А Марія озвалась до ангела: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» І ангел промовив у відповідь їй: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те й Святе, що народиться, буде Син Божий. А ота твоя родичка Єлизавета — вона зачала в своїй старості сина і оце шостий місяць для неї, що звуть її неплідною. Бо для Бога нема неможливої жодної речі!» А Марія промовила: «Я ж Господня раба. Нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Лук. І, 28 — 38). І відійшов від Неї ангел, і Свята Діва пішла до родички своєї Єлизавети. Єлизавета зустріла її таким привітанням: «Благословенна Ти між жонами і благословенний Плід утроби Твоєї!» (Лук. 1, 42).

А Марія промовила їй: «Величає душа моя Господа і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Іменнясвяте і милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його!» (Лук. І, 46—50).

Святкували Благовіщення Пресвятої Богородиці від самого початку створення Християнської Церкви. В Назареті, на тому місці, де архангел благовістив Діву Марію, побудовано храм в пам’ять Благовіщення Богородиці.
Святі Отці Церкви у своїх трудах пояснюють і те, чому Син Божий втілився в утробі Діви Марії в день 25 березня (ст. ст.). Адже Бог сотворив чоловіка в день 25 березня, і тому Бог послав Архангела Гавриїл а цього дня Благовістити Діву Марію.
У V ст. Анатолій Константинопольський, у VII — Андрій Єрусалимський, у VIII — святий Дамаскін, у IX ст. Феофан та інші написали багато хвалебних пісень на честь Благовіщення Богородиці, якими нині Церква прославляє цю подію.
Шостий Вселенський Собор, який відбувся у 691 р., 52-м правилом визначив не служити на Благовіщення літургії Ранішосвячених Дарів на який би день Великого посту не випав він, а служити літургію Іоанна Золотоустого чи Василія Великого, тим самим підкреслив величність свята.
Тропар свята: Сьогодні початок нашого спасіння і виявлення предвічної таємниці: Син Божий сином Діви стає і Гавриїл благодать благовіствує. Тому й ми з ним до Богородиці звертаємось: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.

В народі вважають Благовіщення великим святом. Цього дня не можна працювати. Навіть пташка не в’є свого гнізда в цей день — на Благовіщення і птиця не несеться і гнізда не в’є; ніяка птиця не в’є гнізда в цей день, один тільки горобець не знає свята Благовіщення, бо він, бач, бусурман поміж птицями.

Вранці, коли ще в церкві правиться служба Божа; випускають пташок з неволі — щоб співали на волі,: Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив.
Прийшовши з церкви, господар випускав на волю, на сонце всіх тварин, навіть кота виганяв на подвір’я — щоб чули весну і самі про себе дбали. Якщо в день Теплого Олекси пасічник не виставив на пасіку бджіл, то в день Благовіщення він виставляє вулики за будь-якої погоди.

У церкві в цей день святять проскури. Благовіщенську просфору перетирають на порошок і, годуючи бджіл, додають до меду — щоб бджоли роїлись; змішують її з землею і сіють по чотирьох кутах ниви — щоб дощова хмара ниви не минала; заривають у землю — щоб град посіву не побив.

Хворому на пропасницю давали благовіщенську проскуру як ліки. Благовіщенська просфора і стрітенська вода вважалися цілющими, тому їх зберігали на божнику поміж святими образами.

Надзвичайно цікаві традиції нашого народу. Все, що народиться в цей день, погано ростиме, — бо від благовісного теляти добра не ждати. Благовісне яйце під квочку не кладуть. Бог благословляє в цей день рослини, і все починає рости. Цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава…