Мав "щастя" по закінчені інституту служити в Українській армії... Краще вже в НАТО, там хоч годують, дають зброю і непотрібно будувати дачі пузатим генералам.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
"А яка взагалі у України є альтернатива?!" Тривала дискусія в засобах масової інформації (ЗМІ) визначила два головних питання, якими переймаються та які завзято відстоюють обидві сторони: 1. «НАТО або позаблоковий статус країни?», «Безпека (разом із європейськими стандартами життя) або погіршення відносин з Росією?». Зараз лише надія на членство в НАТО дозволяє Україні утримувати 200-тисячну армію, на що ледь вистачає бюджетних коштів. Позаблоковий статус взагалі вимагає утримання боєздатної армії в 400 тисяч військовослужбовців плюс її повне переозброєння на сучасному рівні. Головне оперативне управління Генштабу Збройних Сил України раніше аналізувало дані питання та вважає, що погіршення відносин з Москвою не відбудеться за низкою причин. Перше. Рівень співробітництва Росії з НАТО є вдвічі більшим за український рівень співробітництва з НАТО. Друге. І без питання НАТО відносини України та Росії були далекими від взаємної поваги та довіри, не кажучи вже про «братерство й дружбу народів». Трете. З боку держав-членів НАТО не буде жодних територіальних претензій до України типу «проблеми Тузли» тощо. Бажаючих захопити хоча б частину натівської землі в історії ще не було. Четверте. Колективна відповідальність в НАТО не означає автоматичного направлення військ у визначені «гарячі точки». Рішення про це приймається кожним парламентом держави-члена НАТО, а перехід на контрактну основу формування Збройних Сил взагалі гарантує, що жодного українського солдата не можна буде відправити воювати у примусовому порядку. П’яте. Враховуючи поступову відмову Росії від принципів демократії, посилену мілітаризацію країни, використання армії для придушення національно-визвольних рухів у російських республіках, сприяння поширенню імперських і шовіністичних настроїв у суспільстві, звичайну російську практику погроз і шантажу аж до торгівельних війн…, не важко передбачити подальший хід російсько-українських відносин. Тобто, на даний час в Україні немає альтернативи повноправному членству в НАТО.
Місцезнаходження:: Одеса - Бугів (окупаційна назва Ільічьовск) Повідомлень: 194
Україні потрібна європейська безпека, яку гарантує НАТО для всіх його членів. Державний нейтралітет — це дорогий і ненадійний захист. Відомий історичний факт, коли гітлерівська армія, знаючи нездоланність французької лінії Мажіно, порушила нейтралітет Бельгії і пройшла через неї та окупувала Францію. Україні такий нейтралітет, за який ратують Партія регіонів і КПУ, не потрібний. У кінці 2007 року я проїхав Європу зі сходу на захід, а потім назад і переконався, що всі нації мають свої квітучі незалежні держави. Українська нація також повинна мати свою незалежну державу Україну, але тут кричать комуністи: «Ми вам нє позволім в НАТО, ібо может обідється сосед». Виходить, що ми, українці, маємо жити для інтересів сусіда, зокрема оголосити його мову як другу державну в Україні, бо він нав'язував нам її триста років, а українську забороняв.
Я їхав в автобусі і оглядав квітучі європейські села та згадав своє рідне село Кабарівці, яке вже чотириста років розбудовується на правому березі ріки Стрипа, про що свідчить недавно поставлений пам'ятний знак «400 років Кабарівцям». В історії описано багато українських сіл, пограбованих і знищених іноземними окупантами. Тяжка доля і мого села. Після поділу Польщі між Російською і Австрійською імперіями в 1772 р. в українське село Кабарівці приїхав австрійський поміщик і присвоїв собі половину землі села, а на решті (приблизно 500 га) господарювали українські сім'ї. В селі було п'ять єврейських корчмів, які скуповували урожай в українців, а гроші їм давали в жменю, бо не вчили їх рахувати. Українці дуже бідували.
У Першу світову війну чоловіків з Кабаровець забрали в австрійську армію. Правда, українцям вдалося створити Легіон Українських Січових Стрільців, які захищали українські інтереси в цій війні. Коли лінія фронту зупинилася на річці Стрипа, австрійські вояки всіх кабарівчан вивезли аж у Чехію. Мій прадід Яків заховався, щоб стерегти свою господарку, але його піймав військовий патруль і запроторив у барак, де він заразився холерою і помер. Похований у спільному рові. Жінки в Чехії не мали роботи, і їхні сім'ї дуже бідували. Моя мама там навчалася у першому класі чеською мовою, але і така її освіта закінчилася, хоч вона вчилася відмінно.
Коли в листопаді 1918 року Українські Січові Стрільці відібрали владу від австрійського намісництва, то проголосили створення незалежної Західно-Української Народної Республіки, яка у січні 1919 року з'єдналася з Українською Народною Республікою в одну велику незалежну державу. Селяни почали вертатися у свої хати, але їх не було, бо село Кабарівці російські і австрійські вояки знищили, навіть розібрали півцеркви. Все заросло бур'янами, а селяни пізнавали свої господарки по криницях. Весь ґрунт села був зритий окопами і воронками, одна, найбільша, залишилася ще й дотепер. Усі поля були затягнуті колючими дротами. Мій дід Мирон повернувся з війни, і коли очищав своє поле від снарядів, які залишилися з часів війни, то один вибухнув і важко поранив діда, і той скоро помер. Другий дід розбудував велику господарку: хату під черепицею, мурований з каменя хлів, де тримав четверо коней, три корови, свиней і курей; дерев'яну комору для зерна, стодолу для снопів, а за нею пасіку, все обсадив садом.
Російська Федерація і Польща поділили між собою Україну по річці Збруч.
Однак привласнену австрійським поміщиком землю не повернули українським селянам, а уряд Польщі за символічну ціну (за морг поля — курку) продав її польським колоністам. До того ще й дав великі субсидії, і вони побудували гарні цегляні будинки. Українські селяни здебільшого будували глиняні хати і виїздили в Америку. Уряд Пілсудського у 1930 році провів пацифікацію (побиття свідомих українців), внаслідок якої пішов з життя мій батько.
За час першого «визволення» (1939—1941 рр.) з Кабаровець виселили в Сибір третину селян. Кабарівських чоловіків відразу забирали в Червону армію, і ніхто не питав, якою мовою вони хочуть розмовляти, бо всюди запроваджували російську.
У червні 1941 року Червона армія на «танках нашіх бистрих» втікала захищати Москву, а енкаведисти в тюрмі Золочівського району помордували українських селян та інтелігентів. Прийшли німецькі урядовці й відразу наклали на кабарівців величезні контингенти, забрали у нас уже відгодовану свиню. Мене в першому класі примусили вивчати німецьку мову. Не було у що взуватися й одягатися.
Влітку 1944 року на Кабарівці налетів полк бомбардувальників з червоними зірками і знищив село на 70 відсотків, зокрема і господарку мого діда Миколи.
У 1949 році кабарівців примусово записали до колгоспу і забрали туди коней та сільгоспінвентар. Останню копу пшениці забирали у нас, а райкомівець Горштейн сказав моїй мамі: «Єслі ти нє подпішеш заявлєніє в колхоз, то твої дєті здохнут» і показав пальцем на нас, трьох дітей. Ось де «гуманізм», товаришу Табачник! Окупанти України мінялися, але українців не захищали, а оббирали. Тепер нас може захистити тільки НАТО.
З. ГРИНЧИШИН, морський льотчик у відставці
(Украънське Слово №11 (3365) 12 березня - 18 березня 2008 року)
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Мусимо констатувати, що інформаційний простір України досі контролюється російськими засобами масової інформації (ЗМІ), що має не тільки об'єктивний характер (незрівняні матеріальні та фінансові ресурси, чітко визначені імперські амбіції та ідеологічні завдання, широка підтримка різноманітних антиукраїнських сил внутри України, особливе ставлення до розвитку контрольованих ЗМІ в незалежних країнах СНД та поширенню в них масової продукції російської кіно індустрії тощо), а головним чином суб'єктивний - невизначеність української влади за 16 років незалежності (або одночасні вектори політики: і російський, і європейський, що на ділі є тупцюванням на місці, або вердікти на кшалт "українська національна ідея не спрацювала", "скажить мені: яку державу нам будувати?". Лише з обранням демократичного Президента України Віктора Ющенка вектор української політики чітко визначився, українська справа почала свій рух у напрямках реалізації національної ідеї, але українське суспільство виявилося неготовим до політичній відповідальності (чого варті лише результати виборів у Верховну Раду 2006 і 2007 років, коли перевага демократичних сил в парламенті складає всього 2 голоси!). Внаслідок цього опозиції (партії регіонів і комуністам) легко вдається блокування роботи парламенту, що унеможливлює впровадження реформ, реалізацію ініціатив Президента України та уряду, а також взагалі дискредитує вищий представницький орган держави... В цьому контексті цікаво знати про хід обговорення в українських ЗМІ такого важливого для країни питання, як вступ до НАТО. ["Українські ЗМІ не створюють інформаційного тла для повноцінних дискусій та формування громадської думки щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Такого висновку дійшов Комітет Рівність можливостей та асоціація Вільний простір за результатами моніторингу, що проводився 12-25 лютого. За повідомленням голови Комітету О.Чекмишева, більшість українських телеканалів за цей період висвітлювала тему європейської та євроатлантичної інтеграції незадовільно. Активніше, порівняно з іншими телеканалами, дану тематику представили "Перший національний", канал "1+1" в програмі ТСН, а також канал "ICTV". Зокрема, сюжет підсумкової програми Факти тижня з Оксаною Соколовою від 25 лютого про українців, що проживають в країнах ЄС, О.Чекмишев навів як приклад найбільш якісного інформування. Пряму чи опосередковану упередженість експерти помітили на двох каналах: ТРК "Україна" (Донецьк) у програмі Події вдавалася до використання маніпулятивних технологій, спрямованих на негативне ставлення до НАТО. На "5 каналі" у програмі Час новин загальний контекст сюжету, присвяченого новій системі ПРО, працював швидше на підтримку американської позиції. Що стосується преси, то вона, на думку Чекмишева, також висвітлювала тему євроатлантичної інтеграції пасивно. Найактивнішими були "День", "Дзеркало тижня" та "Комментарии". Максимум антипатій до НАТО при мінімальному обсязі відповідної інформації продемонструвала газета "Сегодня" (Донецьк). Взагалі Чекмишев вважає, що з усього обсягу загальної інформації, що представлена у ЗМІ, інформація про євроатлантичну інтеграцію складає лише 2%, що є неприпустимим для країни, яка ставить перед собою відповідні цілі. На думку голови Комітету, у процес інформування про ЄС та НАТО повинні включитися публічні люди, які користуються повагою та бачили Європу не з вікна автобуса. Він зізнався, що його здивувало те, що від Югославії для вступу до НАТО не вимагають проводити переозброєння. Єдине, що потребує НАТО від цієї країни модернізація засобів зв’язку."] за матеріалами "Оглядача".
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Відтворювати антинатовську риторику немає сенсу. Хоча б тому, що, як правило, в ній слабка доказова складова. Ми звернули увагу, що у прихильників НАТО аргументація більш розмаїта й переконлива. Сьогодні ми пропонуємо думки двох наших читачів — не політиків, не громадських діячів, «пересічних громадян», чиїм благом так полюбляють перейматися наші політики.
Севастян БОЙКО, фермер, село Кузьминці, Теофіпольський район, Хмельницька область:
— Ви запитуєте про НАТО, а в мене до вас зустрічне запитання: хто ж нас буде захищати? Ядерну зброю віддали. Тепер Румунія має претензії на острів Зміїний, Росія — на Тузлу... Тому я однозначно кажу: Україна має йти під «парасольку» цього Альянсу. Нам потрібна участь у колективній системі безпеки. Іншого виходу немає. Не сидіти ж на своєму хуторі... А звідки, запитуєте, техніка, інші засоби виробництва високої якості, зокрема, й у нашому невеликому, та ефективному фермерському господарстві? З країн, які давно у НАТО. Там фермерам ліпше, спокійніше ведеться, ніж поки що у нас. І корупція, інші негативні явища їх значно менше діймають.
Якщо не помиляюсь, саме у вашій газеті «День» якось прочитав, що НАТО — то добротні дороги, високі стандарти життя для всіх, культура, загальнолюдські цінності й таке інше. Саме так. Як кажуть, був, на власні очі бачив, одержав результати окремих зіставлень не на нашу користь. На жаль. То, гадаю, годі вже нам місити болото. Хіба ж не заслуговуємо на краще?! Ясна річ, що заслуговуємо. Ось тільки окремі наші політики, які, до речі, вбрані у дорогі речі, що пошиті найвідомішими європейськими фірмами. Вони роз’їжджають на складених у Німеччині автомобілях, нав’язують громадськості непотрібну дискусію про Альянс. Спекулюють на настроях людей похилого віку. Гадаю, що це вони так роблять для того, щоб відвернути увагу суспільства від гострих соціально-економічних проблем, не про людей, а про себе тільки думають. Бо, якщо Україну приймуть у НАТО, їм доведеться жити та бути за новими правилами.
Що стосується географії, Україна — європейська держава. То з ким же нам бути? З тими, хто на цьому континенті. Але буду відвертий: серед односельців, хоч і веду відповідну непередбачену планом роботу, панують різні настрої щодо цього питання. Бракує відповідних пропагандистських заходів. Сумно було дивитися по телевізору на натовпи людей у Києві, коли приїхав Буш-молодший. Хтось же їх вивів на цю ганебну акцію. А чому не покликали, не організували тих, у кого інша думка?.. Дискусії, що велися на саміті в Бухаресті навколо питання про приєднання України до ПДЧ, дають поживу для роздумів: якщо хтось проти цього приєднання, то він, насамперед, свої інтереси на увазі має, тобто — антиукраїнські. І така ситуація лише переконує мене, що рано чи пізно вступ України до НАТО має відбутися. Ясна річ, хай краще раніше відбудеться, ніж пізніше. Для нашого добра.
Юрій ІВАХІВ, львів’янин, слюсар-збірник НВП «Електрон-Т»:
— На Львівщині за даними опитування, яке провів у березні Український центр вивчення громадської думки «Соціоінформ» (і ці дані наведені в місцевих засобах масової інформації), майже дві третини львів’ян (64,9%) проголосували б за вступ України до НАТО, якби найближчим часом відбувся референдум щодо цього питання. Проти висловилося б 20,3% респондентів, 14,9% — ще не визначилися.
Зі вступом до НАТО Україна, звичайно, втратить частину свого суверенітету. Ми не зможемо одноосібно вирішувати питання війни та миру. Та й воювати ніби ні з ким не збираємося. Що ж губимо? Армії як такої, що могла б складати гордість держави, ми не маємо. Захистити самих себе не зможемо, то й мусимо до когось голову прихилити. Якщо врахувати, що наша держава однозначно висловилася за подальше приєднання до країн Євросоюзу, то вступ до НАТО вважається цілком природнім кроком.
Інша, до речі, дуже важлива річ, — чи можуть батьки боятися, що вступ до цього військово-політичного блоку штовхне їхніх дітей у гарячі точки? Та, як правило, туди їдуть контрактники, серед яких 70 відсотків складають офіцери, тобто професійні військові, прості солдати служать вдома, їх не посилають на операції НАТО. Хіба би у випадку серйозного, глобального, широкомасштабного конфлікту. Та на, це вже немає ради...
Якщо придивитись до життя наших найближчих сусідів, а саме — Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, то всі вони вступили до НАТО, однак якихось видимих негативних змін не відбулося, — то чого ж нам чогось подібного боятися? Так, ми чимало років були частиною Радянського Союзу, і Росія сьогодні негативно налаштована проти вступу України в цей блок. Однак це — лишень позиція Росії... На жаль, на саміті в Румунії Америці не вдалося дотиснути свою позицію. Думка Росії переважила. Можна вважати, що світ став двополярним. От і все. Україна та Грузія у цих суперечках, на жаль, часто служать розмінною монетою, аж ніяк не козирною картою. Щось вирішується на рівні, вищому за наші голови. Це так само, як українські політики вирішують долю українського народу, зовсім не зважаючи на думки простих людей. Всі живуть на своєму колі обертання...
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Ющенко вважає, що українці за два роки дозріють до референдуму щодо НАТО
Президент України Віктор ЮЩЕНКО переконаний, що всеукраїнський референдум щодо вступу до НАТО може відбутися через два роки. Про це Глава держави заявив в ефірі телеканалу "Інтер" в суботу ввечері.
"Гадаю, що в найближчі два роки ми проведемо той діалог, ту дискусію в нації, які потрібні, щоб сформулювати загальнонаціональну позицію ставлення до членства країни в НАТО", - наголосив ЮЩЕНКО.
За його словами, а поки що Україна має приєднатися до Плану дій щодо членства в Альянсі та реформувати різні сектори економіки. Лише тоді, на думку В.ЮЩЕНКА, буде “в нагоді питання проведення загальноукраїнського референдуму.
Наша влада, а саме по великому рахунку Ющенко стільки дров наламали з цим НАТО. Реально люди не підтримують НАТО бо це йде від Ющенка. Асоціації погані. Для пропаганди щодо НАТО нічого не зроблено за останні 3 роки.
Ще один момент. По великому рахунку 1) 30% пронатівсбкого населення та Україна член НАТО. 2) 70% пронатівського населення та Україна НЕ член НАТО.
Так от з цих двох варіянтів я б обрав другий. Бо по великому рахунку, якщо населення прозахідне, пронатівське, то будь які рухи Москви в результаті матимуть ще більше єднання українців. А перший варіянт тільки генерує(або мобілізує, згуртовує) нових антиукраїнців.
Наша влада, а саме по великому рахунку Ющенко стільки дров наламали з цим НАТО.
Та не у владі справа, справа у тому що більшість противників вступу України до нато.. нічого про нато не знають, окрім того що їм розповіли у радянському союзі (який теж свого часу хотів вступити до нато) про таке погане і зле нато.... а ще деякі політичні сили.. на державному рівні, та на регіональному.. все це підігрівають і верещать яке нато погане.....
Україні треба правдива інформаційна компанія! А для початку треба до людей нарешті донести, що план дій що до вступу.. це далеко не вступ і що ніякого вступу без їх підтримки (без референдуму) не буде!
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Міністр оборони Юрій Ехануров упевнений, що будь-які погрози територіальної цілісності України тільки об'єднають українців.
Про це він повідомив журналістів після закінчення переговорів з міністром Національної оборони Польщі Богданом Кліхом у Варшаві. Зокрема, на питання журналістів, яка може бути реакція України на заяви представників Росії про нібито можливих територіальних претензіях, зокрема щодо Криму, у разі вступу України в НАТО, Ехануров сказав: "Для українця сказати, що у нього щось відберуть, - це була б помилка". Міністр оборони нагадав, що одного разу вже були претензії, які торкалися острова Тузла, і, за його словами, "ви знаєте - вся Україна об'єдналася". На думку міністра, в сьогоднішньому світі говорити про територіальні претензії не сучасно.
Він також відзначив, що в сьогоднішньому складі Верховної Ради тільки фракція КПУ виступає проти вступу України в НАТО. Проте її чисельність складає лише 21 депутата з 450, нагадав Ехануров. За словами міністра, "вся решта політичних сил просто експлуатує момент".
Як повідомлялося, Україна не вводитиме візовий режим відносно громадян Росії у разі вступу в НАТО, заявив радник-посланник посольства України в РФ Леонід Осаволюк.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія зробить всі зусилля з тим, щоб не допустити вступу України і Грузії в НАТО.
Секретар СНБО Раїса Богатирева вважає внутрішньополітичну дискусію про приєднання України до ПДЧ в НАТО сприяючої об'єднанню українських політиків і народу.
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.