Другий рік поспіль починання Олега Скрипки – Міжнародне етно-дійство Країна Мрій – підтримує компанія Кока-Кола в Україні. Цього року Кока-Кола в Україні оголосила самобутній змаг на найкращу вишиванку під гаслом «Вишивай!». Суть його в наступному. У фестивальні дні, 21-22 червня, майданчиками Країни Мрій проходжатиметься світляр (фотограф) у яскравому одязі від Кока-Коли і знимкуватиме відвідувачів у неповторних, мальовничих вишиванках. 22 червня відбудеться урочисте нагородження володарів трьох найдивовижніших вишиванок. Представник компанії Кока-Кола в Україні подарує переможцям чудові фотоапарати, які допоможуть зберегти яскраві миттєвості як на Країни Мрій, так і в житті взагалі.

Дата фестивалю цього року співпадає з дохристиянським святом Купала, літнім Сонцестоянням – торжеством, розквітом і кульмінацією природної сили.

Науковці стверджують, що свято Купайла (Купала) святкувалося на слов’янських землях вже понад 3 тисячі років тому і до нині воно залишається надзвичайно важливим в країнах Індоевропейської традиції. Відтак простежується багато спільних рис у його відзначенні з націями, що проживають на схід, на захід, на північ і на південь від України.

Наші купальські ігрища напрочуд нагадують ті, що шведи витанцьовують під час святкування середини літа — свого Middsommar. Схожі з українськими повір’я про вогняну квітку, що відповідає цвіту нашої папороті, існують і у жителів Чехії та Швейцарії. Воно й не дивно, що у різних куточках світу свято середини літа пронизане оповідкою про якусь чарівну жар-квітку та вогнем взагалі: і квіт папороті, який заведено шукати у Купальську ніч, і купальські вогні є своєрідними сонячними знаками, а сам образ Купала явить собою сонячну наснагу, без якої не можна і уявити життя на Землі.

Не такі давні ті часи, коли великі «купальські» вогні світили по всій Европі. Приміром, у Литві це свято відоме як Лади, у Польщі – як Соботки. Деякі купальські звичаї зустрічаються і в Англії, щоправда, там шукають не саму квітку, а насіння папороті. В Індії приносять в населений пункт прикрашене купальське деревце й молодь влаштовує довкола нього танці.

Випадково, чи ні, але на Купала, 21 червня, почали виникати і цілковито нові свята, започатковані вже за сучасної доби. Приміром, французи від 1982 року найдовший світловий день відзначають як Свято Музики. Перегуди та співи лунають звідусіль, кожен охочий бере гудило, на якому може щось трохи заграти, і в вливається у річища звуків, якими заполонені вулиці. Виступи відбуваються протягом цілого 21 червня і можуть тривати усю ніч.

Країна Мрій хоча і молодша за французьке Свято Музики, однак теж має що запропонувати доброго як для рідного відвідувача, так і на вивіз до заграниччя: не забуваймо, що за оцінками знавців український звичáй налічує від півмільйона до мільйона самобутніх співанок, і ця цифра є неперевершеною ніким на Землі. Залишилося тільки показати світові оцей наш справжній «золотий запас».





Шановне Панство! Програма ще укладається, тому в ній можливі доповнення та зміни.
Уклінно просимо Вас стежити за оновленнями на офіційному сайті фестивалю: http://www.krainamriy.com


21 червня
Велика Купальська Хода
Хода розпочнеться з Андріївського узвозу (від площі попід Андріївською церквою) і прямуватиме до Співочого поля таким шляхом:

11:00 – Збір біля Андріївської церкви. Добування вогню, грає проект Рідня Олексія Кабанова
12:00 – Шикування колони
12:15 – Рушання Ходи
12:25 – площа Михайлівська, гурт Буття, танці
12:35 – Європейська площа, японсько-український центр
12:50 – Верховна рада
13:20 – Арсенальна площа, гурт Володар, співи
13:30 – площа Слави
13:40 – музей Гончара
13:45 – прибуття на Співоче поле
14:00 – Урочисте відкриття фестивалю Країна Мрій ’2008
Литаври. Привітальне слово Олега Скрипки. Купальська пісня з Ніною Матвієнко


Денна Велика сцена
14:00–15:00 – Ніна Матвієнко та ансамбль давньої музики Костянтина Чечені
15:00–16:00 – гурт Самата (Чернівці)
16:00–17:00 – Проект «Рідня» Олексія Кабанова


Сцена Під Стінами Лаври
14:00–15:00 – Ансамбль гармоністів м.Жашків
15:00–16:00 – Гуляйгород (чоловічий склад)
16:00–17:00 – автентика
17:00–18:00 – Весільні музики с.Дебришівка


Сцена Зелена Галявина
14:00–15:00 – гурт автентичної української музики Буття
15:00–16:00 – народознавчий гурт Древо
16:00–17:00 – Родина Тафійчуків
17:00–18:00 – Троїсті музики, с.Бабин


Сцена Майстерня Танців
15:00–16:00 – гурт Коувбасонік / Koubasonic (Канада)
16:00–17:00 – Троїсті музики, с.Бабин
17:00–18:00 – показові уроки середньовічних танців


Кобзарська сцена
15:00–15:30 – Володя Биков
15:30–16:15 – Юрко Фединський
16:15–16:45 – Ярема
16:45–17:15 – Богдан Черевик
17:15–18:00 – Тарас Силенко


Вечірня Велика сцена
18:00–19:00 – Царство Небесне (Стаханов)
19:00–20:00 – Караван Фамілія / Karavan Familia (Угорщина)
20:00–21:00 – Псьо Крю / Psio Crew (Польща)
21:00–22:00 – Кел / Kal (Сербія)


22 червня

Денна Велика сцена
14:00–14:30 – ватага ТаРута
14:30–15:00 – гурт Зоряний Корсар
15:00–16:00 – капела Хорея Козацька
16:00–17:00 – співунка Млада


Сцена Під Стінами Лаври
14:00–15:00 – Троїсті музики, с.Бабин
15:00–16:00 – гурт середньовічних білоруських співів та гудів Стары Ольса (Білорусь)
16:00–17:00 – Родина Тафійчуків
17:00–18:00 – капела Хорея Козацька


Сцена Зелена Галявина
14:00–15:00 – народознавчий гурт корінних співів Володар
15:00–16:00 – Ансамбль гармоністів м.Жашків
16:00–17:00 – гурт Коувбасонік / Koubasonic (Канада)
17:00–18:00 – Весільні музики с.Дебришівка


Сцена Майстерня Танців
15:00–16:00 – показові уроки українських танців від гурту Буття
16:00–17:00 – українські, бесарабські, молдавські танці від гурту Фанфаре Оркестра (Одеса)
17:00–18:00 – виступ-урок з білоруських танкíв від ватаги Стары Ольса (Білорусь)


Кобзарська сцена
15:00–15:30 – Ярослав Крисько
15:30–16:15 – Михайло Коваль
16:15–16:45 – Тарас Компаніченко
16:45–17:15 – Микола Товкайло
17:15–18:00 – Костянтин Черемський


Вечірня Велика сцена
18:00–19:00 – Назад Шляху Немає разом з гуртом Володар
19:00–20:00 – Ле Карпат / Les Karpat (Франція)
20:00–21:00 – Джіпсі.ч / Gipsy.cz (Чехія)
21:00–22:00 – Олег Скрипка та оркестр Либідь


Протягом обох днів у Країні Мрій також діятимуть і творитимуть:

Дитячий майданчик (14:00–18:00)
Дитячі народні ігри під орудою Нелі Силенко.
Виготовлення з дітлахами птахів, витинанок та іграшок. Наставниця Віра Григорівна Черниш.
Казки, оповідки, бувальщини та небилиці від Лірника Сашка.

Алея Майстрів (14:00–20:00)
Вправні Умільці та Ремісники (лісова скульптура, гончарі, ткачі, ковалі, писанкарі, вишивальниці, різьбарі, майстри з виготовлення килимів, а також ляльок та іграшок з соломи, лози. Всі охочі можуть взяти участь у показово-прикладних уроках). Куратор: Олексій Доля – етнограф, Заслужений працівник культури України, заступник директора Музею народної архітектури та побуту НАН України.

Майданчик Козацькі Забави

Пересувна сцена Фіра

Майданчик від Японського культурного центру

Літературна сцена (в дворику музею Гончара)

Український книжковий ярмарок під опікою Братів Капранових.
Він простягнеться від дворика музею Гончара до Алеї Майстрів.




За матеріалами офіційного сайту фестивалю Країна Мрій http://www.krainamriy.com/