Ця політична мета Повстання була на поверхні, бо наказ Бура-Коморовського від 31 липня взивав жолнежів АК до боротьби з Німцями, й “де-факто” цим наказом Бур встав до відкритого конфлікту з Росією. Проте, цей наказ був вимушений непередбачуваними обставинами та входив у суперечність виробленому плану.

Спочатку Головне Командування передбачало, що повстанню мали передувати відповідні воєнні умови, а саме:

1) розпочнеться рух совецьких військ на оточення Варшави з півдня

2) совецькі війська дезорганізують німецьку оборону на варшавському напрямку, займуть правий берег Висли та осідлають мости.

3) совецька артилерія розпочне обстріл лівобережної Варшави як ознаку підготовки наступу й вступу совецької армії в місто протягом 7 днів. Й, власне, навіть на ці дні боїв з Німцями АК мала у Варшаві недостатню кількість зброї та амуніції.

Пік німецької паніки в Варшаві досяг 22-24 липня. Проте, 26 липня німецька адміністрація й поліція почали повертатись, а наступного дня виявилась присутність в районі Варшаві новоприбулих відділів парашутної дивізії Герман Геринг, а також танкової дивізії СС Вікінг. Це свідчило про те, що Варшава німцями буде захищатись, ані покинута, як про цього йшлось у дні німецької паніки.

У своїх мемуарах «Підпільна Армія” (Veriltas, Łondon, wyd. 3, str. 212), генерал Бур згадує прокламації губернатора Фішера від 27 липня 1944 р. про те, щоб наступного дня 100 тисяч чоловіків зголосились на фортифікаційні роботи. Втім, узагалі не згадує про те, що полковник Хрушчель (“Monter”) того ж дня близько 19 години (поліційна година починалась з 20 години) самовільно, без дозволу свого командира генерала Бура та без погодження з Головним Командуванням АК, видав наказ про мобілізацію законспірованих жолнежів АК в Варшаві, що відповідно до усталених військових правил означало повстання. Внаслідок цього наказу полковника Хрушчеля, 28 липня тисячі молодих людей аби не зголосились до праці, або покинули її передчасно, щоб дістатись до збірних пунктів. Таким чином, Варшавська округа провела мобілізацію й була готова до боїв, зрештою, майже без озброєння, хоча ж година W, себто година початку боїв, не була визначена у наказі полковника Хрушчеля.

Пополудню 28 липня генерал Бур скасував виданий напередодні мобілізаційний наказ полковника Монтера, і жолнежі АК розійшлись наступного дня по домівках. Це мало важкі наслідки, бо мобілізація 28 липня була масовою деконспірацією варшавських відділів АК. Концентрація жолнежів АК на тайних квартирах, відсутність їх на робочих місцях чи передчасне їх залишення, не могло не бути спостережене іншими працівниками та керівниками закладів, а також Німцями та їх агентурою.

Усі великі заклади праці в окупованої Варшаві, як, наприклад, міські служби, електростанція, газовня, водогін, трамваї, залізничний вузол, великі ремонтні заклади, сховища та заклади переробки мали чи німецьке керівництво чи німецьких комісарів. В інших закладах праці Німці могли мати своїх інформаторів. Тому, ідентифікація тих осіб, які не стали до праці 28 липня або залишили її передчасно, не становила Німцям проблеми. Можна вважати, що деконспірація підпільної армії в Варшаві, проведена “Монтером”, могла бути однією з причин, може навіть найважливішою, на видання 31 липня пополудню наказу до початку повстання. Бур не відкликав цього наказу за протестом шефа розвідки АК полковника Казімежа Іранка-Осмецького, який надав інформацію, що свідчила про неготовність повстання на день 1 серпня. Відповідно до свідчень свідків за інформацію Іранка-Осмецького Бур був у відчаї та тільки повторював: «нічого вже не змінити”. Певно, здавав собі справу, що якби він цього наказу не видав, то це за нього міг би зробити хтось інший з Головного Командування АК.

Перед фактом масової деконспірації жолнежів АК в Варшаві, що загрожувала їм арештом, генерал Бур мав до вибору:

1) Міг вичікувати моменту, коли політична та воєнна ситуація на вже близькому східному фронті буде сприятлива для початку боротьби за Варшаву. Проте, вичікування давало Німцям достатньо часу для виявлення та арештування більшості жолнежів підпільної армії АК; а також виявити квартири та інші місця їх концентрації. Власне, це означало арештування не тільки тисячі жолнежів АК, а й рівним чином цивілів, власників квартир, та, навіть, усіх позосталих мешканців тих домів.

2) Міг випередити Німців, поки вони не почали масові арешти, та видати наказ щоб явно розконспіровані, а це переважна більшість жолнежів АК, покинули Варшаву та приєднались до лісових відділів, що були ліпше озброєні проти варшавських, та включились в акцію «Буря” поза столицею. Це означало зрив плану боротьби в Варшаві для досягнення головної мети повстання, якою була легалізація в столиці представників легального Уряду РП в Лондоні. Крім того, наражало на втрату авторитету, навіть, компрометацію Головного Командування в очах жолнежів АК.

3) Міг випередити Німців, видаючи наказ про повстання до початку масових арештів. Це був ризик початку боїв у невідповідний час з точки зору політичних та воєнних обставин, що за браком зброї та відмови альянтів від надання допомоги, а також невизнання за повстанцями прав комбатантів, могло закінчитись тільки поразкою, трагічною у наслідках як для жолнежів АК, так й для мешканців міста.

Як бачимо, Бур-Коморовський, до того ж ще й під тиском Окуліцького та Пелчинського, вибрав третій варіант, найбільш ризикований та тяжкий за його наслідками для цивільного населення столиці.

…………………………………………………………………………………………………

Джерело

(переклав з польської мови А.Грабовський)
Дебальцеве; 07.07.2009

Тема "Powstania Warszawskie - 1 серпня - День Кривавий" тут

[Повідомлено Східняк]