Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
День незалежності Білорусі запам'ятається двом українцям
За повідомленням посольства України в Республіці Білорусь, в результаті вибуху в Мінську отримали поранення двоє громадян України. Про це повідомляє прес-служба МЗС. Обом громадянам України була надана медична допомога. Стан їх здоров'я задовільний.
Справа знаходиться на контролі в посольстві України в Республіці Білорусь і Департаменті консульської служби МЗС України.
Нагадаємо, 4 липня вночі в центрі Мінська прогримів вибух. Постраждали 50 людей, всі вони отримали поранення легкого або середнього ступеня і були госпіталізовані. Велика частина потерпілих - молодь у віці від 19 до 25 років. За попередніми даними, було приведено в дію саморобний вибуховий пристрій, який було начинено додатковими вражаючими елементами - гайками різного розміру.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Чиї «наши» перемогли в Монголії?
Державні ЗМІ з дитячою наївністю радіють перемозі на парламентських виборах МНРП, а «Комерсант» «не в ногу» пише, що усередині МНРП, виявляється, існує і прокитайське крило.
...Газета «Комерсант» № 111(3928) від 01.07.2008 поспішила з виводом, що з боротьби за монгольські активи вибув Захід, а головними конкурентами стають Росія і Китай. На думку газети, «нинішнє керівництво Монголії на чолі з прем'єром Санжийном Баяром орієнтується в основному на Росію. Прем'єр вів переговори з російськими структурами («Ростехнології» і Газпромбанк) і про активізацію співпраці в рамках металургійних СП «Ерденет» і «Монголросцветмет», 49% в яких належить РФ. Нинішнє керівництво МНРП також схильне прийняти умови «Роснафти» та віддати їй більше ста АЗС на території Монголії в обмін на збереження нинішніх цін на енергоносії (країна залежить від російських вуглеводнів на 90%).
Не виключено, що при збереженні нинішнього курсу Росії можуть дістатися і цікавіші активи. Серед них золотомідне родовище Оюу Толгой (оцінені запаси - 30 млн. т міді та 8 тис. т золота), до якого виявляли цікавість російські «Русал», «Норільський нікель, «Поліметалл» і ВНІІ «Закордонгеологія». Крім того, найближчим часом вирішуватиметься доля одного з найбільших в світі вугільних родовищ Таван-толгой (по оцінках, близько 6 млрд. т вугілля, 40% якого таке, що коксується) - цим активом цікавилися «Северсталь», «Ренова» і «Базел». До речі, кабінет міністрів Баяра вже почав діяти в цьому напрямі. Зокрема, саме дії прем'єра привели до того, що канадська компанія Ivanhoe Mines втратила контроль над Оюу Толгоєм».
Програш Демпартії Монголії, яка, на думку «Комерсанта», орієнтується виключно на захід, може істотно ослабити позиції західних компаній в боротьбі за монгольські активи. Проте, у Росії є серйозний конкурент: сильні позиції в країні має і КНР, від якої Монголія залежить в торговому відношенні, 70% експорту монгольської продукції йде саме до Китаю. А усередині МНРП, що перемогла, існує значне прокитайське крило.
Судячи з усього, Пекін має намір нарощувати свою присутність: всього за тиждень до виборів Монголію відвідав віце-голова КНР Сі Цзиньпін (саме він в 2013 році має шанси очолити Китай), що пообіцяв допомогу китайських компаній в розвитку інфраструктури та вирішенні соціальних питань. Зрозуміло, за умови допуску китайців до стратегічних родовищ.
Це означає, що після підведення підсумків виборів усередині МНРП може початися серйозна боротьба між проросійським і прокитайським угрупуваннями. Позиції Москви, з чуток, ослабляються хворобою Санжійна Баяра. Якщо нинішній прем'єр піде, то Пекін може пролобіювати свого кандидата - з несприятливими наслідками для російських інвесторів, мовиться в статті «Комерсанта».
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Демократія по-монгольски. Виступ опозиції придушений за допомогою бронетранспортерів
Масовий виступ опозиції, що вимагав відміни підсумків парламентських виборів, що пройшли в минулу неділю в Монголії , жорстоко придушений за допомогою БТРів і підрозділів внутрішніх військ. Партія влади /Монгольская народно-революційна партія – МНРП/ не збирається проводити повторні парламентські вибори, вважаючи нинішні результати об'єктивними та легітимними.
Проте результати виборів не влаштовують опозицію, яка вважає їх сфальсифікованими. Деякі аналітики вже поспішили заявити, що події, що відбуваються в Монголії, нагадують сценарій кольорової революції. Їй вже дали назву – "кашемірова". Криваве придушення масових виступів супротивників влади в Монголії правлячою елітою країни змусило звернути увагу міжнародній громадськості на цю країну, яка довгий час залишалася поза зоною її інтересів.
Нинішній значний антиурядовий виступ дає підстави вважати, що в Монголії, виявляється, є могутня опозиція. Більш того, це не перша сутичка властей зі своїми внутрішніми політичними опонентами. У серпні 2004 г Монголія зіткнулася з політичним колапсом, що дуже нагадує "кольорову" революцію в її класичному пострадянському варіанті. Тоді також по заклику демократів натовп в декілька тисяч чоловік розгромив штаб-квартиру МНПР в Улан-Баторі. Правда, виступ опозиції обійшовся без людських жертв. Міліція не стала втручатися в те, що відбувалося. Після опозиція взяла паузу, а потім в хід подій втрутилася погода – в Монголії ударили 40-градусні морози, які перешкодили продовжитися акціям протесту «на свіжому повітрі».
Осінню 2004 року мало хто звернув увагу на політичну кризу в "периферійній" Монголії – мир стежив за тим, як паралельно розвивалися події на Україні, де вершилася "оранжева" революція. Тим часом, політична боротьба в Монголії з вуличного протистояння трансформувалася в область війни компроматів і викриттів вищих чиновників. Розкол відбувся і в МНРП, партія оголосила про чищення в своїх рядах і початку нового етапу оновлення. Але тоді сил для остаточної перемоги ні у реформаторів-лібералів, ні у екс-комуністів не вистачило, і було сформовано коаліційний уряд, до складу якого увійшли і представники МНРП, що вважають себе лівоцентристською національною партією демократичного соціалізму. Проте подальші 4 року показали, що ні стара, ні оновлена МНПР так і не змогла подолати корупцію в своїх рядах. Що ж до головної вимоги опозиції – підвищення рівня життя громадян – то робота в цьому напрямі з боку правлячої партії обмежувалася порожніми популістськими заявами.
Не випадково в 2005 році активізувалися націоналістичні громадські рухи в Монголії, такі як "Різке оновлення", "По всій Монголії" та інші. Гасла їх в основному були направлені проти іноземної економічної експансії, в першу чергу, проти китайців, запущених в країну комуністами, і корейців, запущених демократами. У 2006 році Монголію відвідав президент США Джордж Буш. Цей візит став "зоряною" годиною націоналістів, які спробували організувати вуличні акції. Представники так званої "нової опозиції" вже два роки тому оголосили про повну політичну неспроможність як МНПР, так і Демократичній партії.
За останні 18 років, що пройшли з моменту проголошення Монголією в січні 1990 року маніфесту про вільні вибори і референдуму по питаннях переходу до ринкової економіки, представники демократів /они були у влади на початку 90-х років минулого века/ і МНПР змінювали один одного біля керма країни. Проте ніяких видимих економічних успіхів у вирішення соціальних питань досягнуто не було. У країні, де проживає 2 млн. 800 тыс. чол., доходи на душу населення складають не більше 2000 дол. Як і в багатьох країнах колишнього соцтабору, в Монголії колосальна різниця між доходами "правлячого прошарку" та рештою населення країни. Влада на словах бореться з корупцією, але на ділі сама обростає брудними грошима… Монгольські демократи початку 90-х років оголосили про початок ринкових реформ, почали квапливу приватизацію, а також оголосили курс по зближенню із Заходом, вирішивши порвати міцні зв'язки з Росією, що дісталися Монголії з радянського спадку. Політична і економічна боротьба трансформувалася в перманентний переділ влади між представниками 15 крупних партій країни.
У Москві уважно стежать за "революційною ситуацією" в сусідній державі. На початку 2008 року в Москві з візитом побував прем'єр-міністр Монголії Санжійн Баяр, який провів переговори з Володимиром Путіном. Сторони домовилися про розширення політичних і торговельно-економічних зв'язків. Російські інвестори заявили про готовність розширити свою присутність на монгольському ринку. Мова, перш за все, йде про металургійну, вугільну та атомну галузі.
Москва "пробачила" Улан-Батору в 2003 році 11,3 млрд. руб. так званих радянських боргів, сподіваючись взамен отримати не менш солідний "бонус". Мова йде про присутність росіян в акціонерному капіталі не тільки найбільшого металургійного підприємства "Ерденет", але й в інших промислових об'єктах Монголії. На тій зустрічі В.Путін завірив монгольське керівництво в тому, що РФ надалі не має наміру зраджувати стратегічному курсу Москви на зближення відносин з Улан-Батором. Зараз самий час зрозуміти, чи зможе Монголія перехворіти "демократичними лихоманками", а власті країни - оформити виразну політичну та економічну лінію своєї поведінки.
Повідомляє російський сайт: http://www.prime-tass.ru
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Україна обговорить із РФ умови членства в СОТ
Замміністра економіки Валерій П’ятницький сьогодні повідомив, що Україна приєдналася до робочих груп усіх 29-ти країн, що вступають до Світової організації торгівлі. При цьому він наголосив, що країни приєднуються до СОТ різними темпами, і засідання деяких груп не проводилися кілька років.
Разом із тим, П’ятницький проінформував, що на сьогодні Україна найактивніше працює в групах зі вступу до СОТ країн СНД, зокрема Росії, Казахстану, Азербайджану й Білорусі, а також Боснії та Герцеговини. Передусім, пояснив замміністра, вивчається торговий режим цих країн, а також збирається інформація про проблеми співпраці українських підприємств, що експортують у ці країни свою продукцію.
При цьому заступник міністра економіки детальніше зупинився на робочій групі, яка готує до вступу РФ, наголосивши, що обсяг роботи, який необхідно провести зі вступаючою до СОТ Росією, рівний обсягові роботи, який Україні необхідно провести зі всіма країнами-претендентами на членство в СОТ. Нагадаємо, що в червні Україна підтвердила свій намір сприяти швидкому вступові Росії до Світової організації торгівлі.
За словами замміністра економічного відомства, до Росії є питання про застосування санітарних і фітосанітарних норм, технічного регулювання, експортних мит. "На сьогодні ті питання, які ставилися перед Україною перед вступом до СОТ, ставляться і перед Росією", – пояснив П’ятницький. Він також відзначив, що Україна з Росією планують заглиблювати відносини й удосконалити угоди про двосторонню торгівлю, враховуючи, що сьогодні між двома країнами регулюється лише торгівля товарами.
"Ми не регулюємо, наприклад, торгівлю послугами. А нас цікавить доступ на ринок послуг Росії. І найбільш гострий, наприклад, доступ до трубопроводів: яким чином для нас забезпечуватиметься свобода транзиту через територію Росії газу чи нафти, котра нам постачається з Середньої Азії", – відзначив П’ятницький, наголосивши, що нафта і газ – це такий же товар, відносно якого мають використовуватися норми СОТ.
Водночас, замміністра повідомив, що поки рано чекати яких-небудь результатів від членства у Світовій організації торгівлі, оскільки Україна плавно вступила до СОТ, поступово міняючи законодавство. "Ми підійшли до членства, привівши у відповідність із нормами СОТ своє законодавство, у тому числі й торговий режим", – пояснив замміністра. Саме тому, вважає П’ятницький, український бізнес навряд чи яким-небудь чином відчує якісь зміни, враховуючи, що всі зміни "відбулися ще в 2007 році, а сьогодні середовище стабільне та прогнозоване".
Втім, замміністра не виключив, що зміни можуть бути викликані початком переговорів з Європейським союзом про створення зони вільної торгівлі. "Ось тут у нас буде дуже багато роботи, яка стосується і змін законодавства, адаптації до умов ведення бізнесу разом з ЄС. А що стосується СОТ, то ніяких сюрпризів уже не буде", - відзначив заступник міністра.
Він наголосив, що на сьогодні немає фактів, що свідчать про те, що вступ до СОТ негативно відбився, зокрема, на виноробстві та сільському господарстві, про що заявляли раніше деякі експерти. Також П’ятницький зазначив, що дуже важко відстежити вплив двомісячного членства України в СОТ на скорочення зростання промислового виробництва. Крім того, він висловив сумнів, що членство України в СОТ вплинуло на зростання негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке за станом за січень-травень 2008 року досягло $8 806,4 млн.
Повідомив сайт: http://www.utro.ua
КОМЕНТАР :
Дійсно, головною роботою делегації України на переговорах із Росією про можливість її вступу до СОТ є вирішення указанних у статті питань, а також вирішення резонансних політичних питань:
* пролонгації Росією Великого договору про дружбу та співробітництво на наступні 10 років, що усуне питання з Кримом, Севастополем, Азовським морем і завершення демилитації кордонів між державами; * безумовного виводу Черноморського флоту Росії з Севастополя весною 2017 року, а також перегляду орендної плати за дану військову базу за міжнародними ринковими цінами у випадку введення Росією ринкової плати за енергоносії з 2009 року. Не кажу вже про масове порушення українського законодавства керівництвом ЧФ РФ за останні 10 років, яке також треба вирішувати на основі міжнародних норм і конвенцій, що ратифіковані.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Декілька країн категорично проти Україні в ЄС : [СПИСОК]
4 передставники висловилися проти пропозиції президента Франції.
На Раді міністрів закордонних справ ЄС передставники Нідерландів, Бельгії, Люксембурга та Іспанії висловилися категорично проти пропозиції президента Франції Николя Саркозі розглядати договір про зміцнення зв'язків з Україною як «договір про співпрацю». Такий крок дозволивши б Україні надалі претендувати на статус країни-кандидата в Євросоюз, передає телеканал ICTV.
Однозначно підтримали європерспективу Україні балтійські країни та Польща. Втім, до залишкового виводу щодо подальшого розширення Євросоюзу за рахунок зміцнення зв'язків з Україною держави ЄС так і не прийшли.
Про деталі європерспективи України розповідає сайт - АМІ "Новини-Україна":
Саркозі запропонував скоріше узяти Україну в ЄС
Швеція і Польща підтримали пропозицію президента Франції Николя Саркозі розглядати договір про зміцнення зв'язків з Україною як "договір про співпрацю", тобто як документ, що дозволяє ЄС розглядати її як потенційного кандидата на вступ до блоку. У свою чергу, Нідерланди і Бельгія висловилися категорично проти такого кроку. За словами іншого чиновника Єврокомісії, підтримка пропозиції Саркозі була "достатньо широкою, але цього не вистачить". Він відзначив, що "переговори на цю тему не завершаться найближчими місяцями".
Видання нагадує, що Саркозі раніше висловився за розгляд договору про зміцнення зв'язків з Україною, підписання якого відбудеться 9 вересня, як договору про співпрацю, що може дозволити Україні претендувати на статус країни-кандидата в ЄС. Євросоюз хоче значно поглибити економічні відносини, а також співпрацю щодо енергетичної безпеки. Про це заявив міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн.
Тим часом щодо тексту майбутньої "Угоди про асоціацію" між Україною і Європейським союзом залишається досить багато розбіжностей. Дипломати заявляють, що прагнуть наповнити документ практичним змістом. За інформацією джерел, наближених до переговорів, головна дискусія між міністрами закордонних справ ЄС йшла навколо формулювань. Міністри, зокрема, сперечалися як варто називати Україну в майбутній угоді про асоціацію "європейською нацією" або "європейською державою", тобто визнавати її географічну або політичну приналежність до Європи. Втім, до єдиної думки так і не прийшли. В той же час з приводу приєднання України до Євросоюзу позиція міністрів була визначеніша.
"В даний час більшість держав ЄС не хотіли б надавати Україні європейську перспективу", - сказав міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн. За приєднання Києва до ЄС виступили балтійські країни, а також Польща. Тим часом Люксембург, Бельгія, Нідерланди і Іспанія виступили різко проти. Не в захваті від такої ідеї і Німеччина, але Берлін віддав перевагу менш категоричної позиції.
У підсумковому документі засідання наголошується, що міністри не хочуть в даний час передбачати майбутню форму відносин Києва та Брюселя. Нагадаємо, 22 липня на прес-конференції міністр закордонних справ України Володимир Огризко повідомив, що міністри закордонних справ Європейського Союзу в Брюсселі визначили назву нової угоди між Україною і ЄС. "Назва нової угоди – угода про асоціацію", - сказав Огризко, додавши, що це "важливий крок до ЄС". Також Огризко заявив, що міністри закордонних справ Європейського Союзу ухвалили рішення про проведення у Франції переговорів про безвізовий режим між Україною та ЄС. "Провести переговори планується перед самітом в Евіане (9 вересня). Наша мета – до 2012 року завершити цей процес", - відзначив Огризко.
Як раніше повідомлялося, 21 липня федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель на спільній прес-конференції з президентом України Віктором Ющенком після їх переговорів в Києві заявила, що Німеччина підтримує надання Україні асоціації в новій посиленій угоді з ЄС, проте підкреслює, що це не означатиме автоматичного членства в Європейському Союзі. Меркель позитивно оцінила роботу над посиленою угодою між Україною та ЄС. Вона нагадала, що у вересні у Франції відбудеться саміт УКРАЇНА-ЄС. "Ми як Федеральна Республіка Німеччина можемо собі уявити, що глибина цієї угоди означає не тільки угоду про посилене партнерство, а її можна класифікувати як угоду про асоційоване членство", - сказала вона.
На думку федерального канцлера, ця угода стане істотним кроком у відносинах між Україною та ЄС, особливо в економічній сфері. При цьому Меркель підкреслила, що в даному випадку мова не йде про надання Україні статусу асоційованого члена ЄС, а про формулювання, передбачене в посиленій угоді. За її словами, угода, безперечно, заглиблює відносини між ЄС та Україною, проте це не означає ніяких конкретних перспектив членства в ЄС. "Це достатньо тісне наближення до Європейського Союзу через статус так би мовити добросусідської політики, який ми практикуємо в наших відносинах з багатьма іншими країнами", - сказала Меркель.
В той же час, голова парламентського Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк вважає, що в новій Угоді УКРАЇНА-ЄС повинні бути закладені принципи політичної асоціації та економічної інтеграції. Про це депутат заявив в інтерв'ю офіційному сайту блоку “Наша Україна – Народна Самооборона”, повідомляє прес-служба блоку. “Позиція України полягає в необхідності закріплення принципу політичної асоціації з ЄС та відображенні цього в назві політичної частини нової угоди. Політична асоціація з дотриманням принципу економічної інтеграції додасть поштовх відносинам УКРАЇНА-ЄС”, – сказав Тарасюк.
Він відзначив, що основоположними в тексті угоди повинні бути принципи політичної асоціації та економічної інтеграції, при цьому додав: “Багато європейських політиків підтримують твердження, що такі принципи відповідатимуть викликам сучасності, які предстають перед Україною та ЄС”. Кажучи про економічну складову нової угоди, Тарасюк інформував про те, що з 31 напряму, який опрацьовується робочою групою по економічному співробітництву, по 15 вже ухвалені остаточні рішення. “Інші розділи продовжують обговорюватися”, – сказав він.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Яке наше ставлення до Південній Осетії?
Для початку географічний екскурс: Південна Осетія - невизнане державне утворення, що де-юре і частково де-факто входить до складу Грузії (у вигляді частин чотирьох різних районів), але фактично самокероване. Колишня Південно-Осетинська Автономна Область Грузинської РСР. Незалежність Південної Осетії та її відділення від Грузії не визнано жодною державою (окрім країн-членів СНД-2, у свою чергу невизнаних). Світова спільнота розглядає Південну Осетію — Цхинвальський регіон як зону етнополітичного конфлікту.
Розташування Південної Осетії на карті Грузії :
Південно-Осетинська автономна область (Південна Осетія) утворена 20 квітня 1922 року в складі Грузії із столицею в місті Цхінвал (Цхінвалі). З 1989 року Південна Осетія взяла курс на незалежність від Грузії. В кінці 1989 року грузинська влада ввела до Цхінвалі підрозділи МВС Грузії. Осетини, у свою чергу, створили власні озброєні структури - національну гвардію. Між грузинськими та осетинськими формуваннями розвернулися бойові дії. З'явилися ніким не контрольовані озброєні групи. Національна гвардія та озброєні групи - т. зв. російські "добровольці" були створені силовими структурами Росії, передусім - ФСБ.
Населення Південної Осетії близько 70 тис. чоловік і складається з осетин, грузин і деяких інших етнічних груп, при цьому осетинські та грузинські населені пункти перемішані один з одним. У республіці діє російський рубль, офіційне діловодство ведеться російською мовою. Близько половини населення - російські громадяни. Осетини та інші етнічні групи отримували за ініціативою Москви російські паспорти, щоб у свою чергу отримувати російські грошові виплати: пенсії, допомогу тощо. Станом на початок Російсько-Грузинського військового конфлікту країною керували переважно вихідці та громадяни Російської Федерації.
Про насильницьке банкрутство ВАТ "Південна Осетія"
Президент Саакашвілі отримав для президента Медведєва перемогу над російськими силовиками; якщо Медведєв скористається плодами цієї перемоги правильно, то наслідки його перемоги будуть значущі не стільки для Тбілісі, скільки для Москви. Чому — над силовиками? Тому що я ніяк не можу назвати режим в Південній Осетії хоч би сепаратистським. Хто там, власне, сепаратисти? Начальник тамтешнього КДБ Анатолій Баранов раніше очолював ФСБ Мордовії, начальник МВС Михайло Міндзаєв — апарат МВС Північної Осетії, міністр оборони Василь Лунєв був військовим комісаром Пермі, а секретар Ради безпеки Анатолій Баранкевич — колишній заступник комісара Ставропольського краю. Хто там осетинський сепаратист в цьому уряді? Прем'єр Юрій Морозов, чи що?
Проте, на жаль, я також не можу назвати цей режим проросійським. Навпаки, всі дії президента Кокойти останнім часом суперечили інтересам Росії на Кавказі, починаючи від виставляння Росії на ганьбу всьому світу і кінчаючи збудженням напруженості в тій крапці, яка може Росію розвалити. Південна Осетія — це не територія, не країна, не режим; це спільне підприємство чекістських генералів і осетинських бандитів по освоєнню грошей на боротьбу з Грузією.
Власне, що приголомшує більше всього в цій історії — це відсутність яких-небудь стратегічних цілей у південно-осетинської влади. Саакашвілі й Путін зустрічаються в Москві — а потім в Південній Осетії на виборах вибухає телевізор. Це називається — троцькізм. Не було команди, щоб телевізори вибухали. Росія відміняє війну в Абхазії — і тут же зростає напруженість в Південній Осетії, з Цхинвалі починають обстрілювати грузинські села, а після вогню у відповідь тут же звинувачують Грузію в агресії. Та мало того — наступного дня після обстрілу президент Кокойти виявляється не на передньому краю, не в шпиталі, а за тисячу кілометрів важких гірських доріг, в Абхазії, де він, мабуть, поспішає запропонувати російським силовикам свій народ у заручники, як альтернативний інструмент для нагнітання ситуації та освоєння грошей.
Ще раз: всі дії Південної Осетії не мали ніякого сенсу з погляду стратегії. Вони мали сенс тільки як спосіб заробляння грошей. А гроші немалі: тільки новий газопровід, пущений по горах, щоб забезпечувати газом 7 тис. мешканців, якщо Грузія раптом відріже їм постачання, коштує 570 млн. доларів. А є ще секретний бюджет на боротьбу — як вважається, в районі 800 млн. доларів. А є ще пенсії та зарплати бюджетникам, які виписують на 80 тис. населення, хоча реально в республіці живе не більше 30 тисяч.
Коли нам говорять про обстріл Цхинвалі, важливо уявляти собі, що таке Цхинвалі. Це не місто десь там в центрі республіки, який обстрілюють диверсанти. З трьох сторін Цхинвалі оточений грузинськими селами, останній міський будинок — це і є укріплений пункт. З міста стріляють по грузинських селах, грузини у відповідь пригнічують вогняні крапки. Щоб грузини стріляли не по місту, досить було винести ці самі вогняні крапки на сто метрів вперед. Але основний принцип терористів, улюблений Організацією звільнення Палестини та "Хезболлою", в тому й полягає, що ви влаштовуєте вогняні крапки в мирному житлі, а коли у відповідь стріляють по вас, ви радісно тягнете трупи власних дітей під телекамери. Той же принцип терористів сповідає Кокойти. Якщо Південна Осетія — держава, то тоді це державний тероризм.
Коли нам говорять про обстріл "мирних мешканців", важливо розуміти, що в Південній Осетії мирних мешканців зараз рівно стільки ж, скільки в палестинських таборах біженців. Південна Осетія, як і Організація звільнення Палестини, — не держава, не етнос, не територія, це особлива форма парадержави, де мешканці перетворені на воєнізованих біженців. Це квазі військо, керівник якого не може дозволити своїм підданим займатися нічим, окрім війни, яка робить його владу абсолютною, а гроші, наявні в його розпорядженні, — безконтрольними; і де істерія замордованого населення є головним засобом поповнення особистих рахунків.
Але понад усе приголомшує те, що керівники цього спільного підприємства — не дивлячись на всі свої волання, — судячи з усього, не готувалися до війни та опинилися абсолютно безпорадні. При перших ознаках насильницького банкрутства гендиректор підприємства просто втік із Цхинвалі. Мене абсолютно потрясла нічна звістка про те, що російські журналісти сидять, мовляв, в Будинку уряду, а там відсутні бомбосховища. Це що означає? Всі гроші, які відпускалися нашому СП, йшли на Рубльовку (головний офіс ФСБ в Москві)? Волали-волали "вовки, вовки" а навіть кошари для вівець не могли побудувати?
Останні події показали, що Росія не контролювала те, що робить Кокойти. Грузинський міністр із врегулювання конфліктів Тимур Якобашвілі приїхав до Цхинвалі на переговори, а російське МЗС зробило все, щоб ці переговори забезпечити, — а Кокойти просто виїхав із Цхинвалі. Саакашвілі оголосив про одностороннє припинення вогню — у відповідь, для підтримки кредитоспроможності підприємства, був відкритий вогонь по Тамарашені та Прісі. Сподіватимемося, що Грузія розгледіла точно, що частина Кремля як мінімум не збирається підтримувати Кокойти. Можна підтримувати союзника, можна утримувати маріонетку. Не можна підтримувати спільне підприємство по викачуванню грошей з російського бюджету шляхом підпалу Кавказу.
Ще раз: президент Саакашвілі збанкротив для Росії спільне підприємство лубянських чекістів і осетинських бандитів. Ніяких інтересів Росії в цьому підприємстві не було. Інтереси цього підприємства мали до інтересів Росії не більше відношення, чим інтереси ракової пухлини — до інтересів організму. Ми можемо лише подякувати президенту Саакашвілі за сеанс хіміотерапії.
Очевидно, що в ситуації, що склалася, найголовніше питання наступне: що робитиме Росія. У Росії є два варіанти. Один — це вплутатися у війну, тим самим роблячи рівно те, чого добивалися останні декілька місяців російські силовики. Абсолютно при цьому неважливо, хто цю війну виграє та які при цьому будуть жертви. Сам факт такої війни означає, що контроль над Росією збережуть силовики. Спецслужби і Путін. Силовикам навіть вигідна ганьба Росії: у такому випадку галасу, істерики та грошей буде більше.
Другий варіант — це шанс для президента Медведєва та для Росії. Невтручання Росії у війну — це поразка силовиків. А можливо, і банкрутство головного офісу на Луб'янці — адже південно-осетинське підприємство було лише філією".
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Україна і Росія дружитимуть ще 10 років
Замміністра закордонних справ Юрій Костенко і статс-секретар - замміністра закордонних справ Росії Григорій Карасин вітали пролонгацію Договору про дружбу між Росією та Україною.
Під час зустрічі сторони вітали продовження дії Договору про дружбу, співпрацю та партнерство на наступний десятирічний період, який закладає надійний фундамент для подальшого розвитку відносин України та Росії.
В ході зустрічі сторони також відзначили необхідність вживання всіх заходів для якнайшвидшого звільнення громадян України і Росії, які тривалий час утримуються піратами на судні "Фаїна" поблизу берегів Сомалі.
Окрема увага на зустрічі була приділена ситуації в регіоні, зокрема, питанням у сфері безпеки, аналізу наслідків світової економічної кризи для національних економік України та Росії.
Договір про дружбу між Росією і Україною було укладено на десять років. 1 жовтня закінчився термін, коли одна із сторін могла заявити про вихід із договору. Документ автоматично був продовжений на наступні десять років.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
Вітання Президента України Віктора Ющенка новообраному Президенту Сполучених Штатів Америки Бараку Обамі
Ваша Високоповажносте, Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого обрання Президентом Сполучених Штатів Америки.
Глибоко переконаний, що під час Вашого перебування на цій високій посаді українсько-американські відносини, в основі яких лежать спільність цінностей і близькість інтересів на міжнародній арені, розвиватимуться та зміцнюватимуться в ім'я процвітання наших народів.
Вірю, що стратегічне партнерство між Україною та Сполученими Штатами і надалі відіграватиме помітну роль у забезпеченні миру та стабільності у світі.
Бажаю Вам, Ваша Високоповажносте, міцного здоров'я та успіхів у відповідальній державній діяльності на благо народу Сполучених Штатів Америки.
З глибокою повагою, Віктор ЮЩЕНКО
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка
Барак Обама
Він - сенатор-демократ від штату Іллінойс, п'ятий афроамериканський сенатор за всю історію Сполучених Штатів і на даний момент - єдиний афроамериканец в Сенаті США. Став яскравим кандидатом від Демократичної партії на президентських виборах 2008 року, вийшовши разом з Хіларі Клінтон, дружиною екс-президента Біла Клінтона, в лідери гонки від демократів.
Дитинство, освіта. Барак Хусейн Обама-младший (Barack Hussein Obama, Jr.) народився в Гонолулу, столиці штату Гаваї. Його батьки познайомилися в Гавайському університеті. Отець, темношкірий кенієць Барак Хусейн Обама-старший, приїхав у США вивчати економіку. Мати, біла американка Стенлі Енн Данхем, вивчала антропологію. Коли Барак був ще немовлям, його отець відправився для продовження навчання до Гарварду, але сім'ю із-за грошових проблем із собою не взяв. Коли синові виповнилися два роки, батько Обама один повернувся до Кенії, де отримав посаду економіста в апараті уряду. З дружиною він розвівся. У 1982 році загинув в автомобільній аварії в Кенії. Батька Обама-молодший не знав.
Коли Бараку було шість років, Енн Данхем повторно вийшла заміж - за студента-індонезійця. Разом із мамою, звідною сестрою і вітчимом Лоло Соеторо хлопчик відправився до Індонезії, де провів чотири роки. Вчився в одній з державних шкіл Джакарти. Потім повернувся на Гаваї, жив із батьками матері. У 1979-му закінчив привілейовану приватну школу Пунахоу в Гонолулу. У опублікованих пізніше мемуарах Обама згадував, що в старших класах школи він вживав марихуану та кокаїн, а його успішність знизилася.
Після школи Обама вчився в Західному коледжі в Лос-Анджелесі, потім перевівся в Колумбійський університет, який закінчив в 1983 році. Основними предметами для вивчення в університеті були політологія та міжнародні відносини. У 1991 році Барак Обама отримав ступінь доктора юридичних наук у Гарвардській юридичній школі.
Кар'єра. Отримавши в 1983-му ступінь бакалавра в університеті, Обама рік працював у Міжнародній бізнес-корпорації. Був фінансовим аналітиком та автором статей і звітів з питань фінансів і міжнародного бізнесу для крупних корпорацій.
У 1985 році переїхав у Чикаго. До 1988-го працював директором з організації діяльності церков і громадських організацій. Розробляв проекти змін у сфері освіти для малозабезпечених, програми тренінгів для безробітних та інші соціальні проекти. Потім поступив у Гарвардську юридичну школу.
У 1990 році Барак Обама стає першим афроамериканским президентом Гарвардського юридичного клубу - за всю його 104-річну історію. У 1991-му, отримавши докторський ступінь, повертається до Чикаго, де рік по тому організував і очолив місцеву виборчу компанію з декількох соціальних проектів.
У 1993-му посідає посаду молодшого співробітника, а через три роки - пост консультанта в крупній юридичній фірмі "Мінер, Барнхил і Галант". Там основу його інтересів склали справи з цивільних прав і суспільних справ. В цьому ж році Обама також почав читати лекції з юриспруденції (курс "Конституційне право") на юридичному факультеті університету Чикаго, де пропрацював до 2004-го.
У 1996 році Барак Обама обирається в місцевий Сенат штату Іллінойс, де починає свою діяльність у сфері впливу на законотворчість (у таких областях, як реформа соціальної сфери, шкільна реформа, оподаткування).
У 1995 році виходить в світ перша книга Барака Обами "Мрії, успадковані від батька", яка зробила початкового політика відомим і популярним. Це було друге попадання афроамериканского політика в модність "чорної" теми в американському суспільстві. Пізніше, в 2006-му, політик опублікував книгу "Сміливість надії". Обидві книги стали бестселерами. А аудіоверсія першої в 2006 році удостоїлася премії "Grammy".
У 2004-му виступ Обами на з'їзді Демократичної партії зробив його популярним серед однопартійців. І в тому ж році він отримав упевнену перемогу на виборах до Сенату США, обігнавши конкурента-республіканця з перевагою більш ніж в два рази.
З січня 2005 року він - член Сенату США від штату Іллінойс.
Погляди і оцінки. У Сенаті Обама увійшов до складу декількох комітетів: з проблем навколишнього середовища та громадських робіт, у справах ветеранів і з міжнародних відносин. Як раніше в Сенаті штату, з низці питань співробітничав із республіканцями, зокрема - в розробці законодавства про прозорість діяльності уряду. В цілому ж, Обама голосував в Сенаті відповідно до ліберальної лінії Демократичної партії. Пильну увагу приділяв ідеї розвитку альтернативних джерел енергії.
Сенатор Обама зумів незвично швидко завоювати симпатії преси та стати одній з найбільш помітних фігур у Вашингтоні. До осені 2006-го спостерігачі вже вважали цілком за можливе його висунення на найближчих президентських виборах. На початку 2007 року він опинився на другому місці після сенатора Хіларі Клінтон у списку фаворитів Демократичної партії. За даними на початок лютого 2007-го, Обаму готові були підтримати 15% демократів, а Клінтон - 43%. Дані на початок червня-2007 перевершили найоптимістичніші прогнози його прихильників - розрив склав всього 3% на користь Хіларі.
У результаті, за станом на червень 2008 року Обама у фінальній частині праймериз (внутріпартійної передвиборної гонки) обійшов колишню першу леді США, і готував сили для вирішальної сутички з кандидатом-республіканцем Джоном Маккейном. Партійний з'їзд у серпні 2008-го висунув його єдиним кандидатом від демократів.
Сім'я. З 1992 року політик одружений на юристові Мішель Робінсон Обама. У них дві дочки - Маліа і Саша.
Місцезнаходження:: м. Іллічівськ (Бугів) Одеської області Повідомлень: 809
США не визнаватимуть впливу Росії в просторі колишнього СРСР
Помічник держсекретаря США дав зрозуміти, що промова Байдена про «перезавантаження» відносин сприйнята однобоко. Там були й ноти застереження. США пам'ятатимуть «про наші відмінності». Сполучені Штати мають намір працювати з Росією в області контролю над озброєннями, але не визнаватимуть російських сфер впливу в ближньому зарубіжжі, заявив помічник держсекретаря США Ден Фрід в ході брифінгу, присвяченого майбутньому візиту держсекретаря США до Європи та на Близький Схід.
Фрід керує Євразійським напрямом американської зовнішньої політики, в яку входить колишній радянський простір. «США не визнають сфер впливу Росії і не визнають незалежність регіонів Південної Осетії та Абхазії, що відкололися від Грузії», заявив Фрід. Звертаючись до промови віце-президента США Джо Байдена в Мюнхені, в якій він говорив про необхідність перезавантаження російсько-американських відносин, Фрід сказав, що деякі важливі моменти в цій мові були упущені з уваги громадської думки.
Фрід відзначив, що в промові віце-президента в Мюнхені мова йшла не тільки про «натиснення кнопки перезавантаження», але й містилися ноти застереження. Безумовно, заявив він, питання про СНО заслуговує уваги. Високопоставлений американський дипломат сказав, що «кожна європейська країна має право на участь у союзах, право на вибір свого шляху, зокрема у зв'язку з розширенням НАТО». Він звернув увагу, що в промові віце-президента містився певний баланс, який відображає мислення нової адміністрації, «як тих з нас, хто займається Європою, так і тих, хто займається Росією, і тих з нас, хто займається і тим, і іншим відносно того, яким буде найбільш продуктивний шлях вперед у відносинах з Росією».
За словами Фріда, США повинні ґрунтуватися в своїй політиці на загальних інтересах з Росією, але разом з тим, пам'ятати «про наші відмінності, не відмовляючись від наших друзів і від наших цінностей». «Це робить наші відносини з Росією складними, але ми віримо, що ми зможемо робити упор на позитиві. Наша початкова робота з росіянами поки має позитивний характер. США чекають на зустрічі між держсекретарем Хіларі Клінтон і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Відбувся обмін листами між главами держав, між главами дипломатичних відомств, в яких змальований шлях вперед і позитивний порядок денний. Це те, що ми хочемо будувати, не закриваючи очі на наші розбіжності», сказав Фрід
Портал Українців Одещини Увага! При копіюванні матеріалів, посилання на Портал обов`язкове. Адміністрація порталу може не розділяти думку авторів і не несе відповідальності за авторські матеріали.