Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Видано першу україномовну Біблію в аудіоформаті
Українська православна церква Київського патріархату вперше видала україномовну Біблію в аудіоформаті.
Як повідомив на прес-конференції в четвер у Києві прес-секретар київської патріархії, архімандрит Євстратій, аудіоверсія Святого Письма розрахована на людей літнього віку, яким важко читати, на людей із особливими потребами, з вадами зору, а також на парафіян, які краще сприймають Біблію на слух, на людей, «яким у сучасному ритмі життя важко знайти час, щоб просто посидіти й почитати навіть слово Боже».
За словами архімандрита Євстратія, перше видання аудіобіблії є експериментом. Якщо ж він вдасться й слухати слово Боже стане популярним, то УПЦ КП планує випустити в аудіоформаті дитячу Біблію і Закон Божий, повідомляє Інтерфакс-Україна.
У нинішньому виданні аудіобіблії українці зможуть послухати Святе Письмо Нового Завіту, а також книгу Старого Завіту — Псалтир. Загальний час звучання аудіобіблії 26 годин, тираж першого видання — тисяча дисків. Вартість аудіобіблії в продажу буде 40-50 грн.
Робота над записом аудіобіблії тривала близько трьох місяців. Текст начитував професійний диктор українського радіо Микола Козій. За словами архімандрита, його голос вибрали після прослуховування декількох претендентів.
Повідомляв восені минулого року сайт: http://www.day.kiev.ua/
Питання : Якщо хтось чув запис аудіобіблії чи взагалі бачив її в продажу, то прошу розповісти про свої враження, дати свою оцінку тощо.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Російська Церква в Україні переходить на український
Православні віруючі Української Православної Церкви (Московського Патріархату) складають одну з найбільших груп російськомовних громадян України. Проте, не виключено, що ситуація незабаром зміниться. Принаймні, окремі, найбільш впливові архієреї УПЦ (МП), явно стурбовані необхідністю швидкого переводу своєї пастви на українську мову. А оскільки їх зусилля співпадають із зусиллями Президента країни Віктора Ющенка по переводу всіх громадян України на використання тільки української мови, то справа українізації в УПЦ (МП) може йти семимильними кроками.
Одним з лідерів українізації віруючих УПЦ (МП) по праву є її офіційний сайт (Українська Православна Церква – офіційний сайт (http://orthodox.org.ua)). Головний редактор сайту – секретар Предстоятеля Української Православної Церкви (Московського Патріархату), вікарій Київської митрополії, єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко). На офіційному сайті УПЦ (МП) багато уваги приділено Предстоятелеві УПЦ (МП) Київському митрополитові Володимиру. Наприклад, опубліковані його проповіді. Всього 56, з них перекладені російською мовою – 9, перекладені на український – 52. Російською мовою не перекладене 47 з 56 проповідей, на український – 4.
На сайті, принаймні, формально, можна поставити питання Предстоятелеві УПЦ, митрополитові Володимиру, на жаль, авторові цих рядків не вдалося дочекатися відповіді від кого-небудь з численних співробітників митрополита про дивну ситуацію з перекладом проповідей митрополита російською мовою. Особливо, враховуючи ті обставини, що з одного боку, віруючі УПЦ (МП) це в основному російськомовні громадяни України, а з іншого боку, навіть в цілому, весь український Інтернет, у тому числі не орієнтований спеціально на російськомовних громадян країни, по оцінках різних експертів русифікований на 70 – 80%. На жаль, у офіційного сайту УПЦ (МП) очолюваного єпископом Олександром (Драбинко), своя власна правда.
З пастирським словом митрополита Володимира ситуація для російськомовного читача дещо краще, ніж з його проповідями, тут трохи більш рівномірно використовується російська та українська мова. Проте виступи Предстоятеля на найбільш злободенні теми також не перекладаються російською мовою. Так, наприклад, не переведені: – виступ Київського митрополита на Соборі єпископів УПЦ (МП) – звернення митрополита у зв'язку з останніми виборами до Ради – звернення до дня Незалежності – слово до дня пам'яті жертв Голодомору.
Публікація всіх найбільш злободенних, а значить і найбільш значущих матеріалів тільки українською мовою це найхарактерніша особливість офіційного сайту УПЦ (МП), а значить і найнеприємніша для російськомовних читачів. Відразу обмовлюся, що, можливо як компенсація є на сайті деякі рубрики тільки російською мовою, наприклад, «Іподиякони Його Блаженства», де їх короткі біографії представлені лише російською мовою. Так і хочеться возопить про несправедливість, і окремо попросити головного редактора сайту, єпископа Олександра (Драбинко) все-таки представити біографії іподияконів і українською мовою, і, зрозуміло, серед них його власну, тих часів, коли нинішній «Олександр Великий», був лише іподияконом митрополита Володимира.
Проте жарти жартами, а ситуація для російськомовних читачів на офіційному сайті УПЦ (МП) і по інших позиціях складається гнітюча. Так серед неперекладених російською мовою злободенних документів опублікованих на сайті є, наприклад, документи останнього Архієрейського Собору УПЦ (МП), що приковував до своєї роботи увагу Всієї Повноти Російській Православній Церкві. Його протоколи, виступи учасників, підсумкові документи – все тільки українською мовою. Близька картина й по журналах засідань Священного Синоду Української Православної Церкви (Московського Патріархату) українською мовою представлені всі 15, перекладені на російський – 4.
Ситуація з російською та українською мовою доходить до анекдота, коли приводяться тексти «слів при нареченні» архієреїв УПЦ (МП). З 53 «слів», 51 тільки українською мовою, і лише 2 на російському. Українською мовою і всі «слова» владик Східної та Південної України. З'явиться, наприклад, у кого-небудь з кримчан, луганців, донбасців або одеситів (особливо старшого покоління) бажання прочитати «слово» свого архієрея, то будьте добрі – освоюйте українську мову. Безперечно забавним, виглядає приведене лише українською мовою «слово» нинішнього Предстоятеля УПЦ (МП) сказане їм при нареченні («Слово архімандрита Володіміра (Сабодана) при нареченні його в єпископа Звенігородського, вікарія Моськовської єпархії») 8 липня 1966 року в Успенському соборі Троїце-Сергієвій Лаврі, що зовсім поряд із Москвою.
Не менш анекдотичними в мовному плані є і зустрічні «слова при врученні жезла», які вимовляли ті, хто проводив зведення в єпископи. Наприклад, нинішньому митрополитові Володимиру очевидно на чистій українській мові його вимовив Пімен, митрополит Крутицький та Коломенський (згодом Патріарх Моськовський). Зрозуміло, і Пімен, і Володимир говорили в Підмосковії на російській, але тексти їх виступів приведені лише на українській. З 53 «слів при врученні жезла», 50 тільки українською мовою, і лише 3 - на російській. Статистика «слів при нареченні» і «слів при врученні жезла» трохи розрізняється із-за особливого підходу до своєї «коштовності» єпископа Олександра (Драбинко). Його «слово при нареченні» приведене на сайті українською мовою, а «слово при врученні жезла» йому, сказане митрополитом Володимиром, на російській.
Мабуть, найбільш наочною та репрезентативною вибіркою по відношенню до російської мови на офіційному сайті УПЦ (МП) є ситуація з мовного питання в рубриці «Церква і влада». У цій рубриці кількість текстів перекладених російською мовою складає близько 60 % від кількості текстів українською мовою. Теми, які російськомовним читачам знати не обов'язково, на думку головного редактора сайту, єпископа Олександра (Драбінко) стосуються зустрічі митрополита Володимира та Президента В.Ющенко, інформації про реєстрацію українською державою змін статусу УПЦ (МП), зустрічі митрополита Володимира з віце-прем'єром з гуманітарних питань, відзначення УПЦ (МП) пам'яті жертв Голодомору й тому подібні.
Зрозуміло, на думку Олександра (Драбинко) не для російськомовних віруючих УПЦ (МП), а також всіх російськомовних віруючих Всієї Повноти Російської Церкви в Росії, Білорусії, Германії, США, Австралії та інших країн світу й деякі з його власних актуальних інтерв'ю на злободенні теми, наприклад, останнє – «В діалозі з Константинополем ми керуємося духом братської любові». Zarusskiy.org спробував, наскільки можливо допомогти російськомовним читачам і перевести інтерв'ю єпископа Олександра (Драбинко).
Серед тем, небажаних для ознайомлення російськомовного читача офіційного сайту УПЦ (МП), на думку його головного редактора єпископа Олександра (Драбинко), звичайно ж, і тема православно-католицьких відносин. Більшість публікацій про зустрічі митрополита Володимира з кардиналами Римської Церкви не перекладені російською мовою. Як не перекладаються російською мовою матеріалами про контакти представників УПЦ (МП) з невизнаними Повнотою Православ'я українськими «автокефалами»: УПЦ Київського Патріархату та УАПЦ.
Наводити приклади мовної дискримінації російськомовних віруючих Української Православної Церкви (Московського Патріархату) на офіційному сайті своєї Церкви можна нескінченно. Проте, думається, що й приведеного вже достатньо, щоб запитати у єпископа Олександра (Драбинко) про дивність мовної політики на офіційному сайті УПЦ (МП). Питання до керівництва Партії Регіонів про його фактичне ігнорування проблем російськомовних громадян України, до президента В.Ющенко, що захлинається в своїй русофобії, до Верховної Ради й міжнародних правових інститутів про ситуацію з російською мовою в країні варто задавати лише після вирішення набагато очевидніших питань, наприклад, про дивну мовну політику на сайті УПЦ (МП), що належить до Російській Православній Церкві.
Хіба російськомовні віруючі УПЦ (Московського Патріархату) не мають права на мовну рівність на офіційному сайті своєї власної Церкви? Дуже б хотілося, щоб мали й щоб так само думав ще і єпископ Олександр (Драбинко), головний редактор офіційного сайту УПЦ (Моськовськго Патріархату).
Пише сайт «За русский язык» - http://www.zarusskiy.org
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
До України прибув Вселенський патріарх Варфоломій I
Вселенський патріарх, предстоятель Константинопольської православної церкви Варфоломій I прибув до України для участі в святкуванні 1020-річчя хрещення Київської Русі.
Урочиста церемонія його зустрічі почалася в аеропорту "Бориспіль" (Київська область), в якій брав участь Президент Віктор Ющенко.
Після урочистої зустрічі планується, що Ющенко та Варфоломій I відвідали Києве-Печерську Лавру, поклали квіти до пам'ятників княгині Ользі, Кирилу та Мефодію, Андрію Першозваному, Святому Володимиру.
Запланована також зустріч Ющенка і Варфоломія I з керівниками делегацій зарубіжних церков.
Увечері відбудеться служба в Софіївському соборі з нагоди святкування в Україні 1020-річчя хрещення Русі за участю Ющенка і Варфоломія I, а також освячення дзвонів і Царських брам.
...Представники 17 зарубіжних церков беруть участь у святкуванні 1020-річчя хрещення Русі в Києві в 25-27 липня.
Інформаційна агенція : "Українські Новини"
Програма святкування 1020-ліття Хрещення Русі
25 липня, п'ятниця
10.00. Президент Ющенко і Блаженнійший митрополит Володимир зустрінуть Вселенського патріарха Варфоломія в аеропорту Бориспіль. 10.30. Патріарх Варфоломій прибуде в Лавру. На площі перед Успенським собором (а якщо буде дощ, то в Трапезному храмі Лаври) зроблять короткий молебень. 11.00. Патріарх Варфоломій покладе квіти до одного з самих шанованих пам'ятників релігійного значення. Розглядається декілька варіантів: пам'ятник Андрію Першозваному, Аскольдова могила, пам'ятник княгині Ользі та святителям Кирилу та Мефодію, а також пам'ятник князеві Володимиру.
26 липня, субота
11.00—12.00. У «Софії Київською» митрополит Володимир і патріарх Варфоломей освятять відновлені Царські брами та благословлять встановлення нових дзвонів. 12.00—14.00. На Софіївській площі очікується звернення президента Віктора Ющенка до народу. Виголосять промову патріарх Варфоломей та митрополит Володимир. 14.30—15.30. В Українському будинку презентують ювілейні монети та погасять поштові марки, випущені до 1020-ліття Хрещення Русі. Візьмуть участь патріарх Варфоломей і митрополит Володимир. 15.00. У залі офіційних делегацій аеропорту Бориспіль митрополит Володимир і представник секретаріату президента зустрінуть Патріарха Московського і всього Русі Алексія. 16.00. Цілонічне пильнування на площі перед Успенським собором в Лаврі. 17.00. Блаженнійший митрополит Володимир особисто зустріне патріарха Алексія у святих брам Лаври. Після чого на автомобілях вони під'їдуть до Ближніх печер і прикладуться до мощів преподобних Печерських, які там покояться. Услід за цим патріарх відвідає Київську духовну академію, де отримає диплом почесного доктора КДА. 17.00. Концерт за участю Юрія Шевчука, присвячений Дню Хрещення Русі у будівлі київської мерії. 19.00—21.00. Урочистий прийом в «Софії Київською». Зустрінуться патріархи Варфоломей і Алексій.
27 липня, неділя
8.30. Літургія на Володимирській горі. Зустріч святійших патріархів. 11.30—12.00. Хресний хід з Володимирської гори в Лавру, який почне Олексій. Проте в саму Лавру він не піде, а покладе квіти до пам'ятника жертвам Голодомору. Увечері цього ж дня Вселенський патріарх Варфоломій покине Київ.
28 липня, понеділок
9.45. Зустріч у святих брам Лаври Московського патріарха Олексія та президента України Віктора Ющенка. 10.00. Божественна літургія на площі перед Успенським собором в Лаврі. Після закінчення літургії вітальне слово патріарха і митрополита Володимира. 12.30. Відкриття виставки в храмі Благовещенському. 13.30. Початок хресного ходу з мощами святого князя Володимира з Верхньої лаври до Дальних печер. Патріарх Олексій та митрополит Володимир відправляться в резиденцію митрополита, а звідти до 49-го корпусу Лаври, з балкона якого благословлять народ, і попрямують на обід у братську трапезну. 16.30. У Палаці «Україна» виступлять митрополит Володимир, патріарх Олексій та президент Ющенко. Пройде святковий концерт. Наступного дня патріарх Олексій відбуде до Донецька.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Патріарх Варфоломій призвав Україну подолати розкол церкви
Патріарх Константинопольський Варфоломій призвав якнайскоріше подолати розкол українського православ'я. «Сьогоднішнє величне святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі є, з одного боку, спогадом дарів, які отримала українська нація після хрещення, з іншого боку, це заклик щонайшвидше подолати розділення церковного тіла, яке стало результатом наших часів», - цитує РІА Новини слова патріарха Варфоломія після Богослужіння спільно з патріархом Московським і всієї Русі Олексієм ІІ в неділю у пам'ятника святому князеві Володимиру на Володимирській горі в Києві.
За словами патріарха Варфоломія, церковне розділення можна подолати через «одностайне тяжіння один до одного». «Константинопольська церква-мати страждає разом із дорогою донькою-українською церквою унаслідок розділення її тіла, неначе це її власне тіло. Вона сподівається на швидке та повне досягнення заповіданої Богом єдності», - відзначив Константинопольський патріарх. Він призвав всіх учасників протистояння «щиро робити все для досягнення миру та єдності».
Глава Константинопольської церкви нагадав, що 1020 років тому з Царьграда (Константинополя) митрополит Михайло з великою кількістю візантійських місіонерів відправився до Києва, щоб «нести святе хрещення». Після хрещення святого князя Володимира та його шлюбу з візантійською принцесою Ганною відбулося хрещення киян у водах Дніпра. «Сьогодні навіть Константинопольська церква, яка колись принесла сюди гілку віри, направила сюди Вселенського патріарха, щоб відсвяткувати це свято», - відзначив патріарх Константинопольський. За його словами, християнська освіта Русі була підтримана Константинопольською церквою і далі, щоб «світло Євангелія якнайширше розповсюджувалося від Чорного до Балтійського моря».
Відзначимо, що в даний час в Україні діють три православні церковні організації – Українська православна церква Московського патріархату, Українська православна церква Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Звернення Президента України Віктора Ющенка до Українського народу з нагоди 1020-річчя Хрещення України-Русі
Ваша Всесвятосте, Святі отці, Дорогий Український народе, Я щасливий, що під дзвони Святої Київської Софії сьогодні звучать слова, що повертають на круги своя і правду, і мрію, і надію. Ваша Всесвятосте, ласкаво просимо додому - ласкаво просимо в Україну. Щиро і тепло вітаю всіх високодостойних гостей - ієрархів церков і церковнослужителів, які з почуттями добра і злагоди прибули до нашої Батьківщини. Вітаю весь Український народ і всіх друзів нашої землі із відзначенням 1020-ї річниці хрещення України-Русі. Це - свято християнства і свято європейської цивілізації. Це - свято вселенської християнської спільноти і свято православ'я. Це - свято України і всіх її християнських церков. Це - свято нашого тисячолітнього народу. Нині це свято повертається додому. Саме так, як повертаються освячені дзвони Святої Софії і її Царські Врата. Так, як повертаються і неминуче повернуться наші фрески, храми і святині. Так, як повертається рідна молитва, мова і держава. Так як повертається правда і справедливість. Ваша Всесвятосте, я дякую Вам за любов і підтримку, яку щедро даруєте Україні. Ваш історичний візит в Україну - це духовне відновлення дороги віри, терпіння і мудрості, що в часі і просторі єднає Софію Константинопольську і Софію Київську. Українське серце відкрите для цієї дороги. На кожному її найменшому камінчику є наше ім'я, наш біль і наше сподівання. З цього великого шляху, немов з космічної Божої глибини, повертається до нас світло Святого хрещення української землі. Кожен чистий погляд здатен побачити його промені. Це - промінь Духа, що дві тисячі років тому з Єрусалиму і Візантія привів до Херсонесу і на Київські гори Святого Апостола Андрія Первозванного. «На цих горах засяє благодать Божа, і буде місто велике, і церков багато воздвигне Бог». Саме звідси, з Апостольського вічного слова походить наша духовна твердиня та її найвища Божа канонічність. Це - промінь сонцеликого народу, який прийняв Христову віру та красу Грецької Церкви і довершив її обряд своїм талантом і предвічним образом. Це - промінь державної величі і просвітленого вибору володарів України-Русі, які навічно об'єднали наш народ зі світом християнським і зі світом європейським. Образ Володимира Великого на Дніпрових кручах зводить воєдино найширші та найглибші пласти історії нашої Держави і Духу. Його місія вивищується понад століттями. Вона продовжила християнську традицію Кия, Аскольда та Княгині Ольги. Вона стала початком утвердження Києва - міста на семи пагорбах - як духовної опори християнства - поруч з Єрусалимом, Константинополем і Римом. Християнська слава Києва - це слава Другого Єрусалиму. Християнська слава Києва та України - це слава Божої Матері, яка обрала нашу землю за свій уділ. Місія Володимира стала основою для перетворення нашої столиці на центр загальноєвропейської політики і культури в часи Ярослава Мудрого і в наступних століттях. Вона стала предтечею державного і національного самоусвідомлення нашого народу у час козацької боротьби за волю і віру. Вже в 1648 році, біля княжих Золотих воріт Вселенський ієрарх Паїсій тріумфально зустріне Гетьмана Богдана Хмельницького як «єдиновладця руського». Вона - ця безмежна місія - стала джерелом нашого пробудження у двадцятому і двадцять першому століттях. Маю честь повідомити, що вчора підписано Указ про встановлення в нашій країні Дня Хрещення Київської Русі-України, яке буде щорічно відзначатися 28 липня у день пам'яті Святого Рівноапостольного Князя Володимира. Держава і Церква - це два крила народу. Із втратою або послабленням одного з них неможливо ані здійнятися вгору, ані захистити своїх дітей. З утвердженням Держави і приходом християнства на нашій землі постала Київська митрополія як самостійна будова церковного життя. Доля Київської митрополії нагадує всю нашу долю. Її розквіт у Києві, її шлях до Галича, її повернення з козацькою волею до столиці, її проповідництво не розчинилися у часі. Вони перевтілились у генетичне бажання народу бути вільним, мати власну Державу і власну Церкву. Бачимо світлий знак. Учора під час богослужіння у Святій Софії над нею з'явилася небесна веселка як блага вість, як благословення над храмом, як посмішка Господа Бога. У нашій історії бачимо світлий знак - це благословення і підтримка, що впродовж століть надходили до Київської церкви та інших братніх церков із Константинопольської церкви-матері. Ваші слова, сказані вчора, Ваша Всесвятосте, є також добрим знаком. Я їх зачитаю: «Ми маємо надію та молимося за те, щоб ці освячені дзвони Софії Київської вже у найближчому часі голосно несли радісну звістку про повне примирення всіх дітей Святої церкви в Україні, а освячені Ворота широко відкрились, щоб вмістити усіх людей, які, об'єднані щирою любов'ю, приступають до святої євхаристії, як учасники божественних таїнств. Щоб вони могли з гідністю у вірі, з єдиним серцем та єдиними устами приносити безкровну жертву єдиному Богові за мир і спокій в усьому світі та за єдність усіх божих церков, за спасіння, освячення христолюбивого і достойного українського народу». Із зерен, посіяних Святими Кирилом і Мефодієм, із молитов світочів віри, із Божого хисту українських іконописців, друкарів і просвітників визріли вічні врожаї. Ми пишаємося тим, що в Україні були сотворені Остромирове Євангеліє, Острозька Біблія, Пересопницьке Євангеліє, «Требник» Петра Могили. Ці вершинні святині християнства, православ'я та українства стали материнською основою для всієї нашої культури. Саме звідси походить вічний діалог з Господом, який веде наш народ устами своїх найбільших філософів і поетів. Саме звідси походять величні діяння всіх українських праведників, подвижників віри і будителів національного духу. У великому ряду цих імен, я певен, слово правди і визнання буде присвячене українським державцям, чия просвітницька і будівнича праця стала часткою християнської культури. І серед них - імена Василя-Костянтина Острозького, Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Данила Апостола, Петра Полуботка, Петра Калнишевського. У цьому великому ряду згадуємо всіх, хто вірив, боровся і продовжував дорогу, - і творців слова, і воїнів, і будівничих. Цей великий ряд охоплює всіх нас, всіх єдинокровних братів і сестер - представників різних конфесій: і всіх православних, і греко-католицької. Наш Собор повертається. На цій площі, в палких і в смиренних серцях, по всій Україні чути його перші, ранкові передзвони. Світло нашої віри - незнищенне. Але тільки від нас залежить, щоб його промені не поглинула чорна діра безпам'ятства, злоби і духовної глухоти. Сподіваюся, що наші помисли знайдуть підтримку Вселенського православ'я. Я прошу у чистій молитві вшанувати все українське духовенство, знищене ненавистю і терором. Я прошу у чистій молитві згадати всі українські церкви, гнані у катакомби, але не зламані. Я прошу у чистій молитві згадати всі українські храми - спалені, мов наші кістки, розтрощені, плюндровані, ті, які вибуховою хвилею піднесені на правицю Вседержителя. Я прошу у чистій молитві згадати мільйони невинних українських душ - жертв Голодомору, воєн і репресій. Я прошу у чистій молитві згадати всіх українських віруючих й увесь наш народ, який нікому не вдалося і вже ніколи не вдасться відвернути від Віри і Духу. Я вірю в нашу молитву. Вона потрібна нам усім. Вона потрібна для нашого майбутнього. Ваша Всесвятосте, Святі отці, Дорогі співвітчизники, Найвищі цінності, даровані нам дві тисячі років тому, не вимірюються ані золотом, ані коштовностями. Сьогодні згадуємо про те, що після хрещення у Києві наша віра, державна і культурна мисль поширилися на інші землі, на Схід і на Північ, аж до найвіддаленіших просторів Європи та Азії. Київ пам'ятає і буде завжди пам'ятати свою місію добра, просвітництва і любові, яка відкрила нове життя для інших народів. Багатство і глибина духу, що постали з цією святою ходою, увічнили славу кожного братнього нам народу, а разом - славу східноєвропейського і слов'янського світів. Наша спільна велика мудрість повинна полягати в тому, щоб плекати це багатство без найменшої погорди, із взаємною шаною і взаємним бажанням цінувати і любити особливість і окремішність кожного з нас. Саме так постає справжня єдність. Безсумнівно, Українська держава не втручається і стоїть поза будь-якими міжконфесійними диспутами, рівною мірою шануючи кожну церкву, кожну релігію і кожного віруючого. Але ми будемо завжди підтримувати єднання українського християнства і ведення найтіснішого діалогу між різними культурами та віросповіданнями. Відтак скажу найважливіше. Я вірю у те, що з мудрістю і терпінням ми пройдемо шлях до мрії. Я вірю у те, що будь-які поділи українських віруючих - недовговічні. Я вірю у те, що як Божий дар, як історична правда та справедливість в Україні постане Національна Помісна Церква. Я вірю і прошу, Ваша Всесвятосте, Вашого благословення. Для мрії. Для правди. Для надії. Для нашої держави. Для України. Хай Господь береже нас усіх. Нехай допоможе нам Бог.
26 липня 2008 року * Київ * Софійська площа
З президентського сайту: http://www.president.gov.ua/news/10755.html
УВАГА! Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до Українського народу можна читати на цьому ж сайті:
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Сьогодні — Яблучний Спас
У серпні православна церква відзначає відразу три Спаса: перший — Медовий Спас -відзначали 14 серпня, другий — Яблучний Спас — 19 серпня, третій — Горіховий — 29 серпня.
З Медового Спаса починається Успенський пост, який продовжиться до 28 серпня. По строгості він прирівнюється до Великого поста. Цього дня, церквою здійснюється мале освячення води та меду нового збору. Після його благословення, мед можна споживати. Цього ж дня починали збирати мак.
Християни, відзначаючи Медовий Спас, печуть медові пряники, млинці з маком і медом, піроги, рулети, булочки з маком. По народних прикметах, саме цього дня відлітають стрижі та ластівки - природа нагадує про наближення осені... Але це не затьмарює свято, оскільки попереду ще не один теплий і навіть жаркий день - час збирання урожаю та заготівель на зиму. На Медовий Спас віруючі освячують в церквах букети з чабреця й м'яти, які слід зберігати в будинку протягом року, тобто до наступного Медового Спаса.
Знайдено на http://www.delfi.ua
У Одесі освятили квіти й фрукти
В Одеських храмах відзначили Перетворення Господнє, церковне свято, яке в народі прийнято називати Яблучним Спасом. Тисячі православних віруючих 19 серпня прийшли на святкові богослужіння, на яких освятили яблука та інші фрукти нового урожаю.
Скуштувавши освяченого яблучка, можна загадати бажання. По народних прикметах саме з Яблучного Спаса починається осінь.
Повідомив сайт: http://www.segodnya.ua
Крім того :
19 серпня відзначають професійне свято бджолярів України - День пасічника. Він відзначається за ініціативою Міністерства агропромислового комплексу України та Союзу пасічників України з 1997 року.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Українська церква Московського патріархату визнала Голодомор геноцидом
До УНІАН надійшло звернення предстоятеля Української православної церкви МП блаженнішого Володимира з нагоди скорботної дати – Голодомору. Чи не вперше Священний синод УПЦ МП публічно назвав цей злочин геноцидом. Враховуючи унікальність такої події, подаємо текст звернення повністю.
Звернення Священного синоду Української православної церкви з нагоди скорботної дати – 75-ї річниці Голодомору 1932–1933 рр. в Україні
У XX сторіччі український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – Голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Голодомор призвів до значних жертв, приніс багато горя. У нього були об’єктивні й суб’єктивні витоки й наслідки. Штучний голод 1932–1933 рр. було сплановано більшовиками з метою прискорення примусової колективізації, ліквідації “куркульства” як класу, знищення “ворожих елементів”.
Але існує фактор, який об’єднує цей соціальний катаклізм і решту репресивних акцій тоталітарного радянського режиму. Це кардинальна революція світогляду – відречення від Боголюдини Христа й християнської моралі та обрання нової віри – у людину-бога, в антихриста. Адепти цієї віри зажадали побудувати рай на землі, домогтися світлого майбуття для людства. Але майбуття без Бога. Їхнє світло насправді було темрявою. Їхній світогляд базувався на засадах вічної пітьми, бо тільки Бог є джерелом світла. Їхня ідеологія замість блага принесла зло, бо тільки Бог є Творцем усякого блага. Де без Бога будують рай, там з’являється пекло. Замість обіцяного райського життя опутаний радянською ідеологією народ прийняв пекельні муки.
Історія нашої Батьківщини зазнала багато важких часів. Стихійні біди, війни, соціально-політичні заворушення та інші негаразди спричинялися до різних кризових явищ, серед яких були “знищення, голод і меч” (Іс. 51: 19). Але в 1930-ті роки Україна вперше пережила штучний голод, масове вбивство мільйонів своїх громадян, цинічне, цілеспрямоване, безжальне. Лише в богоненависницькому й людиноненависницькому середовищі міг відбутися подібний злочин. На щедрому українському чорноземі вмирали у страшних муках мільйони людей. Цей ГЕНОЦИД був намаганням знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Він став знаряддям диявольської помсти за неспроможність викорінити зі свідомості нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу синівську пам’ять про Бога, любов до Бога, вірність і віру в Бога. Цю віру можна було знищити лише через фізичну ліквідацію її носія. Тому богоборча влада, створивши духовний голод прирекла націю і на голод фізичний.
У людей відібрали хліб, як перед цим намагалися відібрати насущний хліб духовний. Родюча нива давала достатньо хліба сумлінним трударям. Але весь зрошений потом селянства хліб було вилучено. Забирали все, чим можна було підтримувати життя, – до останньої зернини. Тих, хто збирав колоски на полях, розстрілювали. Агонія голоду була воістину пекельною. Мерців не встигали ховати. Багатьох закопували у спільні “могильники” ще живими. Особливо страждали діти. Молох більшовизму поглинав ці невинні жертви з диявольською бездушністю.
Україна втратила тоді мільйони своїх дітей. Усі вони зазнали тяжких мук і жахливої смерті. А ті, хто вижив, назавжди запам’ятали, що таке “рай на землі”, коли він без Бога.
Сімдесят п’ять років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною, над іншими народами колишньої радянської спільноти панував диявол.
Українська Православна Церква у глибокій скорботі молитовно згадує жертв голодоморів та інших репресій радянського тоталітаризму. Постраждалих – десятки мільйонів: розстріляних, закатованих у в’язницях, страчених через різні душевні й фізичні тортури, загиблих від мук голоду. Такої кількості жертв не було навіть під час війні. Воістину, режим вів кровопролитну війну з власним народом.
Церква сурово засуджує чинники, які призвели до цієї трагедії. Виправдання їм немає. Сама історія винесла вирок. Ніякі репресії не змогли врятувати державно-політичну систему, яка за базис обрала гріх та богоборство, знехтувала ґрунтовними моральними принципами людства – вірою, надією і любов’ю. “Горе тим, що замислюють беззаконня”(Мих. 2: 1). Справа таких “діла протизаконні” (Пс. 100: 3). “Кінець їхній — погибель” (Флп. 3: 19). Церква застерігає від глибокої хибної та антигуманної ідеології, що зробила подібну трагедію і закликає до покаяння тих, хто ще не прозрів і не зрікся богоборства в усіх його формах.
Церква закликає до відмови від екстремізму, нетерпимості, помсти, братоненависництва, розділення на своїх і чужих. У Бога чужих немає. Настав нарешті час духовного єднання народу України, повернення до споконвічних духовних цінностей. Історія виразно показала, до чого призводить зречення християнських засад. Лише свята віра, тверда надія та всеперемагаюча любов допоможуть побудувати гідне майбутнє і застережуть від помилок минулого. Церква розкриває істину вічного життя тих, хто прийняв мученицьку кончину під час голодомору. Як любляча Мати, свята Українська Православна Церква молиться за їхнє упокоєння в оселях праведних і оголошує їм вічну пам’ять. Душі їх во благих водворяться. І пам’ять їх – з роду в рід.
Від імені Священного Синоду Володимир, Митрополит Київський і всієї України
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Помер Патріарх Московський і всієї Русі Алексій Другий
За інформацією федеральних ЗМІ глава Російської Православної церкви помер помер у своїй резиденції в Переделкіно (під Москвою). Через три місяці йому виповнилося б 80 років. Патріарх Алексій (у миру Олексій Михайлович Рідігер) народився 23 лютого 1929 року в Талліні. З раннього дитинства він прислужував в церкві під керівництвом свого духовного отця протоієрея Іоанна Богоявленського, згодом - єпископа Таллінського та Естонського Ісидора. У 1949 році закінчив Ленінградську духовну семінарію, а в 1953 році - Ленінградську духовну академію. З 7 червня 1990 року - Патріарх Московський і всієї Русі. Інтронізація відбулася 10 червня 1990 року. Алексій став п'ятнадцятим Настоятелем Російської Православної Церкви з введення Патріаршества на Русі. З березня 2004 року - співголова президії міжрелігійної ради СНД.
Настоятель страждав від ряду хронічних захворювань. Проблеми із здоров'ям у Алексія Другого почалися ще шість років тому, він був госпіталізований прямо в реанімацію Центральної Клінічної лікарні. Пізніше в 2004 році Патріарх був госпіталізований в одну із столичних клінік з діагнозом «серцева аритмія». Кілька разів після цього епізоду в пресі з'являлися чутки про кончину глави РПЦ, проте всі вони не підтверджувалися. Про причину смерті і подробиці що трапився поки не повідомляється. Смерть патріарха стала несподіванкою навіть для його оточення. Ще вчора повідомлялося, що Алексій Другий в п'ятницю візьме участь в дискусії про російську мову і цінності вітчизняної культури. Напередодні Алексій Другий поздоровляв росіян зі святом Введення в храм Пресвятої Богородиці, одним з 12-ти головних для православних віруючих. Відспівування патріарха Московського, що помер, і всього Русі Алексія II пройде в храмі Христа Рятівника в Москві, повідомили "Інтерфаксу" джерела в Російській православній церкві.
У зв'язку з кончиною Патріарха Алексія Священний Синод РПЦ збирається на екстрене засідання в Москві. Новий Патріарх Московський і всієї Русі повинен бути обраний на Помісному соборі не пізніше травня майбутнього року, тобто на протязі півроку після кончини глави Російської православної церкви, свідчить статут РПЦ. "Не пізніше за шість місяців після звільнення Патріаршого Наглядач Престолу і Священний Синод в порядку, певному п. 2 розділи II цього Статуту, скликають Помісний Собор для обрання нового Патріарха Московського і всієї Русі".
Як мовиться в статуті, у разі кончини Патріарха Московського і всього Русі, його відходу на спокій, знаходження під церковним судом або іншої причини, що робить неможливим виконання ним патріаршій посади, Священний Синод під головуванням старшого по хіротонії постійного члена Священного Синоду негайно обирає з числа своїх постійних членів Наглядача Патріаршого Престолу. Процедуру обрання Наглядача встановлює Священний Синод.
Кандидат в патріархи повинен відповідати наступним вимогам: бути архієреєм Російської православної церкви; володіти вищою богословською освітою, достатнім досвідом єпархіального управління, відрізнятися прихильністю до канонічного правопорядку; користуватися доброю репутацією і довірою ієрархів, кліру та народу; "мати добре свідоцтво від зовнішніх церков"; бути не молодше 40 років. Відповідно до статуту, після кончини Патріарха митрополит Крутицький і Коломенський вступає в самостійне управління Московською єпархією. Митрополитом Крутицьким і Коломенським з 1977 року є владика Ювеналій.
Крім того:
Українська православна церква Київського патріархату, чия канонічність не визнається більшістю православних церков, молитиметься за упокой Патріарха Московського і всієї Русі Алексія Другого, що помер, , сказав РІА Новини сказав вікарій Київської єпархії, глава інформаційно-видавничого управління патріархату Євстратій Зірка. "Ми виражаємо свої співчуття із цього приводу. Ми сподіваємося, що Господь упокоїть його душу в селищах праведних. У наших храмах будуть служити панахиди. Наш патріарх (Філарет) відслужить поминальне богослужіння", - сказав вікарій.
Він також висловив надію, що при новому патріарху Російська православна церква погодиться на автокефалію української церкви, якої добивається Київ. Підтримку поместності українського православ'я висловлює Президент країни Віктор Ющенко. "Ми сподіваємося, що при новообраному патріарху хворобливе розділення, яке виникло, все-таки буде подолано тим, що Російська церква визнає можливість для української церкви бути самостійною. Я думаю, що у наступного патріарха знайдуться сили це зробити", - сказав представник Київського патріархату.
В Українській православній церкві на початку 1990-х років відбувся розкол, в результаті якого частина приходів залишилася вірною Москві, а частина вслід за Філаретом пішла до Київського патріархату. Разом з тим, Вселенський патріарх Варфоломій не виключив, що українська церква може стати автокефальною. Крім того, не виключено повернення Київській митрополії з підпорядкування Московського патріархату до підпорядкування Константинопольського.
За повідомленням сайтів: http://www.apiural.ru, Інтерфакс-Релігія, РІА Новини
Скорбимо разом із Українською православною церквою Київського патріархату!
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Церкви опинились на межі банкрутства
Світова економічна криза не пощадила навіть церкву і її служителів. Деякі церкви, або компанії, що надавали їм кредити, оголосили себе банкрутами. За словами священиків, благодійна допомога від парафіян останнім часом упала на 15%.
Фінансові проблеми переслідують американську церкву ще з 90-х років, із часу появи великих церковних інститутів - урбаністичних комплексів, що включають у себе книгарні, спортивні зали і кав'ярні. Експерти говорять, що в нинішній період деякі кредитні установи більше не зважуються інвестувати в церкву, заздалегідь вважаючи цей бізнес збитковим, передає The Wall Street Journal. Священики звертаються у своїх проповідях до теми фінансової кризи, церкви повні парафіян, пише Die Welt. У США бум сьогодні переживають насамперед церкви.
Економічна криза відбирає у віруючих роботу, заощадження, житло та віру, пише видання, указуючи на те, що сьогодні церкви і синагоги переживають небувалий наплив віруючих. При цьому число охочих щедро жертвувати на церковні потреби аж ніяк не зростає, скоріше навпаки. Напередодні Різдва, церкви в Америці "працюють як магазини" - адже на ці дні припадає до 70% від річного прибутку. Церкви США не залежать від держави та вільні від податків. Вони існують і розвиваються за рахунок пожертвувань.
По-іншому справа йде з Євангелічною церквою, відзначає Die Welt. Від Нью-Йорка і до Сіетла, Євангелічні церкви переживають сьогодні наплив віруючих, котрим пастирі обіцяють нове народження, принесене із собою кризою. Як відзначає один зі священиків, криза стане в буквальному значенні "чудодійним часом", оскільки людина, вражена до глибини душі, відкриває її для Бога. За даними Die Welt, у США повсюдно припинені проекти з будівництва нових церков. Кредити заморожені, а земля впала в ціні. Особливо постраждала латиноамериканська католицька громада, оскільки її члени в основному зайняті в будівельній сфері.
Говорячи про ситуацію в Україні, експерти схиляються до думки про те, що й тут інституту церкви не уникнути впливу рецесії. Економічна криза істотно вплине на фінансовий стан більшості українських релігійних організацій, що особливо одержують фінансування через кордон, стверджує директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський. На його думку, найменш помітною буде криза для сільських парафій різних конфесій, які, однак, і без неї постійно перебувають у фінансових труднощах, передає "Главред".
"По певній частині українських релігійних організацій економічна криза вдарить досить істотно. Насамперед криза торкнеться організацій, що одержують фінансування з-за кордону", - повідомляє аналітик в інтерв'ю агентству "Главред". Найбільш залежними від закордонного фінансування Тарас Антошевський назвав українські католицькі і протестантські церкви, пише "Дзеркало тижня".
На думку експерта: "Православні в кращому становищі, оскільки вони менше пов'язані із закордонними інститутами. Але вони залежать від стану української економіки, і тому криза зачепить і їх. Вона ударить і по "верхах", і по "низах" ієрархії. Постраждають ті, хто перебуває на утриманні великого бізнесу. Тобто це відчують на рівні єпископату", - цитує слова Антошевського агентство "Главред".
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.