Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Україна-Канада
Президент України Віктор Ющенко ініціює створення в Києві Музею української діаспори, в якому будуть представлені пам`ятки культури, історії та побуту наших співвітчизників за кордоном.
Як повідомили у прес-службі глави держави, про це Ющенко сказав сьогодні в Оттаві під час зустрічі з прем`єр-міністром Канади Стівеном Гарпером. Ющенко запросив Уряд Канади до співпраці в цьому проекті. Загалом у ході зустрічі сторони обговорили перспективи розвитку українсько-канадського партнерства, енергетичне співробітництво, активізацію культурно-гуманітарної співпраці. Йшлося також про питання, пов`язані з життям української громади в Канаді, та тему Голодомору 1932-1933 років.
Президент висловив вдячність прем`єру та канадському уряду за внесок у розвиток і поглиблення українсько-канадських відносин особливого партнерства. «Ми високо цінуємо підтримку Канадою політики нашої держави», - сказав Ющенко. На його переконання, подальшій розбудові наших взаємин сприятиме реалізація стратегічного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
Глава Української держави також подякував Уряду Канади за послідовну підтримку в реалізації Україною євроатлантичного курсу, зокрема, за позицію під час Бухарестського саміту НАТО. Він позитивно оцінив те, що Канада й надалі підтримуватиме нашу державу, зокрема на грудневому засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.
Кажучі про перспективи двостороннього співробітництва в енергетиці, Ющенко відзначив зацікавленість української сторони у використанні канадської технології виробництва ядерної енергії CANDU в Україні.
Президент також висловив сподівання на подальшу підтримку з боку канадської влади місцевої української громади. У цьому зв`язку він відзначив важливість активізації співробітництва в культурно-гуманітарній сфері. Зі свого боку Гарпер підтвердив, що Уряд Канади й надалі підтримуватиме українську громаду.
Глава держави, крім того, висловив сподівання, що Канада прийме рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду Українського народу, зокрема в рамках ООН. Під час розмови Президент також дав оцінку внутрішньополітичній ситуації в Україні. З української сторони участь у зустрічі також взяли міністр закордонних справ України Володимир Огризко, заступник глави Секретаріату Президента України Олександр Чалий.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Україно-румунський моніторинг на межі зриву із-за позиції Бухареста
Підбиття підсумків третього етапу україно-румунського моніторингу дотримання прав національних меншин, яких проходив з 19 по 24 травня 2008 року на південному заході Одеської області, може бути зірвано із-за неконструктивної поведінки румунської сторони.
За інформацією РІА "ГЛАС", про це йде мова в заяві українських учасників спільної моніторингової групи. Як наголошується в документі, «під час моніторингу румунська сторона намагалася перевести моніторинговий процес в політичну площину та здійснювала тиск на українську сторону, намагаючись схилити її до невизнанні існування молдавської національності. Зокрема, румуни неодноразово наполягали на тому, що вони не визнають молдавського етносу як такого і вважають представників молдавської національної меншини в Україні румунами».
За словами представників українського МЗС, під час зустрічі з общиною с. Утконосовка Ізмаїльського району румунська делегація штучно створювала напругу, що викликало негативну реакцію жителів села. Після цього спільна комісія була вимушена припинити моніторинг. РІА «ГЛАС» повідомляє, що візити спільної комісії в Ізмаїльській і Саратській райони супроводжувалися акціями протесту та конфліктами між невеликими групами прорумунські налаштованих громадян і представниками молдавської більшості.
Зокрема, стихійний мітинг під гаслом «Ми не румуни!» пройшов в с. Утконосовка (Ізмаїльській район). Крім того, в Утконосовке румунська делегація зірвала урок в місцевій школі, наполягаючи на необхідності опитати школярів. Офіційний Бухарест звинувачення на свою адресу заперечує. Більш того, у висновках румунської сторони наголошується, що «українські чиновники намагалися обмежити діалог румунської делегації з представниками румунської общини, причому до останніх було неадекватне відношення».
Нагадаємо, провести моніторинг домовилися ще в липні 2006 року тодішній в.о. міністра закордонних справ України Борис Тарасюк і керівник зовнішньо політичного відомства Румунії Міхай Резван Унгуряну. Приводом стали претензії Бухареста: нібито, Київ систематично порушує права громадян України румунського походження. За відомостями наших південно-західних сусідів, на українській території масово закриваються румунські школи, румунська діаспора позбавлена можливості одержувати пресу і дивитися радіо -, телепрограми на рідній мові.
Перший етап моніторингу був проведений ще в жовтні-листопаді 2006 року на території Чернівецької області України і Сучавського повіту Румунії за участю експертів Ради Європи і ОБСЄ. Другий етап пройшов в Закарпатській області України та повіті Марамуреш Румунії в травні-червні 2007 року. Відзначимо, що Асоціація Молдавії України виступала проти проведення моніторингу дотримання прав румунської меншини на території Одеської області. На думку її представників, в регіоні проживає дуже мало румун, і є небезпека того, що Бухарест буде проводити моніторинг по ситуації з молдавським населенням.
Минулого року організація направила в адресу керівників країни звернення, в якому вказало на недоречність і протиправність такого дослідження. «Ми попросили не піддавати нас приниженню, - відзначає глава Асоціації Анатолій Фетеську. - А це саме приниження. Адже Молдавія - це не румуни, будь-який історик скаже. Це інше, хоч і споріднений їм етнос. У принципі це те ж саме, що за дотриманням прав українців десь, неважливо, де, спостерігали б власті Бразилії».
У Одеській області, згідно з даними Всеукраїнського перепису 2001 роки, проживає 724 румуни і 123,7 тис. молдаван.
Повідомляє: Комітет виборців України (КВУ), м. Одеса
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
В.Ющенко вважає "великою помилкою" звернення Держдуми РФ щодо виходу з Великого договору.
Президент України Віктор Ющенко називає "політично великою помилкою піддавати ревізії характер відносин між Україною і Росією". Про це він сказав 4 червня на прес-конференції в Любляні (Словенія), повідомляє прес-служба глави держави. "Ми підходимо до організації наших двосторонніх українсько-російських відносин як винятково дружніх. Ми виходимо з того, що статус цих відносин є найвищим. Це відносини, які відповідають стратегічному характеру", - сказав В. Ющенко.
Президент особливо наголосив, що Україна є суверенною державою - відтак свій зовнішньополітичний простір вона вибудовує у рамках власних національних інтересів. Він нагадав, що з 2003 року основи зовнішньополітичного курсу України було закріплено на рівні законодавства, яким визначено європейський і євроатлантичний вибір нашої держави. "Це не є політика проти третьої сторони. Ми говоримо про суверенне право країни формувати основи національної безпеки. Це не несе загрози іншим країнам", - підкреслив він.
Президент висловив упевненість, що найбільш важливі питання українсько-російських відносин повинні вирішуватися шляхом діалогу. "Ми виходимо з того, що питання, чутливі для наших відносин, - це ті питання, які, безумовно, потребують переговорів і двостороннього діалогу", - підкреслив В.Ющенко.
Повідомив сайт: РБК-Україна
Договір з РФ може бути розірвано
Річ у тому, що депутати Держдуми Росії сьогодні ухвалили рішення застосувати санкції відносно України, у випадку, якщо наша країна форсуватиме питання членства в НАТО. Зокрема, депутати Державної думи РФ прийняли звернення до президента і уряду Росії у зв'язку з підсумками парламентських слухань про стан російсько-українських відносин і виконання зобов'язань за Договором про дружбу, співпрацю і партнерство між Росією і Україною. Держдума пропонує у разі приєднання України до ПДЧ НАТО вважати це одностороннім виходом з Договору про дружбу, співпрацю і партнерство і розглянути питання про вихід з нього Росії. Крім того, в прийнятому обігу ставиться питання про необхідність активізації діяльності по захисту прав російських співвітчизників, російського і російськомовного населення України.
Сьогоднішнє звернення депутатів Думи не могло пройти непоміченим в Україні. Зокрема, рішення Держдуми РФ прокоментували представники всіх парламентських політичних сил, а також міністр оборони України Юрій Єхануров.
Так, Єхануров, який перебуває з візитом в Грузії, виразив надію, що керівництво РФ не реагуватиме на поради подібні порадам Держдуми. Більш того, він підкреслив, що "у України є свої національні інтереси, і ми діятимемо відповідно до них". Що стосується депутатів Думи, то міністр оборони України порадив їм "подумати з приводу того, що ті тісні зв'язки, які є між нашими народами і між двома економіками все-таки сприятимуть тому, щоб окрім заяв далі ніяких не було дій".
Представники Верховної Ради також розкритикували дії колег з Росії. Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко порадив російським колегам не поспішати з ухваленням таких рішень. Депутат нагадав, що до 2017 року, поки Чорноморський флот РФ знаходитиметься на території України, ні про яке членство в НАТО не може бути і мови. Тому, заявив глава фракції БЮТ, російська сторона не повинна випереджати події і жити проблемами 2017р., а займатися нинішніми актуальними питаннями.
Ще один коаліціонер, депутат фракції НУ-НС Юрій Костенко взагалі вважає, що нинішнє рішення Держдуми дало право Україні звернутися в Раду безпеки ООН з проханням дати оцінку сьогоднішній заяві російських політиків. На додаток, Костенко назвав шантажем і політичним тиском заяву російської Думи.
У Партії регіонів же рішення депутатів РФ вважають поспішним. Коментуючи ситуацію, регіонал Тарас Черновіл повідомив, що "в даному випадку Держдума біжить попереду паровоза". А саме, пояснив депутат, зміни до Великого договору не повинні розглядатися в прив'язці до договору з третьою стороною. "Тому в плані міжнародного права це рішення абсолютно безглузде", – сказав Черновіл. Втім, його колега регіонал Василь Кисельов повідомив, що в ст.6 даного договору мова йде про те, що у разі приєднання одної з держав, яка його підписала до іншого договору, який завдає шкоди обороноздатності партнера, документ перестає діяти. Тому, упевнений Кисельов, "у разі приєднання України до НАТО договір про дружбу і співпрацю між нашою державою і РФ діяти вже не буде".
Компартія, як їй і належить, підтримала намір російських колег загальмувати просування в НАТО. "Я розглядаю дану заяву як сигнал до того, щоб ми усередині України ще раз серйозно проаналізували нашу нинішню політику", - заявив лідер КПУ Петро Симоненко. При цьому, комуніст сказав, що питання про вихід із Договору про дружбу першою підняла не Росія, а Україна. Оскільки, "українські політики різного рівня неодноразово заявляли про те, що вони ставлять під сумнів пролонгацію великого договору".
А ось лідер блоку свого імені Володимир Литвин вважає, що необхідно щонайшвидше скликати засідання міжпарламентської комісії Україна-Росія. "Тому що розірвати Великий договір з нашої сторони, або з боку Росії - абсолютно неправильно і не зважено", - відзначив Литвин.
Повідомллення сайту: http://www.utro.ua
Коментар:
Виглядає дивною позиція фракції БЮТ з цього гострого питання: загальмувати років на 10 вступ України до НАТО. Як відомо, позиція глави держави та політичних сил, які його підтримують, є зовсім іншою - на протязі двох років провести відповідну інформаційну роботу та ухвалити Верховною Радою або на референдумі питання вступу до НАТО. Не вірю в те, що "леді Ю", яка перебуває на кримінальному "гачку" в Генпрокуратурі Росії, прискорюватиме час вступу держави до НАТО.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Росія стала на шлях самогубства
Державна дума Російської Федерації 04 червня виступила з пропозицією у разі приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) або форсування вступу до Альянсу вважати це її одностороннім виходом з Договору про дружбу, співпрацю і партнерство і розглянути питання про вихід з нього Росії. RUpor попросив прокоментувати наслідки нового витка ускладнення двосторонніх україно-російських відносин президента Центру європейських і трансатлантичних студій Олексія Коломійця.
В умовах повної підзвітності і залежності Державної Думи Російської Федерації від позиції уряду і Кремля сьогоднішня заява глави думського комітету у справах СНД і зв'язкам із співвітчизниками Олексія Островського не є чимось дивовижним. Ми стаємо мимовільними свідками почала обширного військово-політичного торгу з Україною, викликаного закінченням терміну дії Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною, підписаного 31 травня 1997 року в Києві президентами Борисом Єльциним і Леонідом Кучмою (Великий Договір). А згідно перехідним положенням даного документа, в тому випадку, якщо у тієї чи в іншій договірних сторін відсутні зауваження, то автоматично здійснюється пролонгація, і досягнуті раніше угоди діють далі. По видимому, на цьому і будується нинішня російська політика - не допустити «мовчазної» пролонгації та висунути претензії, щоб піти на припинення дії Договору.
З політичної точки зору, це достатньо самогубний хід. В першу чергу, для самої Росії. Тому що наявність договірної бази в її відносинах з Україною, незважаючи на те, виконується вона чи ні, з формальної точки зору було безперечним досягненням пострадянської дипломатії останніх років. Відсутність такої бази приведе до остаточної політико-правової плутанини, на основі якої, на жаль, і будуватимуться подальші висновки і заяви сторін. Тому такі заяви варто розглядати, як початок жорсткої боротьби за вплив на українську політику та внесення необхідних Кремлю змін у Великий Договір, які навряд чи будуть прийняті офіційним Києвом, незалежно від кольорів політичного забарвлення Печерських горбів.
Що ж до відносин України з Північно - атлантичним Альянсом, то така політика Російської Федерації є цілком очікуваною. І, як не дивно, агресивні випади Кремля подібного роду ніяк не зможуть поліпшити сприйняття України країнами НАТО. Після Бухарестського самміту жодна з країн умовної партії «Ні» не схильна міняти свою позицію. Крім того, власне членами НАТО розрив україно-російського Великого договору ніколи не стане небезпекою більшої, ніж односторонній вихід РФ з Договору про звичайні озброєні сили в Європі. Для Європи це зараз куди більш важливо, ніж пролонгація наших угод з Москвою. Другий неспокій НАТО пов'язаний з внутрішньою геополітичною грою з приводу так званих «районів позиціювання» - місць дислокації балістичних ракет середньої та малої дальності на території Європи. Заяви Островського не зможуть вплинути на результат запланованих на грудень переговорів України з НАТО з приводу ПДЧ. Оцінки керівництва Альянсу вже визначені, і вони залишаться незмінними.
Сам же фон україно-російських відносин однозначно поліпшуватися не буде. У Росії є очевидні геополітичні тенденції, і, на жаль, Україна не в змозі їх перебороти. Замість того, щоб будувати тут які-небудь ілюзії, потрібно готуватися до гіршого і враховувати, що Росія готова до величезної конфронтації. І не тільки з Україною. Саме тому у відносинах з Москвою нам потрібно мати реальну міжнародну політику, засновану на чітких стратегічних розрахунках, які зараз в діях перших осіб повністю відсутні. Тільки у такому разі у відповідь на експансію, що насувається, буде вироблений єдиний голос світових демократій, в якому найважливіша роль буде приділена Україні.
Поки ж все, що лунає з боку Києва, звучить абсолютно не в унісон. Зовнішня політика України згадує гру без якогось певного формату, основою якої служать вельми примітивні уявлення щодо Росії і НАТО, запозичені з попередніх епох. Інакше, як хуторянством, це назвати складно. Зараз починається візит Медведєва у ФРН. Очікується перший виступ нового російського президента, на основі якого можна буде зробити висновки про стиль його правління в Кремлі і дати оцінку перспективам відносин з Росією на найближчу перспективу. Для вітчизняного політикуму це буде дуже серйозна «їжа для роздумів», хоча я не вірю, що після німецького візиту Медведєва український офіціоз зможе виробити для себе прийнятні оцінки зовнішньої політики Росії, що змінилася.
Президент Центру європейських і трансатлантичних студій Олексій Коломієць - для сайту RUpor.info
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Як Молдова обіграла наш МЗС
На момент розпаду Союзу РСР лінія межі між Україною і Молдовою на місцевості не була визначена. Молдова аргументувала ситуацію в свою користь тим, що з 1940 року унаслідок природних процесів змінилося русло річки Лозина, і тому частина берега Дунаю в районі Джурджулешти тепер належить їй. До речі, ще не підписавши договір, Кишинів наступав, бо у нього давно дозрів план будівництва нафтоналивного терміналу. І він свій шанс не упустив.
Відкриваючи нафтотермінал в Джурджулештах, президент Молдови Володимир Воронін заявив: "Це і є вікно до Європи". Адже цей термінал побудований на українських землях, які ми віддали Кишиневу, так нічого і не одержавши натомість. Більш того, своє вікно до Європи (Рені), судячи з усього, закриваємо! Україна погодилася обміняти важливі для автомобільного повідомлення землі Молдови в районі села Паланка на 430 м побережжя Дунаю на стику румунської для української Молдови межі. Обмін був оформлений в рамках першої в історії України угоди про делімітацію меж, яку підписали президенти Леонід Кучма і Петро Лучинський. Паралельно з передачею Молдові частини українського побережжя сторони спробували підвести під цей процес економічну базу. Вони уклали трьохсторонній договір про створення міжнародної ВЭЗ (вільної економічної зони) «Нижній Дунай» на територіях портів Рені, Галац і Джурджулешти.
Київ в процесі переговорів категорично пов'язував передачу Республікою Молдова ділянки дороги Одеса - Рені з ратифікацією угоди про визнання її власності на території України. І ось в день ратифікації договору парламентом Молдови, Верховна Рада України ратифікувала документ, яким визнаються права сусідів на їх власність, розташовану на території нашої країни. А це: 11 об'єктів виробничої сфери, зокрема три вінзаводи, гравію - піщаний кар'єр, гранітно-щебеневий кар'єр; 95 об'єктів соціальної сфери - баз відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, туристичних комплексів та інші, розташованих в Одеській, Миколаївській, Львівській, івано-франківській, Кримській, Закарпатській областях України, а також 8 недобудованих об'єктів в Білгород-Дністровському, Килійському і Татарбунарському районах Одещини.
Якщо провести оцінку вартості об'єктів, переданих Молдові, то навіть орієнтовно видно, що вона незрівнянно більше вартості 7,7 кілометрів дороги, яка, до того ж, експлуатується спільно. Відповідно до делімітації Україна нарешті погодилася визнати ділянку в 24 га землі протяжністю в 430 метрів по берегу Дунаю в районі села Джурджулешти власністю Республіки Молдова. Отже, підсумуємо: 150 га землі поблизу Басарабяськи плюс вихід до моря і 24 гектари площі протяжністю 430 метрів по берегу Дунаю, визнання прав власності на 124 об'єкти, що знаходяться на території України, повний контроль по всьому периметру східної межі Республіки Молдова - і все це в обмін на 7,7 км (18 га) асфальтованої дороги в Паланці, що сполучає два українські міста. Мені пригадується розмова з одним з українських дипломатів. Коли я почав йому говорити про неприпустимість передачі ділянки берега в районі Джурджулешти, то він мені відповів приблизно так: «Не будемо ж ми із-за шматочка землі сперечатися з сусідами».
Договір між Україною і Республікою Молдова про державний кордон був укладений лише 18 серпня 1999 р., а ратифікований 6 квітня 2000 р. Ще в лютому 2005 р. парламент Молдови прийняв пакет документів для виконання інвестиційної угоди «Міжнародний вільний порт Джурдшулешт», яким, серед іншого, передбачено терміналу надати статус вільної економічної зони строком на 25 років. Тут же в 2007 р. почнеться будівництво вантажного і пасажирського терміналів, товарний вантажообіг якого складе 300 тис. тонн імпорту будматеріалів і 250 тис. тонн експорту зернових.
Молдова стала морською державою при явному потуранні України, яка залишила свій порт Рені на голодному пайку, що до того ж не має залізничного повідомлення з Ізмаїлом, бо залізниця проходить по території Молдови, яка вже збільшує залізничні тарифи. Відсутність залізниці Ізмаїл-Рені, як відомо, серйозно ускладнює життя Ренійському порту, колись найбільшому на Дунаї. Формуючи ВЭЗ, сторона, Молдови, йде цілеспрямовано на усунення конкурента (порту Рені) при потуранні МЗС України… Завдано величезного економічного збитку всієї південно-західної частини Одеської області... та національним інтересам України.
Розповіді українських чиновників про те, які труднощі нас чекають при будівництві 40-кілометрової залізничної ділянки Ізмаїл-Рені в обхід Молдови непереконливі. Адже це не БАМ. До речі, в аналогічній ситуації Молдова дуже швидко побудувала 42-кілометрову ділянку в обхід залізничного вузла Бендери. Висновок один: треба негайно почати будівництво залізничної ділянки порт Рени-Ізмаїл, що дозволило б раз і назавжди уникнути витрат при перевезеннях через Молдову і стабілізувало б транспортну артерію південно-західного напряму Одеської області.
Повідомлення : «Україна і світ сьогодні» - листопад 2006 р.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Як Молдова обіграла наш МЗС - 2
В Україні та в Молдові з часу ратифікації Акту про обмін територіальними ділянками між країнами тривали гучні протести. В одеській області цим питанням переймалася обласна організація ПРП, яка навіть разом із мешканцями села Удобное, що розташоване на кордоні України та Молдови, провела акцію протесту проти незаконної передачі 100 гектарів української землі в Білгород - Дністровському районі. А голова Білгород - Дністровської міської організації ПРП Сергій Стеценко закликав екс-губернатора Одеської області Сергія Гриневецького, який керував регіоном в момент відчуження земель, відповісти на запитання: як таке могло случиться. Мітингуючи звернулися до прокуратура області, Генпрокуратури та РНБО, які повинні звернути увагу на факт незаконної передачі земель, знайти винних в порушенні закону та повернуть землю Україні.
Нагадаємо, що Сергій Гриневецький є народним депутатом України (другий в партійному списку «Народного блоку Литвина»). Дійсно, не зрозуміло, з чого це в Україні була в той час така палка любов до Республіки Молдова: надала землю біля Рені для будівництва нафтового терміналу (вихід до Дунаю!), передала біля 150 га землі біля станції Бесарабка, а тепер передала біля 200 га землі Дністровських плавнів біля села Удобное тощо. В протоколі, за яким 7 км автодороги Одеса - Рені в районі села Паланка (Республіка Молдова) и села Удобное (Україна) передається у власність України, немає дільниці землі біля 200 га дністровських плавнів між даною дорогою та Дністровським лиманом. Партійці справедливо запитують: можливо є якийсь секретний Протокол, про існування якого українці не знають? Вони зверталися в минулому році до екс-губернатора області Івана Плачкова і до одеської обласної ради з питанням створення комісії за участю громадськості для розслідування даного факту, а також повернення української землі державі.
Незважаючи на те, що 11 лютого 2002 року міністри транспорту України та Молдови підписали Акт про передачу дільниці автодороги Одеса - Рені в районі села Паланка, Молдова відмовилася виконувати свою частину Договору, мотивуючи тим, що підписаний Договір не ухвалив молдавський парламент. В листопаді минулого року Одеський облдорбуд розпочав будівництво дороги вздовж державного кордону з Республікою Молдова. В.о. глави облдержадміністрації Микола Сердюк повідомив, що це будівництво взято під особистий контроль Президентом Віктором Ющенком. Від додав, що «три наших населених пункти можуть залишитися без транспортного сполучення з Одесою із-за того, що Молдова заборонила транзитний проїзд українських громадян по своєї території».
Раніше (до листопада 2007 року) обласне керівництво просило главу держави доручити відповідним відомствам звернутися до Євросоюзу або Міжнародного суду з питань невиконання Республікою Молдова умов договору про обмін територіями з Україною.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
У Росії лякають Україну "розривом" і візами
Віце-прем'єр Росії Сергій Іванов заявив, що вступ України до Північноатлантичного альянсу може привести до введення візового режиму для громадян обох країн. "Я упевнений, або майже упевнений, що у випадку можливого вступу України до НАТО буде введений візовий режим. НАТО змусить Україну ввести візовий режим. Це торкнеться мільйонів і навіть десятків мільйонів людей на території Росії й України, чиї зв'язки будуть ускладнені", - заявив Іванов журналістам у суботу в Севастополі.
На думку віце-прем'єра, введення візового режиму неминуче ускладнить сімейні, економічні і ділові зв'язки мільйонів росіян, що мають родичів в Україні. Іванов також прогнозує, що введення віз для громадян Росії й України, зокрема, призведе до того, що скоротиться потік російських туристів на курорти Криму. "Водночас, я сильно сумніваюся, що на пляжі Криму хлинуть потоки американських, англійських і німецьких туристів", - додав він.
Крім того, на думку Іванова, у випадку вступу України до НАТО неминучий розрив російсько-українських зв'язків в галузі військово-промислового комплексу. "Я не можу сказати, для кого буде більш хворобливим цей розрив - для народу Росії або народу України. Думаю, він буде хворобливим для обох народів", - сказав Іванов. Він підкреслив, що неминуче відбудеться також скорочення торгово-промислових зв'язків.
Іванов також зазначив, що Росія в обов'язковому порядку вживе заходів у відповідь на вступ України до НАТО, якщо це відбудеться. Він нагадав, що позиція Росії з цього питання була уже викладена МЗС Росії і Держдумою.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Азійський варіант Майдану-2004 - І
У Монголії 29 липня відбулися вибори у Великий державний хурал (парламент), а 1 липня незадоволені підсумками виборів, що відбулися, представники Демократичної партії Монголії влаштували безлади в Улан-Баторі. Напередодні опозиція виступила з вимогою переглянути результати недільних парламентських виборів, на яких перемогу отримала правляча Монгольська народно-революційна партія (МНРП). На вулиці Улан-Батора вийшли близько 8 тисяч чоловік. Вони прийшли до офісу Монгольської народної революційної партії, що перемогла на виборах , закинули його каменями та пляшками із запальною сумішшю, почалася пожежа.
Лідер прозахідної Демократичної партії Монголії Цахиагиин Елбегдорж зажадав відмінити підсумки виборів. За попередніми даними, МНРП отримає в парламенті близько 50 з 76 мандатів, тоді як Демократична партія - не більше 25.Оппозиция вважає ці дані підтасованими. "Монгольский народ проголосував за демократію, а не за МНРП, які - колишні комуністи", - підкреслив віце-голова "Руху" О. Магнай .
Як повідомляють ЗМІ, тисячі прихильників опозиції зібралися учора увечері в центрі Улан-Батора. Натовп підпалив штаб-квартиру МНРП, узяв штурмом і розграбував урядові будівлі. Від вогню постраждала експозиція національної художньої галереї. Поліція застосувала проти демонстрантів сльозоточивий газ, гумові кулі і водомети. Обставини загибелі людей не приводяться. Серед поранених знаходиться принаймні один іноземець, імовірно японський репортер. Комендантська година діяла в столиці до восьми ранки та знову набуде чинності в десять вечори.
В результаті зіткнень активістів опозиції з поліцією, жертвами масових хвилювань стали п'ять чоловік, близько 400 поранені, серед них 97 поліцейських. После ночных беспорядков у столиці Монголії органами правопорядку арештовано 720 чоловік. За даними поліції, в сутичках постраждали 220 чоловік. Госпіталізовано 31 людину. Загинули п'ятеро.
Указом президента Намбарина Енхбаяра в країні введено надзвичайний стан. В Улан-Баторі, де було введено надзвичайний стан у зв'язку з масовими безладами, організованими опозицією, перекритий рух в центральній частині міста, закритий центральний ринок і припинений продаж алкогольній продукції, повідомляють монгольські ЗМІ. Місто патрулюють посилені наряди поліції та військовослужбовців, відзначає РИА Новости. На вулиці Улан-Батора виведено більше двох тисяч поліцейських та військовослужбовців. Бронетехніка внутрішніх військ узяла під охорону урядові будівлі, посольства, будівлю парламенту, Центрвиборчком і низку інших об'єктів державного значення.
За свідченням кореспондентів західних агентств, сьогодні ситуація в Улан-Баторі властями контролюється, магазини відкриті, працює громадський транспорт. По повідомленню Монцаме, протягом дня відбудеться екстрене засідання парламенту, на якому депутати спробують знайти вихід із ситуації. Йому передують роздільні наради лідерів протиборчих сторін.
У Москві з неспокоєм стежать за розвитком подій в Монголії та категорично засуджують екстремістські, протиправні дії, а також вважають обгрунтованим введення властями Монголії надзвичайного стану в Улан-Баторі. Про це заявили сьогодні в МЗС Росії у зв'язку з ситуацією в Монголії. «Сподіваємося, що цей вимушений захід сприятиме швидкій нормалізації ситуації в столиці. Переконані, що розбіжності, що існують між ними, можуть і повинні бути врегульовані в рамках Конституції країни», — підкреслили на Смоленській площі. На думку російських спостерігачів, вибори проведені відповідно до закону і демократичних принципів, організовано та без серйозних порушень.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Азійський варіант Майдану-2004 - ІІ
Результати парламентських виборів в Монголії могли бути сфальсифіковані. Таку точку зору висловив 2 липня кореспондентові ІА REGNUM головний науковий співробітник Інституту сходознавства РАН Марк Гольман. "У Монголії йшла дуже напружена виборча кампанія, в якій шанси головних супротивників,- Монгольській народній революційній партії і Демократичній партії були приблизно рівні. Але у результаті МНРП за попередніми даними отримала подвійну перевагу, і причини цього мені поки не ясні. Представляється, що тут мали місце якісь побічні явища", - вважає експерт.
"Не дивлячись на те, що акції начебто були підготовлені - наприклад, їх учасники кидали пляшки із запальною сумішшю - на мій погляд, виступи носили, головним чином, стихійний характер. Це був вибух незадоволеності, особливо в середовищі молоді, яка більше тяжіє до Демократичної партії. Як розвиватимуться події далі - сказати важко, тим більше що остаточні підсумки виборів будуть опубліковані не раніше наступного вівторка", - відзначив Гольман.
В той же час, експерт вважає, що в ситуації брали участь і зовнішні гравці. "Звичайно, за спиною цих виступів діють певні сили. Які - важко сказати. На мій погляд, вони представляють інтереси транснаціональних компаній, західних і китайських. Перші підтримують ДПМ, другі, - МНРП", - сказав Гольман. Експерт ствердно відповів на питання про те, чи мають звинувачення в адресу монгольського керівництва з боку представників Демократичної партії які-небудь реальні підстави. "На мій особистий погляд, це - так. Фальсифікація результатів виборів була можлива", - сказав Гольман.
"Досвід попередніх виборів і досвід роботи парламенту в останні чотири роки говорить про те, що грунт для компромісу, безперечно, є. Необхідно враховувати, що глибокої різниці між програмними установками нинішньої МНРП і ДПМ немає. Всі вони виступають за подальший розвиток Монголії і збільшення добробуту народу шляхом залучення доходів від експлуатації природних ресурсів. У програмах двох партій є лише одна основна відмінність: МНРП наполягає на тому, що прибуток від крупних родовищ вугілля, що вводяться в розробку, золото і мідь повинні зосереджуватися в руках держави та у фонді "Дари Вітчизни", і через цей фонд допомагати населенню. В той же час, Демократична партія вважає, що кожен монгол повинен мати акції, свою частку в природних скарбах, яка давала б йому відповідний дохід", - проінформував аналітик.
Після 1990 року, коли сформована за радянською моделлю держава теж приступила до реформ, в Монголії пройшли вже п'ять виборних циклів. Країною, що монопольно управляла, з 1921 року МНРП в 1996-му довелося поступитися владою прозахідному опозиційному блоку. У 2004 вони завоювали приблизно рівне число місць в парламенті, але сформована на паритетних початках коаліція розпалася через два роки.
Вважається, що демократи виступають за активне залучення до освоєння монгольських надр західних компаній (у країні є одні з найбільших в світі неопрацьованих родовищ мідної руди та вугілля, що коксується). За оцінкою спостерігачів, усередині МНРП боротьбу між собою із змінним успіхом ведуть угрупування, що орієнтуються на російський та китайський капітал.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Азійський варіант Майдану-2004 - III
Депутат Держдуми РФ від Алтайського краю за партсписком ЛДПР Володимир Семенов розповів про свої враження з приводу парламентських виборів, що пройшли 29 червня в Монголії, на яких він працював як спостерігач у складі російської офіційної делегації.
« У складі нашої делегації спостерігачів, що офіційно представляли Росію, було 7 чоловік. Четверо з них були депутатами Держдуми - двоє єдиноросів, комуніст і я, член ЛДПР. Ділянки були самі різні - від тих, де живе в столиці досить забезпечена публіка, до ділянок, де голосували прості монголи, що живуть в юртах. В середньому до ділянки там приписано порядка 3 тисячі виборців.
В цілому мене уразив високий загальний рівень підготовки до виборів. На вулицях - ніде жодній агітаційній розклейки. Жодній! А на дільницях я не побачив агітації навіть в об'ємі традиційному для нашої виборчої системи обов'язкових плакатів із біографіями кандидатів. У дільничних комісіях зазвичай працювали 10-15 чоловік, включаючи представників всіх партій, що беруть участь у виборах. На всіх ділянках я бачив великі та добре оснащені групи спостерігачів - від 5 до 15 чоловік, забезпечених юридичною літературою, фото і відео-технікою. Вибори проходили в явній атмосфері інтересу населення - ми фіксували явку на рівні 80%.
В цілому мені сподобалося те, як був технічно організований процес голосування. Тут є чому повчитися. По-перше, виборці на ділянки входили через один вхід, а виходили - через інший. Замість традиционнных кабінок були виготовлені автономні столики-бюро, закриті стінками. Що пише чоловік в бюлетені - не було видно, але в той же час такі столи дозволяли контролювати ряд "модних" порушень - було видно, чи не дістає чоловік з кишені чужі бюлетені, чи не знімає він їх для звіту на фотоапарат, чи не забирає з собою для горезвісної "каруселі". Всі виборці, що прийшли на дільниці, мали з собою окрім паспорта персональне запрошення. А на виході тим, що проголосували, з метою гарантувати їх від спокуси повторно взяти участь у виборах ставили відмітку незмивним чорнилом на палець.
Мені складно говорити, що було в Монголії в період виборчої кампанії. Можливо, порушення партіями, що брали участь в ній, і допускалися, але ми не були в країні та не могли їх фіксувати. Відзначу, що нам розповідали про деякі агітаційні ходи, які в російській практиці можуть викликати неприємні наслідки для їх організаторів. Так, МНРП, по розповідях монголів, випустила агітаційні "ваучери" номіналом в півтори тисячі доларів, нібито обіцяючи виборцям перерахувати цю суму після перемоги. Близькі ходи практикувала й опозиція - вона заявила про створення у разі перемоги фонду природних багатств, звідки кожен монгол отримуватиме виплати за рахунок природної ренти від видобутку корисних копалин.
За нашими даними, опозиція для роботи в своєму штабі залучила хлопців з України, що мали досвід "оранжевих" кампаній 2004 року. Інтерес США до виборів був колосальний - ця далека від Монголії країна прислала 30 офіційних спостерігачів. А ми, сусіди Монголії, лише сім! Виборчі кампанії - близька для мене тема. Скажу відверто, у всіх деталях виборчого процесу просто відчувалося - на ці вибори були витрачені дуже великі гроші! Можна тільки міркувати про те, як поводилися б партії, що перемогли на виборах, але ясне одне - інтрига виборів в Монголії пов'язана з її природними багатствами. І основні гравці тут - Росія і США (загостреного інтересу Китаю до виборів і їх наслідків я не відчув).
У Монголії давно не мінялося законодавство по надрах. Очікується, що саме це питання стане основним в діяльності урядового кабінету, який сформує парламентська більшість. Монголія багата буквально всім. Але один ресурс носить тут загальносвітовий стратегічний характер. Це уран, по запасах якого Монголія знаходиться на другому місці в світі. Ясно, що в умовах постійного зростання цін на нафту привабливість контролю над монгольським ураном дуже висока. І я не виключаю, що сьогодні на вулицях монгольської столиці, де вже пролилася кров, дуже далекі від цієї країни корпорації вирішують свої питання.
Не хочу навішувати ярлики, але США явно зробили ставку на підтримку монгольської опозиції. В той же час МНРП, що правила країною протягом радянського періоду, традиційно ближча до Росії, хоча цінності цієї партії сьогодні у нас зовсім не знаходяться в політичному мейнстриме {Мейнстрим(у перекладі з англ. - основна течія) - переважаючий напрям у якій-небудь області (науковій, культурній, ін.) для певного періоду - did} .
Дестабілізація ситуації в Монголії дуже болезненна і для Сибіру. Останніми роками співпраця Монголії з Сибіром та Алтаєм активно розвивалася - і після базової лінії видобутку корисних копалин, і запланованих проектів аграрної співпраці та туризму. Дуже важливим для Західного Сибіру є плани освоєння заходу Монголії як транзитній території для розвитку контактів і торгівлі з китайським Синьцзяном. 1 липня китайці тут повинні були почати прокладку міжнародної магістралі, яка планувала вийти на Чуйський тракт на Алтаї. Що буде тепер з цим проектом? Яке майбутнє чекає монголів?..
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.