Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
На Донеччині відбувся тренінг «Виконання Закону «Про інформацію»
1 квітня 2008 року у Громадській приймальні Вугледарської міської ради відбувся тренінг «Виконання Закону «Про інформацію».
Учасниками заходу стали понад 20 представників влади – начальники та спеціалісти усіх відділів виконавчого комітету: фінансовий, юридичний відділ, відділ у справах сім’ї та молоді, відділ культури, Центр соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, відділ внутрішньої політики, відділ із питань депутатської діяльності та зв’язків із громадськістю тощо. Також у тренінгу взяв участь новий секретар міської ради.
Навчальний захід проводила тренер Творчого Центру Каунтерпат Демидова Ольга.
Учасників було ознайомлено із такими основними поняттями: поняття про інформацію, її види, класифікації; Закон України «Про інформацію»; поняття доступності інформації; інформаційний запит. Тренери розповіли державним службовцям про необхідність та ефективні шляхи інформування громади про рішення влади на місцях.
На тренінгу було складено пам’ятку для державних службовців щодо виконання Закону України «Про інформацію», яка в майбутньому буде роздрукована у типографії і розміщена в усіх відділах виконкому м. Вугледар.
Тренінг відбувся у рамках проекту «Доступність рішень влади», який виконується громадською жіночою організацією «Родина» (м. Вугледар Донецької області).
Інформаційний електронний бюлетень «ДОНБАС БЕЗ КОРУПЦІЇ»
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
ДАІ заплатить за вилучення водійського посвідчення
Водій Юрій Шумілов із Сєверодонецька отримає від міліції компенсацію в 9169 грн. за незаконне вилучення в нього посвідчення водія. На жаль, цього результату клієнт громадської приймальні Луганського відділення КВУ чекав чотири роки. Юрій Шумілов працював водієм у Сєверодонецькому комунальному підприємстві. Яке за договором оренди використовувало автомобіль «Таврія», що належав директорові. 12 січня 2004 року Ю.Шумілов за службовим завданням їхав у місто Донецьк. При собі мав посвідчення водія, техпаспорт на автомобіль, талон техогляду, договір оренди автомобіля, власний трудовий контракт і маршрутний лист.
На легендарному пості ДАІ в районі Майорська автомобіль зупинив працівник ДАІ Євгеній Лопатін, що зажадав пред'явити документи. Однак наявними паперами не задовольнився, можливо, що чекав іншої «наявності». І на тій підставі, що у водія не було нотаріального доручення на керування транспортним засобом, відібрав у нього посвідчення водія. Без проблем. Проблеми виникли вже тоді, коли міліціонер пояснював свої дії в суді. Оскільки в правилах дорожнього руху немає такого порушення, як керування транспортним засобом без доручення, то в талоні попереджень Є.Лопатін зробив запис: «12.01.2004 р., ст. 126 ч.3 КУоАП». Не зазначивши коду порушення. Оскільки, за словами міліціонера, це не є порушенням правил дорожнього руху. При цьому співробітник ДАЇ нібито керувався усним розпорядженням, що отримав на службових заняттях.
Проте, адміністративний протокол, складений на недогадливого водія, ніхто і не розглядав. Тому що той ... канув у невідомість. Разом з водійським посвідченням Шумілова. І марне водій, що зненацька втратив роботу (без прав не поїздиш) шукав зниклі документи. Нібито переслані до Сєверодонецької ДАІ. А 31 березня 2004 року Юрію Шумілову взагалі заявили (письмово), що водійське посвідчення в нього ... не вилучалося. І тоді водій прийшов у громадську юридичну приймальню Комітету виборців України, що діє в Сєверодонецьку вже 9 років.
Скарги, спрямовані в різні інстанції, від міліцейських до президентських, привели до появи перших «винних». І це нагадувало анекдот не лише за прізвищем: сержант Іващенко, перебуваючи на добовому чергуванні з охорони будинку сєверодонецької міліції, отримав пакунок з документами Ю.Шумілова, що прийшов з Горлівки, але забув, куди його поклав. Звичайно, що Іващенко оголосили сувору догану, у Шумілову – запропонували отримати нове водійське посвідчення в загальному порядку. Тобто із здачею іспитів, оплатою тощо. І це при тому, що стаття, за якою був складений адмінпротокол, навіть якщо б він був законним, припускає накладення штрафу в розмірі від 8,5 до 17 грн.
Напевно багато водіїв попадали в подібну ситуацію, коли спілкування з даїшниками відбувається за принципом: «Він начальник, я дурень». Але цього разу міліцію чекав неприємний сюрприз: сєверодонецьке ДАІ та Донецьке управління МВС отримали запрошення з'явиться до сєверодонецького суду. В якості відповідачів за позовом. І в суді зустрілися не з водієм, що тремтить, побачивши даїшника, а з досвідченим юристом Комітету виборців Ніною Михайлівною Метьолкіною. Рішенням сєверодонецького суду від 04 жовтня 2005 року було встановлено, що дії прапорщика міліції були незаконними. Бо у водія були в наявності всі документи, що дозволяли йому управляти службовим транспортним засобом. І складати протокол, а тим більш – вилучати посвідчення, не було жодних підстав.
Таке рішення суду повністю відповідає частині третій статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до якої склад правопорушення становить керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили або не передали для перевірки посвідчення, реєстраційні й інші документи, які підтверджують право на керування або розпорядження транспортним засобом-І те, що міліція в суді заперечувала, що договір оренди автомобіля надає право на користування автомобілем у відсутності його власника (за їх твердженням, потрібне тільки нотаріальне доручення), на нашу думку пояснюється лише ... тиском міліцейського кашкета на голову. Адже договір оренди транспортного засобу в цьому випадку оформляє юридична особа. Яке й садить за кермо того або іншого найманого робітника – водія. Оформлення на якого доручення, як на фізичну особи, може суперечити інтересам орендаря чи орендодавця.
Суд визнав незаконними й дії сєверодонецького міськвідділу міліції, в якому втратили посвідчення водія й не видали інше в замін. Управління МВС у Донецькій області оскаржило рішення сєверодонецького суду, проте й апеляційний суд Луганської області (ухвала від 11.01.2006 р.), і Вищий адміністративний суд України (ухвала від 19.09.2006 р.) залишили його в силі. І хоча оскарження відстрочили остаточне рішення спору, але наявність по справі вердикту суду касаційної інстанції, на наш погляд, є важливим. Оскільки тепер є гарний судовий прецедент того, що можна користуватися орендованим автомобілем лише на підставі договору оренди, без оформлення доручення на керування автомобілем. Зрозуміло, що тільки при наявності в цьому випадку маршрутного листа.
Після розгляду касаційної скарги Сєверодонецький суд розглянув і цивільний позов Юрія Шумілова про відшкодування матеріальної (компенсація за втрату роботи й вартість одержання водійського посвідчення) й моральної шкоди. А також вартості юридичних послуг. 13 листопада 2007 року суд задовольнив цей позов частково. На суму 9169 грн. Половина цієї суми буде стягнена з Донецької міліції, інша половина – із Сєверодонецької (із коштів відповідних держказначейств).
PS. Уже коли судовий позов у справі Шумілова закінчився, і мова йшла про стягнення з міліції шкоди, нанесеної незаконним вилученням посвідчення водія, Луганско-Львівське ДАЇ провела гучну кампанію позбавлення луганчан права управління автомобілями. Із змаганням з іншими областями, хто більшу кількість своїх жителів переведе у розряд пішоходів. За нашими спостереженнями, протоколи про адміністративні правопорушення при цьому найчастіше складалися за частиною четвертою статті 122 КУоАП – нібито у зв'язку зі створенням аварійної ситуації. На нашу думку, інколи такі записи вносилися до протоколу з надуманих підстав. І тоді дрібне порушення ПДР, штраф за яке становить 8,5 грн., приводило до позбавлення права керування автомобілем на строк до року.
Громадська приймальня Луганського відділення КВУ готова провести кілька стратегічних судових справ з захисту прав водіїв, що постраждали від подібних дій ДАІ.
Але перспектива такої справи буде вище, якщо водій, заповнюючи поле протоколу, у якому він дає пояснення, заперечував, що порушення ПДР привело до створення аварійної ситуації. Втім, робити в цьому полі запис «З протоколом згодний» ми не рекомендуємо в жодному випадку. Краще витратити кілька додаткових хвилин, і правдиво описати, що відбулося насправді. Навіть якщо це збігається з тим, як подію описав у протоколі інспектор ДАІ.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Для тих, хто у бронепотязі
"Та пішли ви...." Ніколай Азаров
Держава ще більше забарикадувалася. Напевно, таки "дістали" її набридливі та прискіпливі громадяни, котрі нахабно несуть і несуть до адміністративних судів позови щодо протиправности нормативно-правових актів різнокаліберних державних органів, вважаючи їх (взагалі-то акти, але можливо іноді і власне органи) протиправними, себто такими, що порушують права, свободи, інтереси українців.
І добре б їх, тих нахаб, послати відверто, як заповідав відомий геологомитар та капустознавець, адже, як висловлювався ще відоміший проффесор, "мєшают жить", але є халепа – прийнята 1996 року Конституція України, у частині другій статті 55 якої, записано: "кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб". Так-так,-так, як каже кулемет, наприкінці – саме крапка. З чого, як не крути, випливає, що:
а) це право має "кожен", тобто без умов і обмежень, б) це право "гарантується", тобто забезпечується державою, незалежно ні від чого, в) стосується будь-яких, без обмежень, рішень, дій чи бездіяльности органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Інакше кажучи, приймаючи в пам'ятну "конституційну ніч" Основний закон, тодішні депутати заклали (навмисно чи випадково, радше друге) до його тексту потужний інструмент громадянського контролю і впливу на діяльність держави – "кожен має право оскаржити все". Це, до речі, перебуває у повній гармонії зі змістом основоположних статтей 1, 3, 5, 19 Конституції.
Але проблему на державну голову (чи що там у неї) було створено. І деякі особливо нахабні українці, вчергове побачивши в офіційних базах чергове нормативне неподобство, що жодним боком не лізе ні в які ворота, ні в конституційну та законну процедуру, ні в рамки конституційних прав і свобод громадян, атакували Владу через суди. Суди, звісно, непохитно стояли як епічні герої, як триста спартанців, але ж сам факт несанкціонованої громадянської дії, це ж суцільний гвалт у принципі! Посягання на засадничо-канонічне візантійсько-комуністичне "що хочу те й ворочу". А значить, загроза найсвятішому – "стабільности" (у такому ж кондовому розумінні корпоративного комфорту владної верхівки). Жах, коротше.
"Партія сказала "надо", комсомол ответил "есть". Комсюківську роль падіння в ожеледицю на амбразуру виконав Вищий адміністративний суд України, явивши світу 6-го березня цього року постанову №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ". Видано воно, ясна справа, не просто так, а лише "з метою забезпечення однакового та правильного застосування і роз'яснення окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України".
І от серед усякого іншого знаходимо: "судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта....Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили)".
Що поганого, запитаєте? Кілька речей.
По-перше, ВАС замість обумовленого ст.55 Конституції розуміння норми частини другої ст.171 КАС як такої, де йдеться у т.ч. про навіть потенційну можливість для особи-позивача стати суб'єктом "правовідносин, у яких буде застосовано цей акт", покладає на позивача додатковий обов'язок - у суді довести, що на момент подання позову така особа вже є суб'єктом цих відносин.
По-друге, навіть якщо вже так,то ВАС чомусь "забув" пояснити, що окрім правовідносин "відносних", де чітко визначаються правомочні та зобов'язані сторони, за теорією права існують ще правовідносини абсолютні, для яких визначається лише одна сторона – носій права, зобов'язаними стосовно якої є "всяк і кожен". До таких правовідносин відносяться пов'язані з авторськими та винахідницькими правами і (увага, головне!) відносини власности. Навряд чи у державі, де "малий та середній" власник почувається, скажімо так, не надто затишно, можна казати, що це - дрібниця, чи не так?
По-третє, можливо хтось здивується, але повноваження будь-яких вищих судів на продукування подібних "роз'яснень" а низших – на їх застосування, взагалі є більш ніж спірним. Хоча пункт 3 ст.39 Закону України "Про судоустрій" і відносить до компетенції вищих спеціалізованих судів "рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції", але пункт 1 ст.14 того самого Закону каже, що "суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону". Кілька положень у цьому контексті містить і Кодекс адмінсудочинства, а найголовніше – Конституція України, котра першою частиною ст.129 (як відомо – найвищої юридичної сили та прямої дії) імперативно встановлює те саме: "судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону". То чи не зрозуміло, що видання вищими судами таких (а також подібних чи інших, будь-яких) роз'яснень є ні чим іншим, як впливом на суддів, зазіханням на їхню незалежність?
Cправедливости заради зазначу, що ВАС не відкрив Америки (Америка з її культурою правосуддя взагалі не має стосунку до цього), подібна практика густим цвітом квітла ще за часів розвиненого соціалізму. Але часи минули, а практика – залишилася. І якщо держава поки геть не виявляє бажання навернутися до англосаксонської системи, базованої великою мірою на прецеденті, то, можливо, не варто принаймні, на [європейську] публіку проголошуючи гучні гасла про верховенство права, незалежне правосуддя тощо, сором'язливо ховатися за де-факто директивними "роз'ясненнями"? Можливо, варто думати не про те, як "загвинтити гайки", ще більше обмежуючи можливости громадянського спротиву владній сваволі (перешкоджанням реалізації конституційної норми, пасивністю щодо запровадження механізму конституційної скарги), а навпаки?
Бажаючим убезпечити власну управлінську неспроможність чи то зумисну сваволю від пильних співвітчизників (платників податків, до речі), варто нагадати загальну властивість бронепотягів та інших подібних конструкцій – вони як не йдуть рано чи пізно під укіс, то, іржавіючи, перемінюються на брухт.
Олександр Северин, к.ю.н., правовий радник ВГО Альянс "Майдан"
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Забезпечення прав людини є пріоритетом в діяльності української міліції
Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко зустрівся з послами країн-членів Європейського Союзу. Під час зустрічі обговорювалися питання щодо протидії ксенофобії та расизму в Україні. Міністр поінформував про те, що після останніх декількох зустрічей керівництва МВС України з представниками дипломатичного корпусу, під час яких обговорювався стан протидії проявам расизму та ксенофобії в Україні, органами внутрішніх справ додатково здійснено ряд заходів як з метою попередження, так і розкриття злочинів у цій сфері. Зокрема, посилюється охорона дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, діяльність відповідних злочинних угруповань супроводжується оперативно-розшуковими заходами з метою їх документування, окремо звертається увага на охорону громадського порядку та боротьбу з незаконним обігом наркотиків в місцях мешкання та навчання іноземних студентів тощо.
Протягом 2007 року іноземними громадянами на території України вчинено 3485 злочинів (з них, громадянами країн СНД – 3145, громадянами ЄС - 231), поряд з цим, громадянами України по відношенню до іноземців протягом 2007 року скоєно 1176 злочинів (з них, відносно громадян країн СНД – 749, громадян ЄС - 151). У січні 2008 року іноземними громадянами скоєно 223 злочини (країн СНД – 195), відносно іноземних громадян скоєно 56 злочинів (країн СНД – 30). Минулого року відносно іноземних громадян скоєно 22 навмисних убивств та 13 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть (з них 18 убивств та 10 тілесних ушкоджень відносно громадян країн СНД). У результаті вжитих заходів 17 убивств і 9 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, були розкриті. З початку 2008 року усі 5 вбивств іноземних громадян (з них 4 – громадян країн СНД) на даний час розкрито.
Однією з причин такої кількості злочинів та інших правопорушень, пов’язаних з іноземцями, є також збільшення в Україні мігрантів, у тому числі нелегальних. Іноземні громадяни є такими ж членами суспільства, як і громадяни України, які разом навчаються в освітніх закладах, створюють спільні сім'ї, працюють в державних та приватних установах, і тому також можуть бути учасниками як адміністративного, так і кримінального процесу, як у якості свідків і потерпілих, так і у якості підозрюваних та обвинувачених. Стан розслідування таких злочинних посягань завжди знаходиться під особливим контролем керівництва МВС України, наголосив міністр. У зв’язку з цим у червні минулого року у складі Департаменту карного розшуку створено окремий підрозділ з напрацювання і реалізації стратегії боротьби з етнічною злочинністю.
Юрій Луценко поінформував присутніх на зустрічі про те, наразі реалізовується План заходів МВС України щодо протидії расизму на період до 2009 року, яким визначено пріоритетні напрямки діяльності з попередження та розкриття злочинів, що вчиняються на расовому ґрунті, протидії неонацистським і “скінхедівським” організаціям. Органами внутрішніх справ задокументовано більшість "скінхедських" угруповань в Україні, щодо них здійснюються відповідні профілактичні та оперативно-розшукові заходи, поряд з цим, на жаль, деякі злочини пов’язані зі "скінхедами" ще залишаються не розкритими, але робота у цьому напрямку ведеться на відповідному рівні.
...Міністр наголосив, що на сьогодні громадські ради з питань забезпечення прав людини працюють при кожному ГУМВС, УМВС України. Крім того, створено постійно діючі мобільні групи з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ, запобігання випадків ксенофобії, аналогів яким фактично немає в жодній країні Європи.
Повний текст доповіді дивимося на сайті: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/101284;jsessionid=FC184DBA903C49E384DAEE4EC0273196
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Професія журналіста залишається в числі небезпечних
У щорічній доповіді міжнародного Комітету захисту журналістів «Нападу на ЗМІ» мовиться, що в 2006 році спостерігачі зафіксували 56 загиблих журналістів в світі, повідомляє Lenta.Ru. Щонайменше, 65 журналістів загинули протягом 2007 року при виконанні службових обов'язків, що стало своєрідним рекордом за останні 13 років спостережень Комітету захисту журналістів.
На жаль, доводиться констатувати, що професія журналіста залишається в числі небезпечних і на Одещині.
У Білгород - Дністровське двоє невідомих напали на редактора місцевої газети «Аккерманськіє вести» Олександра Маркевіча, передає КПУnews. За словами самого журналіста, коли він повертався близько 9 вечора з редакції додому в прилегле до міста селище Шабо, на неосвітленій вулиці Паркової біля будинку редактора до нього підішли двоє невідомих і почали бити дошками по кінцівках і в ділянку живота. Після огляду лікаря було встановлено, що потерпілому нанесли легкі тілесні ушкодження. Білгород-Дністровське міськрайонне відділення міліції порушило кримінальну справу за фактом побиття журналіста.
Сам журналіст стверджує, що цей інцидент пов'язаний з його професійною діяльністю. «При мені була сумка з дорогим фотоапаратом, гроші і телефон, але нападаючі нічого не забрали. Крім того, ці двоє могли нанести мені важчі пошкодження, оскільки вони мені пошкодили коліно, і я не міг пересуватися. Все це означає, що мене хотіли попередити», сказав Олександр Маркевіч.
Також, 10 квітня сайт «Аккерманськіє вести» був зламаний, і з нього пропала інформація за останні 1,5 місяця, де автори жорстко критикували інвестиційні проекти властей.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
ІНТЕРНЕТ - АДВОКАТ
Безкоштовна допомога професійних юристів. Треба лише кликнути сайт: http://www.ia.org.ua/, а потім шукати відповіді по розділах права:
Адміністративне право Цивільне право Сімейне право Трудове право Господарське право Фінанси, податки, бухгалтерія Житлове та земельне право Війскове право Кримінальне право Конституційне право Міжнародне право Судочинство Інше
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Кримінальний Іллічівськ. Частина І
Особливість кримінального Іллічівська полягає не тільки в серії минулорічних резонансних вбивств, що й досі не розкрити, та щорічними «букетами» різноманітних кримінальних злочинів, скільки тотальним «муніципальним рекетом» з боку міських органів влади. З 1994 року в місті були ліквідовані засади демократії: після обрання Іллічівськом міським головою (мером) Валерія Хмельнюка, який перетворив місто в «комуністичний заповідник», розігнав дрібних рекетирів і за непрямими даними сам очолив серйозний багатопрофільний кримінальний бізнес міста, зламав опозиційний спротив представницьких органів влади міста і став єдиним повновладним хазяїном («паханом»).
Називаючи Валерія Хмельнюка «іллічівським Боделаном» треба не забувати, що він далеко випередив свого старшого товариша з Одеси. Деякі опозиціонери з демократичних сил міста порівнюють його з білоруським Лукашенком - останнім диктатором Європи, але з цим можна погодитися лише на рівні невеликого міста: дуже різні вагові категорії.
Почнемо з листа групи іллічівців до першого заступника мера Олексія Незнакомова, який нещодавно було надруковано в міській приватній газеті «Любимый город»:
«Згідно статті 119 Земельного кодексу України особи, що використовують земельні ділянки більше 15 років, мають право на їхню приватизацію. Ми проживаємо на даних ділянках від 20 до 35 років. Рішенням Іллічівського виконкому № 427 від 29.06.2000 р. нам було виділено 23 ділянки по 0,03 га під житлову забудову. Загальна площа земельного масиву - 0,69 га. Був складений та затверджений генплан забудови вулиць Чорноморська і Портова, а також оформлені, затверджені та одержані на руки будівельні паспорти з назвою вулиці і номером будинку. Живи і радій! Але все це було тільки на папері.
При межуванні та оформленні державних актів на землю виявилось, що земельні ділянки вилучені виконкомом. Нам відмовили в оформленні державних актів і окремо на кожну ділянку, і на весь масив. Іллічівській виконком своїм рішенням № 318/218 від 22.07.2004 р. представив нам претензію, що ми не освоїли земельні ділянки, і повернув їх в землі запасу р. Іллічівська. А рішенням № 437 від 29.07.2004 р. нас «продали» разом з ділянками будівельній фірмі «Укржілстрой - плюс». Директор фірми А.Б. Нікулін уклав з нами договори на отримання житла, але багато хто позбувся взагалі житла і навіть життя. Почалися раптові пожежі, які продовжуються дотепер.
Згоріли будови Т.Т. Воротинця, С.А.Юраш, Г.І.Гречной, І.І.Лавренюка, І.І.Янкевич. Згоріла людина - Э.С.Лінус. Хто наступний? Жити в таких умовах стало небезпечно. Біля наших будинків впритул ставлять огорожі, а над дахами наших будинків працює висотний кран. В даний час А.Б.Нікулін не бажає з нами розмовляти і радить нам судитися. Нам відключають світло, перегороджують прохід до будинку. У нашу адресу летять образи і погрози.
Ми вимагаємо юридично оформити нам ділянки згідно будівельних паспортів або виділити нам упорядковане житло - не менш трикімнатної квартири на сім'ю.
24.03.2008 р.
Підписи: 10 підписів із вказівкою номерів будинків».
Поміркуємо над цим листом:
По-перше. Його адресовано на першого заступника мера, тобто, на одного з тих представників влади, за діями якій виникла указана проблема з мешканцями міста. Він є під повним контролем мера, має також значний сімейний бізнес і не зробить жодного кроку без дозволу «пахана». Буде зроблено все можливе, щоб «спустити на гальмах» цю колективну заяву мешканців.
По-друге. Буде зроблено все можливе міською владою, щоб захистити інтереси директора «Укржилстрой - плюс» (точніше - його власників), а далеко ні простих мешканців Іллічівська. Чому? Відповідь треба шукати серед власників «Укржилстрой - плюс», де також ховається сімейний бізнес «пахана». Можливо сімейний бізнес працює на іллічівців? Навпаки! Вартість квартир є більшою ніж в Одесі, а купують ці квартири переважно росіяни, білоруси та українські заможні особи. Можливо в місті будують соціальне житло? Навпаки! Тільки в цьому році мер згадав про необхідність будувати соціальне житло, але він зробить усе можливе, щоб цього не сталося: це ж зменшить надприбутки сімейного бізнесу в сфері будівництва. Можливо квартирна черга міськвиконкому зменшилося за 14 років хазяйнування Валерія Хмельнюка? Навпаки! Черга серед перших не зрушилася зовсім, частина - посунулася назад… Таких прикладів - маса.
По-третє. Чому директор «Укржилбуд - плюс» радить даним мешканцям судитися? Справа не в тому, що грошей у фірми та мера вистачить на всі судові процеси аж до Верховного Суду України. Зрозуміло, що цю ідею підкинув фірмі сам мер, який добре знає тіньові схеми вирішення незаконних оборудок у місті. Все це черговий раз доводить негайну потребу в проведенні судової реформи в державі.
По-четверте. Можливо для цих мешканців наведене речення («Почалися раптові пожежі, які продовжуються дотепер») є незрозумілим явищем. Для багатьох іллічівців це є звичайною практикою міської влади «розчищати пожежами площадки для нового будівництва». Штучність попередніх пожеж підтверджується точними розрахунками: часу, напрямку та сили вітру, незгодою власників продати за безцінь свої будівлі (будинки, курені, гаражі тощо), реакцією міської влади на такі пожежі, відсутністю винних і т.п.
Як відомо, мафія слідів не залишає, але знаємо також про низку мафіозі, які перебувають за гратами, отримали смертні вироки або ховаються за кордоном. Вважаю, що лікувати корупцію та злочинність в Україні треба з «ГОЛІВ», зокрема, з керівників міст, районів, селищ і сіл, а також з керівників виконавчих органів влади, силових управлінь і відділів, судів тощо.
П.М. Для Sergiv ("Ми маємо приклади набагато успішнішого мера міста Іллічівськ") та інших форумчан, які підтримують його в цьому питанні. Запрошую до дискусії щодо "успішного мера Іллічівська". Обговоримо всі "плюси", які надійдуть на форум.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
В.Ющенко вимагає від ГПУ пояснень з приводу допиту журналіста
Президент України Віктор Ющенко стурбований заходами, прийнятими Генпрокуратурою відносно журналіста Інтернет-видання. Відповідна заява прес-служби глави держави опублікована на його офіційному сайті.
"У зв'язку з інцидентом, який відбувся навколо допиту журналіста Сергія Лещенко слідчими Генеральної прокуратури України 14 липня ц.р., Секретаріат президента України заявляє, що примусові заходи, прийняті слідчими у цій справі, не відповідають принципам свободи слова за умов розвитку демократичного правового суспільства в Україні та викликають стурбованість у Президента України як гаранта прав і свобод людини і громадянина", - мовиться в заяві.
Президент звертається до Генеральної прокуратури з вимогою невідкладно надати всі необхідні роз'яснення суспільству у зв'язку з цим інцидентом з метою уникнути яких-небудь подальших спекуляцій з боку зацікавлених сторін в питанні розслідування справи про отруєння В.Ющенко.
Як повідомляє прес-служба глави держави, В.Ющенко відзначає, що Генеральна прокуратура при виконанні своїх повноважень повинна здійснювати свої дії виключно на підставі чинного законодавства України та сповідати принцип рівності всіх громадян перед законом, не дивлячись на їх ранг і статус. Примусовий допит журналіста С.Лещенко в умовах недотримання вище зазначеного принципу зайвий раз демонструє необхідність негайного прискорення процесу реформування системи правоохоронних органів України.
Нагадаємо, 14 липня ц.р. журналіста С.Лещенко ГПУ примусово доставили на допит у справі про отруєння В.Ющенко в 2004 р. Допитували журналіста 7 годин.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Захисники від кредиторів
Зростання кількості проблемних кредитів і неповернень породили появу колекторних фірм, які займаються "вибиванням" грошей з боржників. Але на всяку дію є протидія. І на ринку вже з'являються послуги, що допомагають захиститися від переслідувань кредиторів і колекторів. Такі послуги пропонують антиколектори. Як правило, вони сприяють у віддзеркаленні атак колекторів і банків. Роблять вони це, звичайно ж, не з гуманних спонук. Це такий же бізнес, як і всі останні.
Діяльність сподвижників банків - колекторів - законна. Їх загальне число порядка 40, з яких приблизно 10 - крупні компанії, а всі інші - дрібніші. В той же час їх опоненти - антиколектори - це найчастіше приватні особи. Знайти інформацію про їх послуги можна в Інтернеті. В оголошенні обіцяють допомогти позичальникам, що потрапили в складне фінансове положення. Антиколектори уникають називати свої прізвища. І все, що ви про них дізнаєтеся, - це ім'я і телефон. "Зайва слава цим людям не потрібна, - вважає адвокат Андрій Іванов. - Як правило, сьогодні антиколектори - це професійні юристи, які або підробляють на стороні, або тимчасово знаходяться без роботи".
Хоча колектори і легальні, чіткого визначення їх послуг немає. При цьому їхні дії в деяких випадках підпадають під регулювання різних нормативних актів. Річ у тому, що методи збирачів боргів знаходяться на межі фолу. Це часті телефонні дзвінки, візити або розповсюдження інформації про боргові зобов'язання серед родичів або трудового колективу боржника. Всі ці дії можуть розглядатися як посягання на честь, гідність або ділову репутацію боржника, а то й здирство. А значить, можуть бути підставою для звернення до суду. Саме тут беруться за справу антиколектори.
"Завдання таких людей, як я, - максимально можливо затягнути процес виплати боргу, зменшити розмір неустойки, а в ідеалі змінити кредитний договір на користь позичальника", - стверджує анонімний антиколектор. Найчастіше такі люди беруться за заперечування кредитного договору, представлення інтересів позичальника в судочинстві, юридичний супровід відносин позичальника і кредиторів, а також припинення неправомірних дій з боку кредиторів. Вартість послуг антиколектора - задоволення не з дешевих. Можливо, що вам доведеться виплатити своєму "захисникові" до 30 % від суми боргу. Це в тому випадку, якщо антиколектор представляє вас в суді.
"За останні роки багато українців влізли в борги, але при цьому юридична підкованість наших співвітчизників залишає бажати кращого. Достатньо колектору або банку застосувати в розмові з людиною пару-трійку специфічних термінів, як він відразу забуває про те, що я розповідав йому на консультації, - каже анонімний консультант. - Він просто розгублюється. Адже вибиванням боргів займаються переважно психологи або люди з юридичною освітою". Фахівці настійно рекомендують звертатися до послуг антиколекторів на найранішій стадії, коли ви починаєте розуміти, що звести дебет з кредитів все складніше. Такий підхід дозволяє розробити декілька варіантів дій. Але найчастіше люди звертаються до антиколекторів вже на вельми запущеній стадії.
Нинішні темпи збільшення кількості проблемних кредитів примушують багато анонімних консультантів задуматися про свою легалізацію. А значить, вже зовсім скоро в країні з'являться легальні організації, які зможуть "тримати оборону" разом з невдачливим позичальником.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Центри зайнятості посилили правила для безробітних
В центрах зайнятості введені нові правила для безробітних. Установи з працевлаштування поки що не переповнені, але черги поступово збільшуються.Тепер звільнення за згодою сторін прирівнюється до звільнення за власним бажанням. Відповідно грошей відразу не дадуть. Члени уряду говорять, що таким чином намагалися уникнути фіктивного безробіття.
Але більшість працедавців підсовують саме заяви "звільняюся за згодою сторін". Втім, для таких людей роботу в центрі зайнятості ще можуть знайти. Проте, перебирати вже не доводиться, особливо в зарплатах. Тепер все частіше пропонують середню зарплату по регіону в пошуковій сфері. Тим, хто двічі відмовився від запропонованих, знімається допомога по безробіттю. Це також антикризова новація.
Нагадаємо, раніше керівник інформаційно-аналітичного центру "Форекс Клуб" Микола Івченко заявляв про те, що кількість безробітних в Україні до літа 2009 року може значно перевищити 2 млн. чоловік. Міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова відзначала, що, по попередніх експертних оцінках, рівень безробіття в 2009 році може зрости до 7,7%.
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.