для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
Про Пасхальне празництво
19.04.08
Пасха – це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і для мертвих. Бо коли Христос воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола, і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння воскреснуть. Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення.

Вербна неділя і Великий тиждень
Неділю перед Великоднем звемо Вербною. У цей день жінки нарізали вербових патичків, несли їх до церкви, щоб святити. Галузки ці тримали як „помічні од недуг і грому”, ними можна було „Викликати у посуху дощ”. Для цієї мети брали лише червону вербу – шановане в Україні дерево, оскільки воно найпершим розпукується і, отже, оповіщає про весну. Є звичай „бити” кожного стрічного свяченою в церкві лозою. Є приказка: „Верба б'є, не я б'ю, віднині за тиждень Великдень”. Свячену лозу шанують, закладають у хаті за святі образи.
Тиждень до Великодня звуть Великим, або Страстним, бо в ньому відбувалися страсті Христові. Цього тижня віруючі дотримуються посту так само суворо, як і першого тижня Великого посту.
Найважливішим днем тиждня є четвер, який називається Чистим. Рано-вранці віруючі прибирають у хатах, на подвір’ї, у стайнях – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. У цей день стригуть дітей, щоб волосся не лізло та голова не боліла. Господині готують смачну їжу, печуть паски. Увечері в церкві відправляють Страсті. Віруючи тримають у руках свічки, повертаючись з церкви, намагаються донести додому запалену свічку, щоб вона не погасла. Полум’ям страстної свічки випалювали хрест у хаті на сволоці – щоб лиха нечисть хату обминала. Віруючи вірять, що страстна свічка має велику силу.
Велика П'ятниця (Страсна п'ятниця)- день смерті Христової. В суботу відвідують Божий Гріб, а пополудні вже і святять свячене. У страстну п'ятницю віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Повернувшись з церкви, родина сідає обідати. Обід пісний, навіть риби не можна їсти. Майже нічого не дозволяється робити. Дозволяється пекти паску і садити розсаду капусти. Гріх і співати в Страсну п'ятницю.
У Велику суботу (Страсну суботу) готують крашанки та писанки. Звичай виготовляти їх виник в Україні дуже давно, ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збереженний експонат, котрий датується ІХ століттям („Берегиня”). ...Наші давні предки поклонялися сонцю. В ньому вони бачили і відродження природи, і життя. В яйці теж таїться зародок нового життя, а за формою воно - нагадує сонце. Отож і стало яйце символом відродження весняного сонця. Його і почали розписувати магічними знаками. Так з'явилася писанка. Виготовляли писанки переважно дівчата. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування рослинних барвників і оздоблення сюжетних малюнків.
Писанка і крашанка — це не одне й те ж. Крашанка з'явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман. Як із мертвої шкарлупи яйця з'являється нове життя, так і Ісус Христос вийшов із гробу до нового життя. Червона крашанка є символом нашого спасення через пролиту на хресті кров Ісуса Христа.

Вкраїнська душа в святкуванні...
Давні українці вірили - щоб писанки довго зберігалися, їх треба варити в Чистий четвер. Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – „щоб краще неслися”.
Щодо звичаєвих символів на писанках і крашанках, отже...
Спіраль - символ вічності S. Його зображали на яйці у вигляді ластовиних хвостиків, а також на орнаменті з гарною весняною назвою Проліски.
Ламаний хрест - це древній символ сонця і вогню. Таку писанку дарували на вдачу та щастя.
Риба – символ Ісуса Христа. Це символ здоров'я.
Ружа - символ сонця. Таку писанку дарують на щастя.
Хрест - символ чотирьох стихій світу - вогня, води, повітря і землі. Зараз, це є символом християнства.
Листя дуба - символ чоловічої сили, гідності і довголіття.
Мак - символ нев'янучої молодості та дівочої чарівності.
Яйце з трикутником дарують на знак побажань достатку в оселі.
Яйце, на якому зображена польова квітка, дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.
Загалом Великдень – родинне свято, а тому в гості майже не ходили. Лише молодь збиралася в центрі села, дівчата водили хороводи, а підлітки, набравши крашанок, грали в „навбитки”.

Христос воскрес!
Марія Магдалина, проповідуючи Христову Науку, якось зайшла до двору римського кесаря Тиверія, подала йому червону крашанку зі словами: „Христос восрес!”, після чого почала свою проповідь. За її прикладом й інші християни в день Пасхи почали обдаровувати один одного крашанками чи писанками. З першими сонячними променями священик сповіщає: „Христос воскрес!”. Після врочистого обходу храму починали святити паски і крашанки, різну їжу і подекуди питво. Потім люди розходилися по домівках, щоб сповістити про велику радість, вітаючи одне одного: „Христос воскрес!”. Їм відповідали: „Воістину воскрес!” – і цілувалися тричі. Після тривалого посту Свята Церква дозволяє всіляку їжу, щоб люди одержували духовну радість і радість від земних дарів. Радість свята пронизує усіх рідних і близьких, навіть ворогів, бо й про них Церква співає: „Один одного обіймемо і назвімо братами і тих, хто ненавидить нас, простімо всім заради Воскресення”.

Отже, згадаємо на Великдень, що людина повинна любити всіх і все: живу і мертву природу – людей, тварин, рослин, гори, річки й моря, бо все це – дар Божий для людини!
Складено за матеріалом сайту Храму Воскресіння Христового Одесько-Балтської Эпархії УАПЦ http://hram.od.ua/
Закладки: 


Ви повинні увійти, щоб відправляти коментарі на цьому сайті, або увійдіть, або - якщо ви ще не зареєстровані - натисніть тут, щоб зареєструватись
No connect
Портал Українців Одещини
Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове.
Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.