району на проектну документацію мають намір виділити 10 тисяч гривень. Власті також налагодили співпрацю з автором зруйнованого пам'ятника - скульптором Валерієм Потюком. _________________________________ Маніфест про створення дивізії СС Галичина був оголошений в Львові 28 квітня 1943 року. У дивізію записалося близько 70 тисяч добровольців, що дозволило відібрати в дивізію 14 тисяч чоловік. У червні 1944 року у складі 13-го німецького армійського корпусу дивізія після 19-денних боїв потрапила в оточення в районі Броди - Тарнов. За наказом Сталіна проти дивізії були зосереджені значні сили артилерії і танків, що знищували її масованим вогнем протягом доби. Вдалося врятуватися тільки трьом тисячам солдатів і офіцерів. Потім дивізія СС Галичина була відправлена до Словаччини на відпочинок і поповнення.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
На місці Першого християнського кладовища Одеси створять меморіальний комплекс
В Україні сьогодні відзначають День пам'ятників історії і культури, а також Міжнародний день пам'ятників і історичних місць. А в Одесі зараз відроджують пам'ятники, які належать історії українського і російського народів.
Олександр Пушкін не міг уявити собі, що могила його улюбленого брата Льовушки зникне без жодного сліду, разом з Першим одеським християнським кладовищем, на якому він був похований. Олег Губарь, історик-краєзнавець: "Тут був похований відомий російський громадський діяч, генерал-губернатор Новоросійського краю Олександр Григорович Строганов. Ми з вами бачили підстави колон при пам'ятнику Федора Федоровича Радецкого, генерала, захисника Шипки - все, що залишилося від пам'ятника. Тут були поховані Товсті, Фонвізіни, у тому числі числі і декабристи".
У тридцяті роки доля кладовища була вирішена. Радянська влада байдуже поглядала на те, як пам'ятники "класово чужим елементам", не дивлячись на їх велику історичну цінність, стали здобиччю місцевих мародерів. Олег Губарь, історик-краєзнавець: "Перед війною, за декілька років до війни, цей метал, ці литі огорожі, ці чудові пам'ятники вивозилися у величезній кількості. Вивозилися і вдень і вночі".
Багато місцевих жителів упевнені, що тут завжди був міський парк і спокійнісінько катають дітей на гойдалках і каруселях, встановлених прямо на забутих могилах.
Успадкована від предків "любов до батьківських трун" спонукала одеську громадськість виступити з незвичайною культурною ініціативою. Жителі міста звернулися до президентів України і Росії, до церковної і культурної еліти двох країн з пропозицією - створити на місці колишнього Першого одеського християнського кладовища єдиний у своєму роді меморіальний комплекс, присвячений славним подіям та іменам нашої загальної історії. Ця ініціатива вже одержала практичну підтримку властей Одеси.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
У Луганську встановлять пам'ятник загиблим від рук ОУН-УПА.
23 квітня, в сквері імені Молодої гвардії в Луганську відбудеться закладка каменя для будівництва пам'ятника жертвам ОУН-УПА, який імовірно називатиметься «Їм стріляли в спину», повідомляє кореспондент «Острова» з Луганська. Коментуючи цю подію, лідер Луганської обласної організації Партії Регіонів Олександр Єфремов заявив, що «Cьогодні йде процес переписування історії. Книги, видані в Торонто, трактують нашу історію так, як вважають за потрібне. На противагу їм у нас є жива історія, живі свідки того, як бійці ОУН-УПА розправлялися з інакодумцями. Головне сьогодні - це пошук людей, які загинули від рук бандерівців».
За словами Олександра Єфремова, ідея зведення такого пам'ятного знаку виникла не в чиновницьких кабінетах, а внутріпартійних дискусіях. До громадської організації «Молода гвардія» поступило звернення зі Сватова, в якому повідомлялося про бажання встановити АнтиОУНівський пам'ятник. «Ми запрошені на церемонію закладки каменя і братимемо участь в цій роботі», - сказав Олександр Ефремов.
Коментар:
Цікаво знати: кому ж «стріляли в спину» бійці ОУН-УПА під час Другій світовій війни та в післявоєнний час? Воювали з фашистами - знаємо. Воювали з каральними військами НКВС - знаємо. Воювали з комісарами, радянською адміністрацією, зрадниками українського визвольного руху - знаємо. Можливо, «стріляли в спину» мирним мешканцям? Такого не чули, хиба що - в радянських книжках, фільмах і від живих "свідків", які постачалися засобам масової інформації на замовлення ідеологічного відділу ЦК КПРС.
Але допомагав радянській владі, а тепер - російській, до цього часу ще таємний 10-15 тисячний загін солдатів і офіцерів військ НКВС (перевдягнутих у військову форму бійців УПА), які координовано діяли невеликими групами та показово здійснювали вбивства та грабежі мирного населення. Ніхто на Західній Україні не вірить у ці НКВСівські «постріли в спину», але населення інших регіонів СРСР повірило цим масованим пропагандистським міфам ЦК КПРС і ЦК КПУ. З того часу воїнів УПА та бандерівців радянські люди вважали «вбивцями, грабіжниками, найстрашнішими ворогами радянського народу». Досі цей пропагандистський комуністичний міф, що отруїв у радянські часи розум багатьох мільйонів людей, продовжує свою чорну ходу вже на території незалежної України.
Тому не випадково «головною задачею будь-кого (в нашому випадку - Партії регіонів) є пошук людей, які загинули від рук бандерівців». Порадимо їм шукати у зачинених архівах НКВС у Москві, а також у тисяч колишніх перевертнів НКВСівців -«бандерівців» і кадрового складу військ НКВС, які 15 років (з 1939 року) вогнем і мечем нищили український визвольний рух. Тим паче, що живі "свідки" зараз дорого не беруть за свої "легенди".
Зараз ці «звіри НКВС» в Україні є в пошані як учасники бойових дій, мають великі пенсії та пільги, беруть участь у «патріотичному вихованні» молоді, перекручують українську історію на сталінський зразок , роздмухують радянські пропагандистські міфи про воїнів УПА та бандерівців… Бачимо, що місцева влада та в окремих регіонах не тільки не хоче підкорятися законодавству України з питань заміни символіки комуністичного режиму, але й зухвало дає виклик українській владі встановленням нових пам’ятників катам українського народу. Складається враження, що СБУ лише байдуже спостерігає за зростанням антиукраїнських дій з боку таких місцевих органів влади та політичних партій.
Але допомагав радянській владі, а тепер - російській, до цього часу ще таємний 10-15 тисячний загін солдатів і офіцерів військ НКВС (перевдягнутих у військову форму бійців УПА), які координовано діяли невеликими групами та показово здійснювали вбивства та грабежі мирного населення. Ніхто на Західній Україні не вірить у ці НКВСівські «постріли в спину», але населення інших регіонів СРСР повірило цим масованим пропагандистським міфам ЦК КПРС і ЦК КПУ. З того часу воїнів УПА та бандерівців радянські люди вважали «вбивцями, грабіжниками, найстрашнішими ворогами радянського народу». Досі цей пропагандистський комуністичний міф, що отруїв у радянські часи розум багатьох мільйонів людей, продовжує свою чорну ходу вже на території незалежної України.
Цікава інформація! А чи є можливість продивитися документи які це підтверджують!? Чи такі документи ще не доступні загалу?!
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Конкурс на кращий проект меморіалу Шухевича продовжено
В конкурсі можуть брати участь архітектори і художники не лише із Хмельницького, а й із інших регіонів країни. Конкурс на кращий проект архітектурно-меморіального комплексу на місці поховання Романа Шухевича в селі Гуків продовжено. Причиною цього стала невідповідність представлених робіт умовам конкурсу. На розгляд журі було представлено чотири проекти, лише один більш-менш відповідає суті архітектурно-меморіального комплексу, передбачає пам'ятник головнокомандуючому Української повстанської армії Роману Шухевичу, каплицю, криївку та інші об'єкти. Всі ж інші — просто пам'ятники.
Таким чином проекти направлені на доопрацювання, а засідання конкурсної комісії перенесено на 24 квітня. “Конкурс відкритий, у ньому можуть брати участь професійні архітектори, художники та скульптори не лише з Хмельниччини, а й з інших областей. Інформація про авторів до завершення конкурсу є закритою. Для більшої об'єктивності члени журі не знають, чиї проекти розглядають. Переможці будуть премійовані від обласної влади”, - повідомила відповідальний секретар конкурсу, головний спеціаліст обласного управління культури і туризму Валентина Граділь.
Питання про фінансування проекту та його будівництво у селі Гуків Чемеровецького району Хмельницької області буде розглянуто по завершенню конкурсу.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
MAG: "А чи є можливість продивитися документи які це підтверджують!? Чи такі документи ще не доступні загалу?!"
Дійсно, таких документів небагато, але їх треба шукати скрізь. Крім архівних матеріалів НКВС і ВКП(б) можна шукати свідків, які вже в тому віці, коли можуть покаятися та розповісти про "чорні справи" спецзагонів НКВС на території України в 40-50-х роках минулого століття.
Упирі. “Спецотряд НКВД”
...Мовчали всі, бо такий був час. Але героїчна боротьба і трагічна новітня історія українського народу зберегла гіркі свідчення про події тих років, коли під личиною бандерівців енкаведисти катували і знищували невинне населення. Це були загони зрадників українського народу - озброєних до зубів молодиків із навколишніх сіл - так звані "спєцотряди", створені для винищення українського населення, для очорнення УПА й дискредитації національно-визвольного руху в Україні. Такий "спєцотряд" нічних упирів був зокрема організований на терені Демидівського району Рівненщини.
Розглядаємо старі знімки, де сфотографовані "упирі" зі "спєцотряда НКВД". Колишній учасник цієї боївки Федір Бурець каже: - Так! Це він, начальник відділу по боротьбі з бандитизмом, допитував мене в бункері та приймав в цей "спєцотряд". Цілу зиму мене тримали в ньому і до дрібниць випитували моє минуле. Нарешті вирішили, мабуть, що я "дозрів" для каїнової роботи. Мені дали псевдо "Шишка", взяли розписку про нерозголошення таємниці, що я є бійцем "спєцотряда НКВД"... Щоранку ми як звичайно молилися, віталися вигуком - "Слава Україні!" і відповідали - "Героям Слава!", співали "Боже великий єдиний, нам Україну храни", розмовляли по-українськи. Ніхто не міг навіть запідозрити, що ми не бандерівці.
На цій фотографії, - продовжує далі Федір Бурець, - стоїть бойовик із села Свищева, а перед ним Андрій Круць, якого воїни УПА розстріляли за грабунки та вбивства мирного населення. У задньому ряду стоїть жорстокий садист і вбивця українських людей Сафат Панасюк. Донині його ім’я викликає жах у жителів сіл Калинівка, Ільнибоки, Миколаївка, Пащиха, Ігнатівка та інших...
Читаємо далі на сайті: http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=936
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.