для друку  створити pdf-документ з цієї новини 
Вшанували Лесю Українку і "морських котиків"
03.08.08
Новини Одеси, Одещини, голодомор, геноцид, 1932-1933 років, акція, 33 хвилини, міський головаЯк відомо, 2008 рік оголошено роком Пам’яти жертв Голодомору. За наказом Президента Віктора Ющенка, по всій території України вже почали встановлювати пам’ятні знаки на згадку про події 1932-1933 років. Але при цьому не обійдено увагою і жертв інших трагедій, а також визначних постатей, що зробили свого часу внесок у розвиток нашої держави.

Особливо активно, ніби прокинувшись разом із природою після зимового сну, постаменти почали з’являтися навесні. Приміром, напередодні 63-ї річниці Великої Перемоги неподалік села Новонаталівка Чаплинського району Херсонської области було відкрито пам’ятник на честь жертв Арламської трагедії. Колись у Чаплинському районі було невеличке (з 30 хатин) село Арлам. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, в селі з’явилися перші німці. Вони забрали худобу, вивезли продукти, але людей не чіпали. Так було до травня 1942 року, поки в село не увірвалася сотня озвірілих фашистів, які безжально схопили місцевих жителів, здебільшого жінок, дітей і літніх людей, та наче сміття поскидали їх у ями. Потім нелюди притрусили нещасних соломою й підпалили. Після закінчення війни на цьому місці встановили пам’ятний знак на згадку про трагедію, але з роками його було зруйновано. І тільки сьогодні за ініціативи учнів та викладачів Новонаталівської школи його відновили.
Усього через тиждень, 14 травня, відкриття нового пам’ятника відбулося у столиці. З самого ранку на Музейній площі, що біля Національного технічного університету України «КПІ», студенти, викладачі та просто небайдужі мешканці зібралися подивитися на пам’ятник, зведений на честь видатного авіаконструктора, вихованця КПІ Ігора Івановича Сікорського. Цей легендарний інженер увійшов у світову історію авіації як автор перших багатомоторних літаків. Та найбільше талант авіаконструктора розкрився у розробках гелікоптерів, які випускала створена ним у США авіаційна корпорація, що й дотепер носить його ім’я. Автор пам’ятника, заслужений художник України Микола Олійник, задоволений, що комісія обрала саме цей варіант пам’ятника, де авіатор стоїть на повний зріст зі своїм знаменитим капелюхом.

На його думку, це образ людини, яка вже змінила світ, внесла багато нового в історію свого часу. На постаменті — напис: «Знімаю капелюха перед Альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба» (такий текст було знайдено в нотатках авіаконструктора). Митець назвав своє творіння «Повернення киянина додому» і сподівається, що ще багато імен відомих киян «повернуться з історичної еміграції».

А вже наступного дня у селі Ярунь Новоград-Волинського району величним пам’ятником вшанували іншу видатну постать нашої країни – поетесу Лесю Українку. Ще не так давно, у жовтні минулого року, на цьому самому місці було демонтовано пам’ятник «вождю пролетаріату» Володимиру Леніну. Тоді керівництво району пообіцяло, що незабаром на його місці постане знак пам’яти справді послідовному та енергійному борцю за самоствердження українського народу. І чесно дотримало свого слова. Символічно, що першим селом Новоград-Волинського району, де було встановлено пам’ятник Лесі Українці, стало село Ярунь. Адже в дитинстві маленька Леся багато подорожувала навколишніми селами разом зі своєю мамою, письменницею Оленою Пчілкою. І саме у Яруні вони зібрали цілу низку українських народних пісень, під кожною з яких потім записали: «…село Ярунь».

Напередодні 20-річчя виведення радянських військ з Афганістану, 24 травня, в іншій частині України, у місті Котовську Одеської области, було відкрито пам’ятник місцевим жителям, полеглим на афганській війні. Незважаючи на те, що коштів на пам’ятник потрібно було чимало — близько 110 тисяч гривень, їх зібрали у рекордно стислі строки. Гроші давали пересічні громадяни міста та району, підприємства та установи, міська і районна влада. Близько 20 тисяч гривень власних коштів зібрали самі «афганці», яких у районі налічується майже 300 чоловік. Одним словом, ніхто не лишився байдужим до страшної біди, котра два десятки років тому спіткала наших земляків. І вже через чотири місяці в Котовську височів величний пам’ятник, котрий увечері ще й засяяв підсвіткою.

В останні дні травня у столиці знову було відкрито перший в Україні пам’ятник, присвячений всесвітньо відомому художникові Казимиру Малевичу. Монумент відображає найвідоміше полотно художника – «Чорний квадрат», яке сам Малевич називав своїм улюбленим творінням і описував як «голу ікону без рами». Пам’ятник встановили в районі, де колись народився художник. Початкову освіту Малевич отримав також у місті Кия – в Київській художній школі Мурашка. Сьогодні Казимир Малевич вважається одним із засновників та найяскравіших представників абстрактного мистецтва.

П’ятого червня в Ужгороді на площі Дружби народів відбулося урочисте відкриття пам’ятника жертвам політичних репресій. Донести до людей страхіття тоталітарного режиму та вшанувати пам’ять його жертв узялися автори пам’ятника – скульптор Іван Белень та архітектор Владислав Гандзел. Зведення цього монумента чекали сімнадцять років. Ще на зорі Незалежности, у 1991 році, виникла ініціатива встановити пам’ятний знак, який би нагадував ужгородцям про їхніх земляків, котрих катували у радянських концтаборах. Тоді їм не було ліку, сьогодні ж лишилося усього 400 чоловік. І майже всі вони прийшли на мітинг з нагоди відкриття монумента, щоб ушанувати пам’ять своїх однодумців, які назавжди зникли в пащі репресивної машини.

У день 225-ї річниці Севастополя, 14 червня, у місті було відкрито пам’ятник Петрові Сагайдачному. Цей український гетьман вважається засновником морських воєнних сил українського козацтва. Свого часу Сагадачний не раз ходив з походами у Крим, де рятував з невільничих ринків захоплених у полон українців. А блискучі перемоги його флоту значно послабили тиск Османської імперії. Під час церемонії глава Севастопольської міської державної адміністрації Сергій Куніцин від імени Президента України Віктора Ющенка привітав присутніх з відкриттям пам’ятника і назвав символічним те, що пам’ятник гетьманові Петру Сагайдачному встановлено саме в день народження міста Севастополя. На думку Сергія Куніцина, тепер вже ні в кого не буде сумнівів у тому, що це українське місто.

На початку липня на очаківській землі встановили перші в Україні пам’ятники морським розвідникам, котрих ще називають «морськими котиками». У центрі спеціальних операцій ВМС України було відкрито два бюсти. Один – мічманові Юрію Поліщуку, який загинув під час рятувальних робіт на теплоході «Адмірал Нахімов» 1986 року. Інший – майорові Олександру Придатку, котрий покинув цей світ два роки тому на бойових навчаннях. Вони обидва служили у спецназі на базі в Очакові і пішли з життя, коли їм було усього 30 і 25 років. У військових колах не заведено надавати трагедіям широкого розголосу, аби зберегти в таємниці проведені бойові завдання. Але коли про двох загиблих розвідників стало відомо широкому загалу, їхні бойові друзі тут же зібрали кошти й встановили бюсти героям. Юрія Поліщука та Олександра Придатка наказом міністра оборони занесено до списку почесних матросів військової частини. Їхніми прізвищами в Очакові планують назвати вулиці. А у школах міста вивчатимуть історію військової частини «морських котиків», якій цього року виповнюється 55 років.

Олена ГАРБАРЕНКО

"Українське Слово"
Закладки: 


Ви повинні увійти, щоб відправляти коментарі на цьому сайті, або увійдіть, або - якщо ви ще не зареєстровані - натисніть тут, щоб зареєструватись
No connect
Портал Українців Одещини
Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове.
Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.