Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
MAG: "А чи є можливість продивитися документи які це підтверджують!? Чи такі документи ще не доступні загалу?!"
Удар по міфах: НКВС під личиною УПА
Услід за розсекреченою документацією про Голодомор, СБУ завдала наступного удару по одному з найбільш сталих міфів - репресіям УПА проти мирного населення Західної України. На сьогоднішній прес-конференції глава архіву СБУ Сергій Богунов представив документи, підтверджуючі: радянські органи безпеки дійсно діяли під виглядом бійців УПА в кінці 1940-х - початку 1950-х років. Основна мета: набудувати місцеве населення проти повстанців. А також поодинці знищувати найбільш активних націоналістів.
Як відзначив Сергій Богунов, архівних даних збереглося украй мало. Основний масив документів був знищений в 1990 році, якраз перед розвалом Радянського Союзу. Проте, зараз працює спеціальна комісія, яка і готує до публікації всі знайдені свідоцтва. За тими даними, які має в своєму розпорядженні СБУ, на території Західної України, після звільнення її від німців, діяла низка спец загонів МГБ (що був НКВС). На 1945-й рік, в розпал діяльності повстанців, таких спец груп налічувалося 150, з чисельним складом 1800 чоловік. А в 1950-м, коли знищення УПА методично закінчували, залишилося 19 спец груп загальною чисельністю 130 чоловік.
СБУ описала і приблизну структуру спец загонів. Вони були бойову одиницю чисельністю 3-50 чоловік. Керівництво групою виконував оперативний співробітник МГБ. Всіма групами займалися районні, міські та обласні управління держбезпеки Української СРСР. Одним з основних критеріїв попадання в спец групу було знання української мови. Причому - саме із західноукраїнським діалектом. Всі спец групи представлялися місцевому населенню одним з підрозділів ОУН-УПА. Спец групи виконували два завдання.
Перше завдання - фізичне знищення активістів УПА.
Як відомо, завдяки масовій підтримці, повстанці надійно ховалися серед населення. Співробітники спец груп МГБ, представляючись тими ж "упашникамі", входили в довіру до людей і дізнавалися, де ховаються члени УПА. А далі відбувалася фізична ліквідація повстанця. Або захоплення живим, з подальшою відправкою із Західної України в ГУЛАГ. Так, за відомостями СБУ, за станом на 1 липня 1945 року були ліквідовані 1980 учасників підпілля, а також захоплені живими 1142 людини. До речі, деяких захоплених і морально нестійких членів УПА перевербовували, використовуючи надалі як джерела інформації.
Друге завдання - зіпсувати імідж повстанців, займаючись від їх імені терором місцевого населення.
СБУ знайшла ряд підтверджуючих документів. Наприклад, члени спец групи Острожського райвідділу МГБ Рівненськой області, а також Хустського відділу МГБ Закарпатської області впродовж зими 1947-1948 роки грабували місцевих жителів, забирали у них гроші, особисті речі і їжу. Цікаво, що, судячи з інформації СБУ, часто жорстокість спец груп переходила всяку грань. І протестували навіть місцеві західноукраїнські чиновники, що чудово знали специфіку операцій. Так, прокурор військ МВС Українського округу Кошарській навіть поскаржився листом секретарю ЦК КПУ Микиті Хрущеву в 1949 році. За словами Сергія Богунова, після цього було проведене розслідування дій спец груп, матеріали якого зібрані в окремий том, що зберігається в СБУ.
Громадськості пообіцяли, що вже найближчим часом всі знайдені документи про діяльність спец підрозділів будуть офіційно опубліковані.
У світлі відкритих документів просто справжнім блюзнірством можна назвати зареєстрований КПУ у Верховній Раді Закон України "Про статус і соціальний захист громадян України, які потерпіли від дій ОУН і УПА в 1939 - 1941 роках, в період Великої Вітчизняної війни та післявоєнні роки"…
Читаємо далі на сайті: http://pk.kiev.ua/country/2007/11/30/171053.html
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Мітинг протесту проти встановлення пам'ятника Івану Мазепе в Парку Слави
Мітинг протесту проти встановлення пам'ятника Івану Мазепе в Парку Слави провели столичні регіонали за ініціативою кандидата в мери Києва від Партії регіонів Василя Горбаля. Підтримати ініціативу Василя Горбаля пришли сотні киян. На мітингу виступали кандидати в депутати Київради від Партії регіонів Дмитро Табачник, Інна Богословськая, Володимир Філіпів і активісти столичної організації Партії регіонів.
"Київська влада ігнорує сьогодні думку киян. Наприклад, недавно, вулиця Січневого повстання була перейменована у вулицю Івана Мазепи всупереч позиції жителів цієї вулиці, тепер йде мова про пам'ятник Мазепі в Парку Слави. Я не збираюся коментувати роль Мазепи в українській історії, але якщо так вже потрібно поставити пам'ятник цьому діячу, то невже немає іншого місця, окрім як Парк Слави?
Зараз на розгляді Київради знаходиться ще декілька подібних проектів рішень. Зокрема, подив і обурення киян викликає ініціатива Президента, активно підтримана мером, перейменувати проспект Перемоги на Галицький шлях або вулицю Артема у вулицю Січових стрільців. Столична організація Партії регіонів щодня одержує сотні листів з проханням зупинити цю вакханалію. Ми як послідовна політична сила не дозволимо переписувати історію на догоду політичній кон'юнктурі і зіштовхувати на цьому фоні різні покоління і людей, що сповідають різні цінності.
Політики, що займаються подібними провокаціями, як перейменування вулиць або заміна одних пам'ятників іншими, провокують подальший розкол суспільства. Партія регіонів цього не допустить. Але для того, щоб голос регіоналів мав вирішальну силу в Києві, Партія регіонів має потребу і розраховує на підтримку киян", - заявив, виступаючи на мітингу, Василь Горбаль. При цьому Горбаль підкреслив, що у разі його перемоги на виборах мера, він ініціюватиме внесення змін в нормативну базу, і вимагати, щоб будь-яке рішення, що стосуються перейменування вулиць або виділення землі під забудову приймалося не менше ніж 75% жителів вулиці або мікрорайону.
Повідомив сайт: www.ukranews.com
Коментар:
Партія регіонів знов показала свою антиукраїнську сутність, яка поєднує її з комуністами, вітренківцями та соціалістами. Повернення української символіки в столиці держави (не кажу - в Донбасі!) вони вважають «провокаціями»?! Декілька років тому ці господа проголошували зовсім інші ідеологічні тези та політичні гасла, а в лавах Партії регіонів стали лівішими за відомого в країні «проФФесора». Продав свої душі за партійні гроші указані господа поставили на собі політичний хрест. Зрадників історії українського народу не поважає ніхто.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Пам`ятник великому синові України Потьомкіну замінить пам`ятник Катерині?
Перший заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації Володимир КАЗАРІН вважає, що в спірному питанні встановлення у місті пам`ятника колишній російській імператриці Катерині ІІ можливий компромісний варіант – встановити пам`ятник її сподвижнику Григорію Потьомкіну. Як передає кореспондент УНІАН, таку ідею для обговорення В.КАЗАРІН висунув під час шок-шоу спільного проекту радіо «Ера-ФМ» і української служби Бі-Бі-Сі.
«Адже ми говоримо, що Катерина ІІ заснувала місто. Ну, указ, природно, завжди підписувався імператором. Але ми ж з вами знаємо, що фактичним творцем Чорноморського флоту, завойовником південних земель, фактичним будівником міста; людиною, яка виростила блискучу плеяду адміралів, які командували флотом і створювали його, був саме блискучий Потьомкін - великий син України, великий сподвижник всіх тих великих справ, які колись тут здійснювалися, який покоїться в українській землі, в Херсоні», - нагадав В.КАЗАРІН.
На думку першого заступника голови виконавчої влади міста, встановлення пам`ятника Потьомкіну «було б не актом протистояння, а навпаки, актом єднання і згоди». Як вважає В.КАЗАРІН, «питання пам`ятника Катерині ІІ дійсно спірний, причому, не тільки для нашого часу». «Варто замислитися над тим, чому пам`ятника Катерині ІІ в Севастополі не було в дореволюційні часи?. Чому імператори цього не зробили?», - запитав він. На його думку, «ми повинні робити все, щоб об`єднувати націю в загальному бажанні розвивати історію міста, удосконалювати, продовжувати, наповнювати дедалі новим змістом».
Як повідомляв УНІАН, Севастопольська міська рада в поточному році підтвердила рішення (від 2005 року) міської ради попереднього скликання про встановлення в місті пам`ятника Катерині ІІ. Голова міськради Валерій САРАТОВ неодноразово заявляв, що такий пам`ятник буде встановлено в Севастополі на вулиці Леніна (колишня Катерининська) напередодні 225-річчя міста, «оскільки вона заснувала Севастополь».
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Донецьких вандалів спровокувала заява Президента
Донецькі вандали вже відгукнулися на ініціативу президента про ліквідацію радянських пам'ятників
Днями в Україні вперше відзначили День пам'яті жертв політичних репресій, встановлений півроку тому указом Президента. Сам Віктор Ющенко цієї неділі відправився вшанувати їхню пам'ять у розташований під Києвом меморіальний заповідник «Биковнянські могили», де в сталінські роки поховали безліч репресованих. Там він, зокрема, заявив, що збирається внести до парламенту законопроект, «згідно якому почнеться реальний процес ліквідації символів тоталітаризму та комуністичного режиму» — пише «Газета по-донецьки».
Донецькі однодумці Президента миттю підкріпили його слова актом вандалізму, написавши різні брутальні слова на постаменті пам'ятника видному радянському діячеві Артему (А.Ф. Сергєєву), який стоїть на перетині однойменної вулиці та проспекту Миру – поряд з міськвиконкомом. Зокрема, на ньому накреслили: «Геть ката!», «Геть сепаратизм!», «Росія - лайно!».
Керівник «Інтерруху Донбасу» Сергій Чепік вважає, що саме пан Ющенко своєю заявою на Биковнянських могилах «спровокував цих покидьків». Він нагадав про схожий випадок, що відбувся в Донецьку в ніч на 25 листопада торік, коли невідомі розгромили меморіальну дошку іншому радянському діячу Павлу Постишеву, що висіла на стіні будинку N 66 на вулиці, названій на його честь. Тоді вандали зробили це відразу після Дня пам'яті жертв Голодомору (Постишева вважають одним з його організаторів), тепер ознаменували своєю витівкою закінчення Дня пам'яті жертв політичних репресій.
Джерело: http://ngo.donetsk.ua
Коментар:
1. Укази Президентів України про ліквідацію символіки комуністичного режиму з 1992 року не виконуються місцевими органами влади тому, що в них немає відповідальності (хоча б адміністративної!) за ігнорування указів. Дійсно укази це не закони, за невиконання яких передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність місцевих органів влади. До цього часу (створення демократичної парламентської більшості у ВР) ухвалити такий закон було неможливим, тому Президент України подав до ВР проект відповідного закону. Допоки ще існує коаліція НУНС-БЮТ є можливість ухвалити закон про ліквідацію комуністичної символіки в державі, подолати шалений спротив місцевих князьків у Криму, Східних і Південних регіонах через впровадження адміністративної та кримінальної відповідальності. Таким чином можна "закрити" багато проблем і протистояння в суспільстві, які щороку постійно використовуються антиукраїнськими силами з метою роз'єднання українців, заохочення сепаратизму в регіонах, дискредитації української влади та вищих посадових осіб держави, заперечення історії України тощо. В цьому можуть допомогти накази своїм депутатам, рішення партійних і громадських організацій, публікації в ЗМІ...
Крім цього, є сенс передбачити в законі компенсації (хоча б малозабезпеченим громадянам) у зв'язку з ліквідацією символіки комуністичного режиму: на заміну паспортів, інших документів тощо.
2. Для окремих регіонів Сходу, Півдня та Криму, де за багато років сформована місцевою владою та російськими ЗМІ історично викривлена громадська думка щодо необхідності заміни символіки комуністичного режиму, не варто нав'язувати неприйнятні для них зразки символіки (українські історичні постаті, герої України і т.п.). Хай будуть нейтральні назви областей, районів і міст, проспектів і бульварів, вулиць і провулків, парків і скверів, підприємств і установ... Для вирішення спірних питань щодо використання символіки (символів) треба визначити в законі створення Державної науково-історичної комісії (або доручити ці питання відповідному державному органу), яка б мала право надавати дозвіл на спорудження (або зняття їх і передачу в спеціалізовані регіональні музеї ) пам'ятників і об'єктів монументального мистецтва, включення (або зняття) до державного реєстру та державної охорони, здійснювати експертні висновки щодо всіх спірних питань з використання символіки (символів), нових найменувань, контролювати виконання всіма органами влади, управління та місцевого самоврядування законодавства про символіку (символи) в Україні...
3. Щодо "вандалізму" надписів у Донецьку. Неприйняття є лише до останнього гасла: «Росія - лайно!», який можна вважати шовіністичним за змістом. Перш за все, вважаю це звичайною політичною провокацією, які щороку влаштовують антиукраїнські сили: ліві, проросійські партії та організації, правляча частина Партії регіонів, місцеві князьки. Знаємо про факти подібних провокацій (організатори - місцева влада, замовники - російські органи) з метою поглиблення розколу держави (постійний пошук ворога в особі "помаранчевої" влади та образ друга - Росії), тримання свого електорату в мобілізаційній готовності "дати відсіч" українській владі тощо. Демократія не повинна перетворюватися в анархію, коли знахабнілі місцеві керівники паплюжать центральну українську владу, ігнорують або блокують на своїх територіях законодавство держави. У таких випадках треба рішуче припиняти повноваження керівників і/або органів місцевого самоврядування та вводити до нових (чергових!) виборів пряме президентське управління даними регіонами (областями, районами, містами).
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Почали демонтувати пам'ятники Леніну
На Житомирщині демонтовані пам'ятники Леніну в 21 населеному пункті. Як повідомили прес-службі Житомирській обласній державної адміністрації, в області виконуються заходи по демонтажу пам'ятників історії та пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійсненню Голодомору 1932–1933 років в Україні та політичних репресій у період тоталітарного режиму, і навіть щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків і скверів населених пунктах України, назви яких пов'язані з цими особами.
За повідомленням прес-служби Житомирській ОДА, ще в 1437 населених пунктів області залишилась топонімічні назви, присвячені діячам комуністичного режиму, зокрема - 310 вулиць та провулків Леніна. Також у 113 населених пунктів Житомирщини залишилися пам'ятники, присвячені діячам комуністичного режиму, у тому числі 93 пам'ятника та погруддя Леніну. Владою області вивчається питання щодо перейменування вулиць у встановленому порядку.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
У Севастополі «нишком, по-злодійськи» встановили пам'ятник Катерині ІІ
У неділю в Севастополі був відкритий пам'ятник російській імператриці Катерині Другій, яка вважається засновницею міста. Триметрова скульптура імператриці авторства сімферопольського творця Станіслава Чижа була встановлена в сквері на вулиці Леніна напроти музею історії Чорноморського флоту. У церемонії, приуроченій до святкування 225-летия міста, взяли участь близько 200 чоловік, зокрема активістів козачих організацій, суспільних і політичних рухи Севастополя, виступаючих за союз України та Росії, повыдомляє Lenta.ru.
Монумент хотіли відкрити ще напередодні, проте міська рада, що виступила з ініціативою встановлення пам'ятника, не встигла підготувати для цього необхідний пакет документів.
Виступаючи на відкритті пам'ятника, голова міськради Валерій Саратов заявив, що домовленість з держадміністрацією все-таки була досягнута. Тим часом перший заступник розділу держадміністрації Володимир Казарін спростував це твердження.
«Ніякої домовленості не було. Пам'ятник встановили вночі, відкриття призначили на раніше ранок, людей на відкриття запрошували таємно. Мене дивує і бентежить, що депутати міськради в своєму власному місті, встановлюючи пам'ятник важливої в його історії особи, діють нишком, по-злодійськи», - сказав він.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Місто Комсомольськ хочуть перейменувати
Місту Комсомольську (Полтавська область) хочуть повернути колишню назву - Комсомольск-на-Дніпрі. Із зверненням до міського голови Сергія Супруна звернулися засновники 40-річного міста. “Листа відхилено не було, навпаки - це питання пообіцяли розглянути”, - сказав представник мерії. Автори звернення сподіваються, що місто перейменують до святкування 50-річчя його заснування, яке відбудеться в 2010 році.
Спочатку місто Комсомольськ називалося Комсомольск-на-Дніпрі, проте в 1972 році, коли він став містом обласного підпорядкування, назву скоротили до нинішній. Раніше мешканці Комсомольська пропонували перейменувати місто на Днепровськ, Надднепрянськ, Борисфен або Христіянськ. Проте такі варіанти назв не були схвалені громадськістю міста та міською владою.
Передає : УНІАН
КОМЕНТАР:
1. Є таке влучне російське прислів'я: "Хрен редьки не слаще". Саме так можна характеризувати намагання міської влади м.Комсомольська провести перейменування (за фактом) без перейменування (за змістом). Навіть після проголошення Незалежності України за конституційним рішенням Верховної Ради, де панувала прокомуністична більшість (так звана «група 239»), відбулася зміна назви держави: замість «Української РСР» постала «Україна».
Зараз і комуністи не у фаворі, і партійна більшість парламенту демократична, і є відповідні президентські Укази щодо ліквідації символіки (символів) комуністичного (тоталітарного) минулого в Україні, але влада на місцях як і раніше ігнорує та фактично блокує заміну комуністичної символіки, посилаючись на «думку громадськості» та рішення «міської влади». Більш того, вона (на прикладі міської влади Комсомольська) знущається та глузує над президентськими Указами та пропозиціями обласних державних адміністрацій з цього питання.
Так прокомуністичні місцеві «князьки» кидають виклик державній владі та демократичній більшості українського суспільства. Чому вони зараз такі знахабнілі? Увесь свій тривалий час перебування при владі вони не тільки не займалися питаннями покращення свідомості мешканців (зокрема, розвінчуванням прокомуністичних міфів і демократизації місцевих громад), а навпаки зробили прокомуністичних ватажків партійних і громадських осередків своїми помічниками, радниками, керівниками відділів і служб… Від них вимагали лише всіляко допомагати робити культи особистостей з чинних мерів, нейтралізуючи зусилля місцевої демократичної громади, і забезпечувати мерові вагому більшість на виборах місцевих органів влади.
Маючи «зомбовану» прокомуністичну (промерську) більшість населення або відповідним чином спотворену «думку громадськості», такі місцеві «князьки» можуть по життєво перебувати біля керма влади в містах України. Тому дуже актуальним є проект закону, який вніс до парламенту Владислав Каськів, яким передбачено обмежити двома термінами час перебування на посаді міських голів. Допоки існує демократична коаліція це питання могли б вирішити на користь демократизації суспільства, зменшення корупції та очищення міської влади від прокомуністичних керівників і пенсіонерів.
2. В перших рядах подібних місцевих «князьків» знаходиться й мер Іллічівська Валерій Хмельнюк, який витрачає на збереження та впорядкування величезного масиву комуністичної символіки (символів) в місті не тільки бюджетні кошти, але й кошти державних підприємств, які він фактично контролює. Одне слово - «муніципальний рекет» у дії! Найбільше делегацій Іллічівської міськради перебувало в м. Комсомольську. Мабуть, переймалися питаннями обміну своїм прокомуністичним і корупційним досвідом роботи.
Наскільки мені відомо, в місті була запроваджена лише одна новація з Комсомольська - лікарняна каса. Не знаю, за якими принципами вона створювалася та діє там, але в Іллічівську створили лікарняну касу за всіма сумними зразками радянських часів. Порушення головного принципу «побудови знизу» призвело до того, що всіх портовиків (більше 10 тисяч) та інших підприємств примусили вступити до лікарняній каси. Після чого до неї записали оптом таку ж кількість пенсіонерів (через ветеранські організації). Сформували визначений персональний склад керівних органів лікарняної каси, який повністю контролюється Валерієм Хмельнюком.
Лікарняна каса запрацювала на користь мера (влади міста), який тепер всі питання розміру медичної допомоги та видачі грошей з каси вирішує телефонними дзвінками. Видає своїм людям, навіть, не членам лікарняної каси, яких записують членами каси заднім числом. Розміри таких виплат дивують, навіть, медичний персонал. З іншого боку, правління каси вводить суворі обмеження на розміри та періодичність виплат для членів каси. Але в міських ЗМІ періодично з’являються хвалебні відгуки окремих (визначених) громадян із подяками на адресу лікарняній каси та особисто В. Хмельнюка.
Таким чином, із місяця в місяць, із року в рік і формується викривлена «громадська думка» щодо гарних мерів - господарників, які днями й ночами дбають про мешканців.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
У Севастополі встановили пам'ятник Сагайдачному
У суботу, 14 червня, в Севастополі встановили пам'ятник українському гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному на Античному бульварі.
У церемонії відкриття пам'ятника брали участь командувач Військово-морськими силами віце-адмірал Ігор Тенюх, голова Севастопольської міської державної адміністрації Сергій Куніцин, глава Севастопольської міської ради Валерій Саратов і командувач Чорноморським козацьким округом Українського реєстрового козацтва генерал-полковник Анатолій Жерновий.
Пам'ятник є фігурою гетьмана на стелі, який простягає руки над площею. Виступаючи на відкритті, Тенюх відзначив талант флотоводця Сагайдачного і його морські операції. «Не випадково, що ім'ям славного гетьмана Сагайдачного названий флагман національного військового флоту», - сказав він.
Пам'ятники Сагайдачному також встановлені в Києві та на батьківщині гетьмана - в селі Кульчиці (Самборський район Львівської області).
Джерело: Українські новини
Коментар:
На віртуальному всеукраїнському конкурсі з кількості встановлених пам'ятників лідирує місто Севастополь. Спостерігаємо цікаву закономірність у відкритті пам'ятників: одні встановлюють ховаючись уночі, а інші відкрито та офіційно вдень. Для тих, хто занадто переймається долею перших ("нічних") нагадаю, що чим дорожчий пам'ятник, тим більше міська громада отримує коштів після його продажу в Росію або українським колекціонерам.
Хоча є інші пропозиції з питань використання демонтованих пам'ятників. Йдеться про створення в Україні декількох історичних музеїв монументального мистецтва, які можуть рентабельно працювати на комерційній основі. Перша група: Російський колоніалізм 1655 - 1916 р.р. Друга група: Радянський імперіалізм 1917 - 1990 р.р. Меморіальні комплекси цих музеїв, де можна відтворити історичні панорами та події, які б нагадували про драматичну - кроваву та жахливу долю держави під окупацією російського колоніалізму та радянського імперіалізму. Тим, хто бачив сучасні меморіальні музеї (наприклад, колишні концтабори гітлерівської Германії), зрозуміє умовне порівняння.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Заборона литовським сеймом "радянської символіки"
Ухвалення парламентом Литви поправки до закону "Про збори", яка забороняє використання "символіки радянського зразка" на масових заходах разом з нацистською, є черговою спробою перекрутити історію. Така оцінка міститься в коментарі офіційного представника МЗС РФ А.Нестеренко, поширеному прес-службою міністерства. "Прирівнювання символіки держави, що внесла вирішальний внесок до перемоги над фашизмом в ході Другої світової війни, до нацистської, інакше як спаплюженням пам'яті тих, хто ціною непоправних жертв врятував світ від коричневої чуми, не назвеш", - підкреслив дипломат.
Нагадаємо, 17 червня ц.р. литовський сейм прийняв поправки до закону про збори, згідно з якою забороняється використання нацистської і радянської символіки під час масових заходів - мітингів, пікетів, демонстрацій. Автор цього закону, консерватор Вілія Алекнайте Абрамікене заявила, що з ухваленням поправок Литві простіше переконувати світову спільноту, що гітлерівський і сталінський режими однакові.
Раніше сьогодні голова Ради Федерації Сергій Миронов назвав "маразмом" вирішення сейму Литви прирівняти радянську символіку до фашистської. "Створюється враження, що якісь сили готують підґрунтя для того, щоб затвердити ідею про нібито рівну відповідальності нашої країни і Німеччини за те, що війна була", - заявив С.Миронов.
Повідомляє сайт: http://www.rbc.ua
Коментар:
Вважаю це рішення сейму Литви гарним для наслідування та застосування при більш зручних політичних умовах, адже панування російського радянського колоніалізму завдало Україні набагато більших втрат, ніж втрати за період війні з гітлерівською Німеччиною. Тобто, треба казати не про історичну "рівність" свастики та серпа з молотом, а про незрівняне більше для України зло, що уособлює собою "радянська символіка". Для відновлення історичної правди та морального очищення українського народу не мають значення колишні поточні питання дружби, протистояння або війни двох агресивних блоків - Германії та СРСР. Адже кожен із них вимагав від України війни проти іншого та викачував з неї всі ресурси для себе. Колоніальна Україна могла отримати незалежність лише за поразкою або розпадом цих обох агресивних блоків. Так і вийшло: один зазнав поразки у війні, а інший розпався у мірний час, не витримав гонки озброєнь та економічного змагання з цивілізованим світом.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
«Військова таємниця» Гайдара - І
Вперше про психологічні проблеми ветеранів заговорили в США після в’єтнамської війни. Після Афганістану ці проблеми стали актуальними й для наших хлопців. Невже чоловіки всього за півстоліття так радикально змінилися, що раніше для них воювати під пулями та вбивати собі подібних було звичайною справою, а зараз - ризиком розпаду особистості?.. В країні працюють центри реабілітації учасників воєн, де молодим чоловікам не тільки підбирають протези та інвалідні коляски, але й навчають забути про те, що країна послала їх на смерть і зробила вбивцями, радять, як жити в мирних умовах, ладити в сім’є, працювати на благо суспільства. Психологи пояснюють цей феномен тим, війни в Афганістані та Чечні були несправедливими та політробота в армії була не на висоті. Мовляв, головне - озброїти чоловіка ідеєю, і він сам із задоволенням піде на смерть «за царя, за владу Рад, за Сталіна, за Батьківщину». Кажуть, десь у кремлівських кабінетах досвідчені консультанти вже займаються формулюванням державної ідеї, в ім’я якій буде жити країна і заради якій не шкода буде відправляти своїх синів на бійню…
…В 1972 році (через 30 років після загибелі) Гайдару за дитячі книги була присвоєна премія Ленінського комсомолу. «Військова таємниця», «Тимур та його команда» - романтичні твори про хлопчаків і дівчаток, про їхню правильну дружбу, про любов до Радянській Батьківщини, про шкідників, про передчуття нових воєн і безумовних перемог, що написані в далеких 30-х роках минулого століття, зіграли значну роль у становленні нашого світогляду. Сам Гайдар асоціюється з простими характерами своїх героїв. Його біографія завжди казалася бездоганною та зрозумілою: герой Громадянської війни, що став письменником і героїчно загинув у перші місяці Великої Вітчизняної…
Його ім’я носять пароплави, вулиці, бібліотеки тощо. Син Гайдара став контр-адміралом, а внук - самим молодим главою уряду Росії. Як не заздрити. Хіба подумаєш, що за блискучим фасадом героїчної біографії ховається страшна й сумна таємниця. Більш медична, ніж державна…
Про «банду Гайдара» ще не забули
У Хакасії (автономна область Росії) ім’я революційного романтика краще не згадувати. Розповіді про звірства «банди Гайдара» передаются там як сімейні перекази з покоління в покоління. Але чомусь публічно не обговорюються. «Моя мати розповідала, що зігнав Гайдар зі своїм загоном більше ста чоловік на обрив біля річки та почав розстрілювати. Він стріляв із нагана в потилицю. Не білогвардійців (вони в тайги були), а простих селян. Багато було жінок, підлітків, дітей. Тих, хто залишався живий, Гайдар ногами зіштовхував у річку. Звір, а не людина. Моя мати чудом залишилися живою, тому що пішла в цей день до родичці в інше село. А її мати, двох братів і сестру вбили…» - так розповідала авторці статті про сибірські подвиги Гайдара активістка товариства книголюбів Хакасії. І вона не одна.
Історія Громадянської війни якось випала з нашого поля зору. В товаристві «Меморіал» справедливо відповіли, що вони займаються жертвами сталінських репресій, менше - сталінськими катами, а Гайдар не відноситься ні до перших, ні до других. Але мені два лика Гайдара - ката та автора світлих дитячих книг - не давали покою. Всього місяць пошуків у бібліотеках і запитів до архівів відкрив для мене абсолютно нову особу.
Стаття з газети «Дорога к дому» №16 (51), 2005 р. Авторка - Полина Стеблова (далі буде)
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.